- •1.1. Сутність дитячої психології
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Загальні засади дитячої психології
- •1.1. Сутність дитячої психології
- •Дитяча психологія у системі гуманітарних наук
- •Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу
- •1.2. Методологія і методи дитячої психології
- •Методологічні принципи вивчення психіки дитини
- •Методи науково-психологічного вивчення дітей
- •Спостереження у дитячій психології і його види
- •Експеримент і його види у дитячій психології
- •Бесіда у дитячій психології
- •Аналіз продуктів діяльності у дитячій психології
- •Соціометричний метод у дитячій психології
- •Застосування методів дослідження вихователем дошкільного навчального закладу
- •1.3. Сутність і закономірності психічного розвитку дитини
- •Роль біологічних і соціальних факторів у психічному розвитку дитини
- •Основні концепції психічного розвитку дитини
- •Психічний розвиток як засвоєння суспільно-історичного досвіду
- •Роль навчання і виховання у передаванні суспільного досвіду
- •Спадкові особливості і вроджені властивості організму як передумови психічного розвитку дитини
- •Основні закономірності психічного розвитку
- •Діяльність як детермінанта психічного розвитку дитини
- •Провідні види діяльності дитини
- •Роль навчання у психічному розвитку дошкільника
- •Зони найближчого розвитку дитини
- •Навчання і сензитивні періоди розвитку психіки дитини
- •Розвивальне навчання дітей
- •Засади періодизації психічного розвитку дітей дошкільного віку
- •Періоди психічного розвитку у дитячому віці
- •Індивідуально-психологічні відмінності дітей
- •2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці
- •2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості
- •Особливості психічного розвитку новонародженого
- •Анатомо-фізіологічні особливості новонародженого
- •Значення рефлексів новонародженого у розвитку дитини
- •Особливості розвитку органів чуття новонародженого
- •Розвиток емоційної сфери новонародженого
- •Криза новонародженості
- •2.2. Немовлячий вік та його особливості
- •Загальна характеристика психічного розвитку немовлят
- •Соціальна ситуація розвитку у немовлячому віці
- •Роль спілкування з дорослими у психічному розвитку немовляти
- •Формування комплексу пожвавлення
- •Спілкування як провідна діяльність немовляти
- •Роль рухової активності у психічному розвитку дитини
- •Характеристика рухів і дій на першому році життя
- •Оволодіння повзанням та іншими рухами у немовлячому віці
- •Розвиток у малюка хапання і маніпулювання
- •Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Довербальний етап розвитку мовлення
- •Розвиток мовлення у немовлячому віці
- •Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Особливості уваги
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток відчуттів і сприймань немовляти
- •Розвиток пам'яті
- •Передумови формування особистості дитини
- •Розвиток самосвідомості у немовлячому віці
- •Криза першого року життя
- •2.3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку
- •Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
- •Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві
- •Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •Зародження нових видів діяльності у ранньому дитинстві
- •Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •Виникнення зображувальної діяльності
- •Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
- •Розвиток мовлення дитини раннього віку
- •Ранній вік як сензитивний період розвитку мовлення
- •Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Формування активного мовлення дитини
- •Новоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •Передумови формування особистості у ранньому дитинстві
- •Психологічна характеристика поведінки дитини раннього віку
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Запитання. Завдання
- •3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •3.1. Гра як провідна діяльність дітей дошкільного віку
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Загальна характеристика ігрової діяльності дошкільника
- •Сюжетно-рольова гра як провідна діяльність дошкільника
- •Розвиток сюжетно-рольової гри у дошкільному віці
- •Роль дорослих у розвитку ігрової діяльності дошкільника
- •Види ігрової діяльності дошкільника і їх роль у психічному розвитку
