рівень
психічного автоматизму)
Несвідоме
(інстинкти, сновидіння, гіпнотичні
стани та ін.)
Передсвідомість Підсвідоме (те, що пройшло через свідомість, але вийшло на
Індивідуальна
Суспільна
С
В
І
Д
О
М
І
С
Т
Ь
Самосвідомість
Психологія
Ідеологія
самоусвідомлення “Я”
Емоції
та почуття
інтелектуальні
Форми
естетичні
етичні
афекти
Знання
емпіричні
теоретичні правова
Воля політична
цілепокладання моральна
вибір засобів діяльності релігійна
Мислення філософська
образне наукова
операціональне естетична
раціональне економічна
Пам’ять історична
мотрна
соціальна
сенсорна
довготривала
Групова
словесно-логічна
емоційна
образна
Контрольні питання.
1. Проблема реальності свідомості та її суттєві ознаки.
2. Аналіз та оцінка основних концепцій походження свідомості.
3. Ідеальне в змісті свідомості. Онтологічний статус свідомості. Свідомість і мова.
4. Структура і функції свідомості.
Література.
Петрушенко В.Л. “Основи філософських знань”. К., - ст. 151-166.
Тема 14. Проблема пізнання у філософії. Ключові терміни
АГНОСТИЦИЗМ – позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх відношення до істини.
ЕПІСТЕМОЛОГІЯ – розділ філософського знання, філософсько-методологічна наука про знання; у деяких країнах – перш за все та переважно – про наукове знання.
ГНОСЕОЛОГІЯ – одна із фундаментальних наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили, суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань.
ДОГМАТИЗМ – надмірне наголошування на цінності та незмінності виправданих знань, ідей та принципів.
ІСТИНА – якісна характеристика знання та мета пізнання – така характеристика знань, згідно із якою знання повністю співпадають із реальним станом справ; проте пряме дублювання реальності позбавляє людське пізнання сенсу, а тому істина постає як еталон та ідеал пізнання, який спрямовує пізнання, якісно його зумовлює; в своїй же повноті пізнання постає багатостороннім процесом продукування засобів наближення до істини.
СКЕПТИЦИЗМ – висловлення сумніву як у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності.
Пізнання - це
Процес здобування знань, створення образів, моделей теорій реальності (це інформативний аспект пізнання)
прагнення
оволодіти реальністю, проникнути в її
приховані підва-
лини (це активістський або вольовий аспект пізнання)
бажання досягти найважливішого, найпозитивнішого для людини стану досконалості (це смисловий аспект пізнання)
гносеологічного
оптимізму (людське пізнання не
знає меж і спроможне продукувати надійні, грунто-
вні,достовірні знання)
агностицизму
(заперечення принципової можливо-
сті для людини мати виправдані достовірні знання)
скептицизму
(висловлення сумніву як у позитивних
можливостях пізнання, так і в його повній неспро-
можності)
життєво-дослідне
мистецьке
наукове
релігійно-містичне
екстрасенсивне