Система критериев и индикаторов продовольственной безопасности
Для каждой страны важным шагом для гарантии продовольственной безопасности является правильный выбор и определение основных критериев и индикаторов (показателей), которые могут характеризовать количественное и качественное состояние безопасности в статике и динамике.
Указом Президента Украины «О стратегии обеспечения экономической безопасности Украины» определено, что состояние национальной безопасности характеризуется совокупностью критериев и индикаторов (количественных показателей). Критериями экономической безопасности являются признаки, на основе которых проводится оценка состояния экономики страны с точки зрения ее стойкого функционирования.
В международной статистике продовольственная безопасность измеряется уровнем калорийности суточного рациона питания населения. Но в каждой нации есть свои особенности рационов питания, что тоже следует предусматривать при проведении сравнения.
В процессе мониторинга состояния продовольственной обеспеченности используют энергетический критерий (суточная калорийность питания человека). Критическая граница установлена 0,5 от физиологичной нормы среднестатистического человека (3000 ккал на сутки), то есть 1500 ккал на сутки.
Кроме энергетического, выделяют такие критерии пищевой безопасности:
компонентный критерий (количество белков, жиров, углеводов, витаминов, что потребляет человек за сутки);
критерий безопасности питания (часть проведенной продукции с содержанием контаминантов больше допустимой нормы, которые снижают количество продукции, которая является пригодной к употреблению и усиливает опасность «вредных» следствий для здоровья);
критерий импортной безопасности (часть импортной продукции на внутреннем рынке).
Важным показателем продовольственной безопасности является соотношение в общем потреблении продуктов импортного и отечественного производства.
В контексте возможной угрозой продовольственной безопасности важными показателями, которые могут характеризовать спрос на продукты питания, следует учитывать такие факторы: уменьшение денежных сбережений, снижения уровня заработной платы, повышения цен на продукты питания.
В мировой практике (в первую очередь, специалистами FAO) для оценки состояния продовольственной безопасности на международном уровне также используется два основных индикатора:
объем переходных запасов зерна в мире;
уровень производства зерна на душу населения.
Безопасным является переходный запас зерна, который отвечает 60 дням мирового потребления, или 17% от всего потребления.
В случае уменьшения запасов ниже этого уровня начинается рост мировых цен на зерно.
На национальном уровне важным показателем для характеристики обеспеченности населения продовольствием и уровня потребления продуктов питания является потребительская корзина. В мире принято как один из индикаторов состояния экономики страны определять социальный и физиологичный прожиточный минимум.
Для більш ефективного забезпечення продовольчої безпеки важливо вивчити досвід інших країн, осмислити його, оволодіти перевіреною практикою надійних механізмів ринкової економіки. З цією метою корисним буде ознайомитися з діяльністю такої організації як FAO, а також досвідом країн світу в частці рішення проблеми продовольчої безпеки.
Продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (FAO – Food and Agriculture Organization of the United Nations, адреса офіційного інтернет-сайту www.fao.org) була встановлена в 1945 році з метою підвищення якості харчування, зростання продуктивності в аграрному секторі, поліпшення умов життя сільського населення і сприяння світовому економічному зростанню.
Н
Рис 1.3. Герб FAO
1. FAO виконує функцію інформаційної мережі, сприяючої досягненню мети у області розвитку.
2. FAO ділиться зі своїми членами обширним досвідом у області формулювання сільськогосподарської політики, підтримки, планування, підготовки законодавства і створення національної стратегії розвитку сільської місцевості і зниження голоду.
3. FAO є нейтральним форумом, де представники держав можуть зустрічатися на рівних, обговорювати сільськогосподарську політику і вести переговори про угоди.
4. Інформаційні ресурси FAO використовуються в численних місцевих проектах. Для їх виконання мобілізуються фінансові ресурси, що поступають від промислово розвинених країн, банків розвитку і з інших джерел. FAO надає як технічну допомогу, так і обмежене фінансування.
Комісія Codex Alimentarius, що працює під сумісним керівництвом FAO і Всесвітньої організації охорони здоров'я, охороняє здоров'я споживачів і сприяє забезпеченню справедливої продовольчої торгівлі. Беручи до уваги недавні спалахи так званого «коров'ячого сказу», Комісія виробляє нові рекомендації стосовно вгодування тварин. Для отримання користі від міжнародної торгівлі, країнам, що розвиваються, потрібно брати активну участь в переговорному процесі разом з промислово розвиненими країнами. FAO допомагає країнам, що розвиваються, брати участь в торгових переговорах на рівноправній основі, забезпечуючи їх аналітичними матеріалами, організовуючи навчання і надає доступ до необхідної інформації в Інтернеті.
У своєму прагненні задовольнити попит, що росте, на продукти харчування, фермери залежать від різноманітності світового генетичного фонду. Міжнародний договір про рослинні генетичні ресурси, прийнятий в 2001 році, спрямований на те, щоб зробити ці ресурси доступнішими і такими, що приносять користь всім.