- •Значення гри для психічного розвитку дошкільників
- •Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку
- •3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника
- •Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці
- •Малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці
- •Розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві
- •Утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника
- •Використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників
- •Конструктивна діяльність дошкільника
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку
- •Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Становлення трудової діяльності дошкільників
- •Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •3.4. Становлення навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •3.5. Спілкування дитини з дорослими і однолітками
- •Особливості спілкування дитини з дорослими
- •Розвиток форм спілкування у дошкільному закладі
- •Особливості спілкування дитини з батьками
- •Специфіка спілкування дитини з вихователем
- •Педагогічне спілкування із дошкільниками
- •Форми спілкування дошкільників з однолітками
- •Конфлікти між дітьми і їх причини
- •Запитання. Завдання
- •4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •4.1. Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Функції уваги у дошкільників
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
- •Післядовільна увага дошкільників
- •Розвиток властивостей уваги у дошкільному віці
- •Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників
- •4.2. Мовлення і його розвиток у дошкільному віці
- •Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку
- •Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова
- •Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови
- •Функції мовлення дошкільників
- •Комунікативна функція мовлення
- •Планувальна функція мовлення
- •Узагальнювальна функція мовлення
- •Регулятивна і саморегулятивна функції мовлення
- •4.3. Сенсорний розвиток дошкільників
- •Розвиток основних видів відчуття у дошкільному віці
- •Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників
- •Розвиток сенсорних еталонів у дошкільників
- •Розвиток у дошкільників дій сприймання
- •Сприймання дошкільниками простору
- •Специфіка сприймання часу дошкільниками
- •Сприймання дошкільниками художніх творів, малюнків і картин
- •Сприймання дошкільниками людей
- •4.4. Мислення і його види у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мислення дошкільників
- •Наочно-дійове мислення дітей
- •Наочно-образне мислення дітей
- •Словесно-логічне мислення дітей
- •Мислення і діяльність дошкільників
- •Керівництво розвитком мислення дітей
- •4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку
- •Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку
- •Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності
- •Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці
- •Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві
- •Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку
- •4.6. Формування уяви у період дошкільного дитинства
- •Особливості уяви дошкільника
- •Розвиток видів уяви у дошкільників
- •Розвиток операцій уяви у дошкільному віці
- •Розвиток функцій уяви у дошкільників
- •Управління розвитком уяви дітей
- •Особливості пізнавальних процесів дошкільника
- •Запитання. Завдання
- •5. Емоційно-вольова сфера у дошкільному дитинстві
- •5.1. Особливості емоцій і почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток почуттів у дошкільному віці
- •Розвиток вищих почуттів у дошкільників
- •Емоційні порушення у дошкільників
- •5.2. Воля і її роль у поведінці дитини
- •Особливості розвитку вольових дій дошкільників
- •Розвиток цілеспрямованості вольових дій
- •Встановлення відношень між метою дій і їх мотивами
- •Посилення регулювальної ролі мовлення у виконанні дій
- •Особистісний аспект розвитку волі дошкільників
- •Управління розвитком волі у дошкільників
- •Запитання. Завдання
- •6. Формування особистості дошкільника
- •6.1. Умови розвитку особистості дитини дошкільного віку
- •Вплив дорослих на розвиток особистості дошкільника
- •Роль однолітків у розвитку особистості дитини
- •Психологічні основи статевого виховання дошкільників
- •Діяльність і розвиток особистості дошкільника
- •6.2. Розвиток мотиваційної сфери і формування самосвідомості дитини у дошкільному віці
