Нормативна робота fao

FAO служить надійним джерелом інформації для дослідників, університетів, урядів, неурядових організацій, засобів масової інформації і приватних осіб у всьому світі.

Організація встановлює міжнародні стандарти у всіх областях, що стосуються продовольства і сільського господарства: добавки до продуктів харчування, здоров'я тварин, раціональне використання природних ресурсів, різні забруднювачі.

Щоб зменшити небезпечну дію пестицидів, FAO сприяє розповсюдженню Ротердамської конвенції за процедурою згоди про попереднє інформування щодо деяких небезпечних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі, а також розповсюдженню Кодексу поведінки у використанні пестицидів і дистрибуції.

Міжнародна конвенція по захисту рослин служить основою для розробки стандартів, сприяючих міжнародному перевезенню рослинних матеріалів і, в той же час, захищає рослинні ресурси від розповсюдження шкідників і хвороб.

Основною функцією FAO є служіння нейтральним форумом для обговорення сільськогосподарської політики і міжнародних угод. Ця робота здійснюється на глобальному рівні різних технічних комітетів FAO, на радах і конференціях, під час спеціальних засідань міністерств, а також на таких найважливіших глобальних засіданнях, як Всесвітній продовольчий Самміт, який проводять кожні п’ять років.

Нормативна робота FAO, яка встановлює конвенції, стандарти і служить нейтральним форумом під час переговорів і прийняття рішень, є надійним джерелом інформації, постійно укріплюючи одержаний досвід на місцях.

У FAO створена Глобальна система, розроблені і прийняті численні стандарти якості харчових продуктів, створений Центр космічного нагляду, які одержує інформацію за допомогою супутників. В рамках надання технічної допомоги FAO співробітничала з такими країнами: у Болгарії створений Інститут по вивченню біопотенціалу землі, в Індії – центр по землеробству в посушливих районах, Китаю надана технологічна і інформаційна допомога.

Україна і Росія не є членами FAO, проте питання вступу постійно ставляться і обговорюються політиками і ученими, які усвідомлюють, що вступ до FAO відповідав би економічним і політичним інтересам країни. Зокрема, це включення інвестиційних проектів під егідою FAO, пільгових кредитів міжнародних фінансових організацій, участь українського бізнесу в аграрних проектах FAO в інших країнах.

Більшість економічно розвинених країн приділяють проблемі продовольчого забезпечення населення країни першочергову увагу. Такі країни, як США, Канада, країни ЄС, Японія в умовах ринкового ведення аграрного сектора здійснюють жорстке державне регулювання виробництва сільськогосподарських і продовольчих товарів, а також забезпечення участі в зовнішній торгівлі. Так, на зовнішньому ринку США щорічно реалізує сільськогосподарській продукції і продовольства на суму більш ніж на 50 млрд. доларів. Також за рахунок надлишків продуктів харчування ця країна здійснює спеціальну програму по забезпеченню продуктами харчування малозабезпечених категорій населення (28 млн. чоловік, або 15% населення), а також учнів (шкільними сніданками і обідами забезпечується близько 24 млн. учнів щорічно). Це стало можливим за умови істотного впливу держави на розвиток і підтримку аграрного сектора.

Стратегія і тактика рішення питань продовольчої безпеки на світовому рівні такими країнами, як, наприклад, Австрія, Канада зводиться до того, що світова продовольча безпека повинна будуватися на прискореному розвитку сільського господарства і нарощування експорту з країн, в яких є сприятливі природні і економічні умови для господарювання сільського.

Дещо іншою є позиція країн ЄС щодо аспектів рішення проблеми продовольчої безпеки: підтримка сільського господарства за рахунок діючих механізмів, стимулювання експорту, проведення політики допуску на ринок ЄС на пільгових умовах товарів з тропіків.

З 1962 року Комісія по Codex Alimentarius, що складається з представників FAO і Всесвітньої організації охорони здоров'я, встановлює стандарти по харчуванню. Стандарти, встановлені Комісією, служать основою для національних стандартів, роблячи продовольство надійним для покупців і допомагаючи фермерам і іншим виробникам продовольства в тому, щоб вони залишалися конкурентоздатними на глобальному ринку. Комісія складається з 167 країн-членів, що представляють більше 95 відсотків населення миру. Працюючи через свої спеціалізовані комітети, Комісія дала оцінку більш ніж 1 тис. продовольчих добавок і встановила більше 2500 обмежень для пестицидів і ветеринарної медицини. Комісія досягла згоди у визначенні органічного продовольства і розробила директиви про продовольчі етикетки. Робота спеціальної міжурядової оперативної групи Комісії полягає в розробці принципів і директив про продовольчі продукти, одержані за допомогою біотехнології, таких, як генетично модифіковані продукти харчування.

16