Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичний посібник 1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
608.77 Кб
Скачать

Література

1. Петрушенко В. Л.

Основи філософських знань”. К., - С. 134-155

Тема 8. Історико-філософський процес у Європі хіх ст. Ключові терміни

ВІДЧАЙ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ (або тотальний) – за Кєркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай – відчуття абсолютної самотності та відчуження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

ВОЛЯ – не пояснюване, ірраціональне прагнення до само здійснення, просте поривання до буття, що, на думку А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, лежить в основі будь-якого існування.

ЕКЗИСТЕНЦІЯ – з лат. – існування; цей термін С. Кєркегором був витлумачений у його початковому значенні – „вихід за межі встановленого, уставленого” – для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, означених коренів буття.

ЖИТТЯ – за Ф. Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить „воління до волі”, тобто бажання проявити воління як таке.

ДІАЛЕКТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ – назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою твердження про світ, як в основі своїй – матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтопологічного статусу: буття є первинне, а свідомість – вторинна (відображення).

ІРРАЦІОНАЛЬНЕ – таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

ПОЗИТИВНЕ – основне поняття філософських міркувань О. Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспільству.

Опорні схеми Філософія Некласична Класична

- буття є цілісне, глибинно говорити про буття безвідносно до

узасаднене, внутрішньо людського сприйняття й уявлення

концентроване безглуздо; ми можемо судити лише

про те, що ввійшло в контекст

нашого сприйняття і знання; поза

цим питанням про буття залишається

відкритим

- розум є вищою і найціннішою на перший план у людській психіці

частини людської психіки виходять чинники, які за своєю

природою нерозумні або поза розумні;

масштабами й силою дії вони пере-

вершують розум

- розум здатний висвітлити оскільки не розумні чинники психіки

глибини психіки й орозумнити їх потужніші, то розум нездатний їх

опанувати

- за допомогою розуму людина розум не лише не сприяє гормонізації

спроможна належним чином людського життя, а іноді заважає

організувати своє життя і цьому.

взаємини з буття

світ не можна розуміти як щось, що існує десь за

межами нашого сприйняття

с вітом ми називаємо те, що сприймаємо як

дійсність

наше уявлення про світ у стані стабільності

утримує те, що світ водночас постає і як воля

все, що являє себе як таке, що існує, тримається

на прориві до буття, до самоздійснення

воля не підлягає розумовому поясненню; це просто

сліпе поривання

оскільки все просякнуто волею, світ являє собою

нещадну боротьбу за існування

на рівні людини воля усвідомлена (але не стає

розумною)

першим і єдиним предметом, гідним уваги

філософії, може бути тільки людина

пізнати людину узагальнюючими засобами

науки не можливо, оскільки кожна людина

унікальна й неповторна

людина може осягнути себе через внут-

рішнє переживання та самозаглиблення

кожна людина проходить три стадії само-

пізнання і самоутвердження: 1) естетичну,

коли людина прагне здобувати все нові й нові життєві враження; 2) етичну,

коли людина стабілізує своє життя дотримуванням моральних норм; 3) ре-

лігійну, коли відчуваючи виправданість своєї індивідуальності прямим відношенням від Бога, людина діє на цій засаді, не знаючи ніяких соціальних чи моральних обмежень.

систематизації знань

прояснення мови науки

дослідження логіки науки

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.