- •Загальна характеристика мотивів поведінки дитини
- •Пізнавальні і змагальні мотиви дошкільника
- •Розвиток моральних мотивів у дошкільників
- •Підпорядкування мотивів у поведінці дошкільників
- •Роль гри у розвитку мотиваційної сфери дошкільника
- •Самосвідомість і самооцінка дошкільника
- •Управління розвитком самосвідомості у дошкільників
- •6.3. Моральне становлення особистості дошкільника
- •Умови морального розвитку особистості дитини
- •Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці
- •Причини негативних особистісних утворень у дошкільників
- •Емоційне благополуччя дитини у групі
- •6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку
- •Вікові особливості виникнення і прояву різних властивостей темпераменту дошкільників
- •Співвідношення спадкового і набутого у темпераменті дитини
- •Психологічні особливості дітей різних типів темпераменту
- •Прояв властивостей темпераменту у навчально-виховній роботі з дошкільниками
- •Характер дитини
- •6.5. Розвиток здібностей у дошкільному віці
- •Пізнавальні здібності дошкільників
- •Практичні здібності дошкільників
- •Спеціальні здібності дошкільників
- •Вивчення здібностей дитини
- •Умови розвитку здібностей у дошкільному віці
- •Робота з обдарованими дошкільниками
- •6.6. Психологічна готовність дитини до школи
- •Криза шести-семи років
- •Формування нової внутрішньої позиції
- •Розвиток особистості у старшому дошкільному віці
- •Мотиваційна готовність дитини до школи
- •Емоційно-вольова готовність дитини до школи
- •Розумова готовність дитини до школи
- •Соціально-психологічна готовність дитини до школи
- •Формування психологічної готовності до школи у різних видах діяльності
- •Запитання. Завдання
- •Література
Психологічні основи сенсорного розвитку дошкільників
Сенсорне виховання спрямоване на формування і розвиток у дітей сенсорних процесів (відчуттів, сприймання, уявлень), за допомогою яких вони набувають досвіду орієнтування у зовнішніх властивостях предметів і явищ. Його завдання - навчити дошкільників точно, повно і розчленовано сприймати предмети, їх властивості і відношення (колір, форма, величина, розміщення у просторі, висота звуків тощо). Без такого навчання сприймання дитини тривалий час буде поверховим, фрагментарним, не створюватиме необхідних основ для загального розумового розвитку, не формуватиме спостережливість, мислення, мовлення, не відбуватиметься повноцінне засвоєння знань і навичок у початкових класах школи тощо.
Сприймання як цілісне відображення предметів, ситуацій, явищ виникає у свідомості людини при безпосередній дії об'єктів на аналізатори. Процес переходу від відчуття до сприймання - це перехід до складнішого відображення світу, яке збільшує можливості людини щодо пристосування і активного його перетворення.
Розвиток сприймання є складним процесом, який передбачає засвоєння дитиною певних сенсорних еталонів,
Які є результатом суспільного досвіду; оволодіння нею способами обстеження предметів.
Сенсорні (лат. sensorium- орган чуттів) еталони - вироблені людством уявлення про основні властивості і відношення предметів і явищ навколишньої дійсності.
Ці еталони функціонують як загальноприйнятий зразок властивостей і відношень предметів. Наприклад, при сприйнятті форми сенсорними еталонами є геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, овал, циліндр тощо), кольору - сім кольорів спектра, а також білий та чорний. У природі існує розмаїття форм і барв, однак людство упорядкувало їх у певну систему. Оволодіння сенсорними еталонами дає змогу сприймати навколишній світ крізь призму суспільного досвіду. Отже, дитина привчається бачити властивості предметів як різновиди або поєднання відомих зразків.
Забезпечити засвоєння сенсорних еталонів - означає сформувати уявлення про основні різновиди кожної властивості предмета (колір, величина, форма тощо). Однак безпосередньо такі уявлення не зможуть керувати сприйманням, якщо дитина не знає способів обстеження предметів - встановлення, якому зразку відповідає властивість певного предмета, з яким вона має справу - у грі, на занятті, у процесі спостережень, розваг. Цим способам дитину потрібно вчити спеціально.
Зміст сенсорного виховання у дошкільному закладі полягає в ознайомленні дітей із сенсорними еталонами і навчанні їх способів обстеження предметів.