Близько 16% тваринного білка людина одержує з риби, проте виснаження рибних ресурсів, погіршення навколишнього середовища і інші проблеми ставлять це джерело під загрозу. Міжнародний кодекс ведення відповідального рибальства FAO містить перелік принципів розумного використання рибних запасів. FAO надає допомогу державам і риболовецьким товариствам в дотриманні правил Кодексу. FAO проводить подібну роботу і відносно лісових запасів, допомагаючи добиватися розумного використання лісових ресурсів.
Вже майже 40 років FAO сприяє розповсюдженню іновативних програм по боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками. Понад 2 млн. фермерів навчилися проводити моніторинг агро-екосистем і контролювати можливість появи шкідників в своїх сільськогосподарських угіддях, зводячи до мінімуму використання коштовних і потенційно шкідливих хімічних речовин.
Роль FAO в надзвичайних ситуаціях полягає не в наданні продовольчої допомоги, а в тому, щоб допомогти сільським жителям відновити виробництво продуктів харчування. Для афганських жителів, 85 відсотків яких залежать від сільського господарства, FAO шукає донорів для фінансування закупівлі насіння і добрив, вакцинації тварин, відновлення іригації і розповсюдження лісових насаджень на неродючих землях. Раннє відстежування надзвичайних ситуацій у сфері продовольства також є важливим завданням. За допомогою знімків із супутників, польових досліджень і офіційних даних про врожайність і запаси продовольства FAO контролює попит на продовольчі продукти і їх пропозицію на світовому ринку. Вона піднімає тривогу відразу, як тільки виникають проблеми.
Спеціальна програма продовольчого забезпечення допомагає країнам, що розвиваються, підвищувати виробництво продуктів харчування і рівень доходів. Вона проводить роботу з фермерами, направлену на поліпшення і розширення асортименту продукції, використовуючи прості і стійкі методи і технології. Підвищення рівня доходів припускає кращий доступ до продуктів харчування. Такі експериментальні проекти пізніше повторюються в масштабах країни, і програма вступає в другу стадію, переходячи до питань національної політики сільського господарства і інших питань, що впливають на ситуацію з голодом. За допомогою інноваційного проекту, відомого як «Співпраця Південь-Південь», програма організує обмін знаннями і досвідом між технічними фахівцями з країн, що розвиваються, і фермерами інших країн. З 1994 року Спеціальна програма мобілізувала близько 490 млн. дол., провівши роботу в 71 державі. На жаль, фінансування сільського господарства скорочується. Завданням інвестиційного центру FAO є зміна цієї тенденції. Центр допоміг 134 країнам створити понад 1300 програм розвитку сільського господарства; при цьому було привернуто майже 38 млрд. дол. із зовнішніх джерел фінансування.
Сучасні біотехнології можуть надати значну допомогу в постачанні продовольством населення, кількість якого швидко зростає. Прагнучи допомогти країнам оцінити потенційну вигоду і ризики, FAO постійно стежить за результатами біотехнологічних досліджень і поширює нову інформацію серед своїх членів. FAO надає технічну допомогу тим державам, які приймають на озброєння сучасні біотехнологічні методи, а також надає їм консультації і ради з сільськогосподарської політики і юридичних питань. Кожні два роки представники всіх стран – членів FAO збираються на конференцію, де ведеться обговорення виконаної роботи, визначаються основні принципи діяльності організації, приймається програма подальшої діяльності, включаючи затвердження бюджету. Бюджет FAO фінансується її членами у вигляді внесків, розмір яких встановлюється Конференцією. Бюджет FAO на 2002-2003 роки склав 651, 8 млн. дол. У 2001 році було додатково зібрано 367 млн. дол. для здійснення 1600 проектів, з яких половина була направлена на дозвіл надзвичайних ситуацій.
В даний час число професійних працівників FAO перевищує 1,5 тис. чоловік, а чисельність допоміжного персоналу складає близько 2200 чоловік. Завдяки підвищенню ефективності праці число співробітників скоротилося за останні декілька років на 30%. Трохи більше половини цих співробітників працює в штаб-квартирі FAO в Римі. Інші працівники здійснюють проекти FAO в різних точках світу. Ці люди володіють величезними знаннями у області сільськогосподарських наук, інформаційних технологій, рибальства, лісового господарства, продовольчої безпеки, харчування, торгівлі, оточуючого середовища, політики і юриспруденції, сільської соціології. Вони регулярно готують доповіді про умови і тенденції, що склалися в світі. Наприклад, про стан продовольчої необхідності в світі, стан світових лісів, стан світового рибальства і аквакультури, огляд продовольчої ситуації в світі. Ця інформація, як і багато що інше, може бути одержана по Інтернету через міжнародний центр інформації FAO.