Література

1. Петрушенко В. Л.

„Основи філософських знань”. К., - С. 134-155

Тема 8. Історико-філософський процес у Європі хіх ст. Ключові терміни

ВІДЧАЙ ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ (або тотальний) – за Кєркегором, стан, до якого людина може прийти внаслідок щирого самопізнання та самозаглиблення: шукаючи і не знаходячи ні в чому свого життєвого кореня, людина впадає у відчай – відчуття абсолютної самотності та відчуження від усього; це відчуття може привести людину до осмислення свого абсолютного відношення до абсолютного, тобто до Бога, в якому єдиному знаходить своє виправдання наша індивідуальність.

ВОЛЯ – не пояснюване, ірраціональне прагнення до само здійснення, просте поривання до буття, що, на думку А. Шопенгауера та Ф. Ніцше, лежить в основі будь-якого існування.

ЕКЗИСТЕНЦІЯ – з лат. – існування; цей термін С. Кєркегором був витлумачений у його початковому значенні – „вихід за межі встановленого, уставленого” – для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних, означених коренів буття.

ЖИТТЯ – за Ф. Ніцше, єдина справжня реальність, бо все в світі постає лише різними проявами життя; в основі життя лежить „воління до волі”, тобто бажання проявити воління як таке.

ДІАЛЕКТИЧНИЙ ТА ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ – назва основних філософських складових вчення марксизму, що прагнув бути системою твердження про світ, як в основі своїй – матеріальний, ніким не створений, але динамічний і рухливий; соціальна історія тлумачилася як різновид матеріального процесу, тому її засади визначали процеси виробництва. Свідомість і мислення при цьому розглядалися як результат стихійних перехрещень природних взаємодій, як форма відображення одних матеріальних процесів у інших; відповідно свідомість не могла мати власного онтопологічного статусу: буття є первинне, а свідомість – вторинна (відображення).

ІРРАЦІОНАЛЬНЕ – таке, що не підлягає розумінню, раціональному поясненню та тлумаченню.

ПОЗИТИВНЕ – основне поняття філософських міркувань О. Конта: ясне, реальне, спостережуване, корисне, - те, що повинна вивчати наука, відкидаючи примарне, непевне, непотрібне людині та суспільству.

Опорні схеми Філософія Некласична Класична

- буття є цілісне, глибинно говорити про буття безвідносно до

узасаднене, внутрішньо людського сприйняття й уявлення

концентроване безглуздо; ми можемо судити лише

про те, що ввійшло в контекст

нашого сприйняття і знання; поза

цим питанням про буття залишається

відкритим

- розум є вищою і найціннішою на перший план у людській психіці

частини людської психіки виходять чинники, які за своєю

природою нерозумні або поза розумні;

масштабами й силою дії вони пере-

вершують розум

- розум здатний висвітлити оскільки не розумні чинники психіки

глибини психіки й орозумнити їх потужніші, то розум нездатний їх

опанувати

- за допомогою розуму людина розум не лише не сприяє гормонізації

спроможна належним чином людського життя, а іноді заважає

організувати своє життя і цьому.

взаємини з буття

світ не можна розуміти як щось, що існує десь за

межами нашого сприйняття

с вітом ми називаємо те, що сприймаємо як

дійсність

наше уявлення про світ у стані стабільності

утримує те, що світ водночас постає і як воля

все, що являє себе як таке, що існує, тримається

на прориві до буття, до самоздійснення

воля не підлягає розумовому поясненню; це просто

сліпе поривання

оскільки все просякнуто волею, світ являє собою

нещадну боротьбу за існування

на рівні людини воля усвідомлена (але не стає

розумною)

першим і єдиним предметом, гідним уваги

філософії, може бути тільки людина

пізнати людину узагальнюючими засобами

науки не можливо, оскільки кожна людина

унікальна й неповторна

людина може осягнути себе через внут-

рішнє переживання та самозаглиблення

кожна людина проходить три стадії само-

пізнання і самоутвердження: 1) естетичну,

коли людина прагне здобувати все нові й нові життєві враження; 2) етичну,

коли людина стабілізує своє життя дотримуванням моральних норм; 3) ре-

лігійну, коли відчуваючи виправданість своєї індивідуальності прямим відношенням від Бога, людина діє на цій засаді, не знаючи ніяких соціальних чи моральних обмежень.

систематизації знань

прояснення мови науки

дослідження логіки науки