У повсякденному житті під час самостійних ігор, праці, на прогулянках малята мають справу з багатьма властивостями предметів, однак помічають, виокремлюють, усвідомлюють лише деякі з них. Практика і спеціальні дослідження підтверджують, що набутий стихійно, без керівництва дорослих, сенсорний досвід є досить бідним, поверховим. Керівництво сенсорним вихованням дитини повинне враховувати її вікові особливості. До трьох років вона ще не здатна зрозуміти значення зразків (еталонів), з якими необхідно порівнювати властивості предметів. Кружечок, кулька, кольорова смужка для неї такі одиничні і конкретні, як м'яч, годинник, чашка, книжка тощо. На цьому етапі важливо забезпечити нагромадження різноманітних уявлень, сформувати основу для подальшого засвоєння і використання сенсорних еталонів, використовуючи у роботі з дітьми основні види форм і кольорів, які згодом виступатимуть як еталони. Вихователь повинен використовувати назви кольорів і форм, організовувати такі дії малят з предметами, які спрямовуватимуть увагу на їх певні властивості, сприятимуть утворенню відповідних уявлень. При цьому не потрібно вимагати, щоб дитина обов'язково запам'ятала їх. Повноцінне засвоєння назв можливе тільки після засвоєння сенсорних еталонів.
У цій роботі важливо знати і використовувати дії, які забезпечують виокремлення властивостей й утворення елементарних уявлень про них. Такими діями є зіставлення предметів за формою, розміром, кольором: дитина добирає пари з групи предметів або шукає серед них названий дорослим. Важливо, щоб вона навчилася використовувати як зразок будь-який предмет, що сприятиме засвоєнню засвоєння загальноприйнятих еталонів. Найлегше малята вибирають предмет за формою, складніше - за розміром (величиною), і найважче - за кольором.
Опановуючи зіставлення предметів за властивостями, добираючи предмети з однаковими властивостями, діти спочатку накладають їх один на інший, порівнюють за формою, величиною або кольором. Це дається їм легко, а згодом, оволодівши прийомами зовнішнього зіставлення, вони переходять до зіставлення "на око" (зорове зіставлення). У ранньому і молодшому дошкільному віці у процесі сенсорного виховання доцільніше використовувати плоскі предмети, які легко і зручно накладати, прикладати, порівнюючи за певними властивостями. Із набуттям дитиною певного досвіду можна використовувати об'ємні предмети.
Сучасна методика сенсорного виховання спрямована передусім на формування пізнавальної активності дитини. Для цього вона повинна володіти процедурою обстеження залежно від його мети. Перед конструюванням, наприклад, головну увагу звертають на будову, основні вузли кріплень, розглядають предмет з різних боків для визначення його форми. Перед малюванням увагу дітей зосереджують на контурі предмета. Для цього вихователь пропонує обвести пальцем або долонею його зовнішню частину, рухом руки у повітрі відтворити його форму. Характер обстеження предметів залежить від наступної продуктивної діяльності дітей. Під час організації діяльності дошкільників виокремлюють такі головні моменти:
а) сприймання цілісного предмета, створення загального враження про нього;
б) виокремлення основних частин предмета, визначення їх властивостей;
в) визначення просторового розміщення одних частин відносно інших (вище, нижче, ліворуч, праворуч);
г) виокремлення дрібніших частин предмета і з'ясування їх просторового розміщення щодо основних;
ґ) повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження.
У цій послідовності обстежують найрізноманітніші предмети, тому таке обстеження називають узагальненим.
Для обстеження під час праці на природі важливо, щоб діти вміли відрізнити суху землю від вологої, розпушену від твердої, культурну рослину від дикоростучої. Для цього їм потрібні уявлення про характерні властивості ґрунту (колір, консистенція, вологість) і рослин (ознаки стебел і листків).
Розрізнення звуків мови (звуковий аналіз слова, формування фонематичного слуху) організовують у формі підкресленої, розчленованої вимови.
Отже, способи обстеження, які застосовуються у сенсорному вихованні залежать від характерних властивостей предметів (колір, форма, звук, запах тощо) і його мети. Спрямовані вони на організацію пізнавальних дій дитини, формування 'її розумової активності.
У дошкільному закладі сенсорне виховання здійснюється на заняттях і у повсякденному житті, під час різноманітної діяльності дітей. Усі його форми спрямовані на створення у дітей багатого чуттєвого досвіду, здатності орієнтуватися в різноманітних властивостях предметів, на виховання культури сприймання, уважності, здатності реагувати на безпосередній вплив явищ дійсності.
