Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника

Основними типами конструктивної діяльності є конструювання за зразком, конструювання за даними умовами, конструювання за задумом.

Конструювання за зразком. Суть цього конструювання полягає у відтворенні в конструкції запропонованого як зразок предмета. Найпростіший спосіб такого конструювання - створення зразка на очах у дітей, які мають змогу спостерігати особливості, послідовність процесу, деталі конструкції, дії конструктора тощо.

Значно складнішим є конструювання за готовим зразком, оскільки дитині необхідно виділити у ньому окремі деталі за результатами його обстеження. У цьому процесі дитина виробляє точніше уявлення про предмет, який необхідно буде сконструювати. Основне при обстеженні зразка - проаналізувати великі основні його частини та їх взаєморозміщення.

Використання розчленованого на елементи зразка виправдане лише на початку оволодіння конструктивною діяльністю, коли дитина набуває перших навичок обстеження, вміння виокремлювати його основні частини. Тривале конструювання за розібраним зразком з часом втрачає свою користь, бо дитина, навчившись точно копіювати його, вичерпує своє конструктивне завдання-

Діяльність, яка складається лише з точного відтворення зразка, не розвиває вміння творчо розв'язувати конструктивні завдання. Цій меті підпорядковане конструювання за цілісним зразком, коли дитина внаслідок обстеження повинна встановити, за допомогою яких деталей вона зможе його відтворити. Ще ефективнішим є зразок-малюнок, оскільки малюку необхідно відтворити на основі площинного зображення тримірну конструкцію, що вимагає здатності бачити за зображенням реальну дійсність.

Конструювання за заданими умовами. Його особливість полягає у необхідності побудувати конструкцію на основі сформульованих вихователем умов, вимог, завдань, гри (сконструювати пароплав, щоб на ньому могли розміститися команда і пасажири; побудувати міст через річку, щоб по ньому могли проїхати машини). Для цього необхідно бачити залежність конструкції предмета від його призначення, уміння враховувати І виконувати певні умови.

У процесі конструювання відповідно до завдання дитина вчиться по-різному розв'язувати його на основі одних і тих самих умов. Це створює важливі передумови для розвитку творчості - їй цікаво побудувати різноманітні будинки, у різний спосіб обгородити їх, спорудити міст через річку тощо. Нерідко дитина створює багато будівель, які послідовно ускладнюються. Спорудження високих і низьких, широких і вузьких, довгих і коротких будиночків формує у дітей гнучке уявлення про різні їх типи, узагальнене вміння їх будувати. Це становить основу творчого конструювання: діти легко будують потрібні їм споруди, втілюючи у них най вибагливіші задуми. Наприкінці дошкільного дитинства створені ними конструкції відповідають різноманітним і складним умовам.

Конструювання за задумом. Таких умінь вимагає від дитини ігрова діяльність, для якої потрібні будови не лише зі спеціального матеріалу (наприклад, кубиків), а й з предметів, які оточують дитину - меблів, дощок, палок, шматків матерії тощо. Гра часто вимагає створення конструкцій, якими дитина могла б користуватися особисто. Діти будують споруди, які хочуть використовувати у різних цілях: кораблі і баржі, на яких вирушили б у плавання.

Використання будов у грі надає конструюванню дітей великого практичного смислу, змінює його характер. Конструюючи, вони дбають, щоб будова була подібна до певного предмета, щоб можна було погратися з нею. Така настанова змінює ставлення дітей до процесу конструювання: вони намагаються створити конструкцію, яка б максимально відповідала задуманій ними грі.

Конструювання для гри об'єднує дітей: вони вчаться спільно обговорювати його план, разом виробляти рішення, підпорядковувати свої бажання конструктивним задумам, відстоювати свої міркування щодо конструкції тощо.

Типи конструювання чергуються залежно від його завдання і ситуації, у якій діє дошкільник. Кожний із них розвиває у дитини специфічні здібності.

Для створення будов діти використовують призначений для цього будівельний матеріал (бруски, кубики), а також інший (палиці, фанерні і картонні ящики, коробки, дошки тощо). Це розвиває у них спеціальні здібності, сприяє формуванню навичок спілкування, естетичних, моральних якостей. Вони вчаться узгоджувати свої плани і дії, виявляти ініціативу, відстоювати свої пропозиції, поступатися, допомагати одне одному, радіти спільному успіху.

У старшому дошкільному віці конструювання стає складною і різноманітною діяльністю. Крім будівельного матеріалу, діти використовують конструктори з металу, пластмаси, дерева з різноманітними типами з'єднання деталей. Особливо приваблює старших дошкільників конструювання з паперу, природного матеріалу. Вони вже можуть самостійно придумувати й виконувати оригінальні вироби.

Конструювання розвиває уміння бачити предмет, розуміти його призначення, властивості деталей. Під час складання конструкції дитина переконується, що одні деталі стійкі у будь-якому положенні, інші - лише у визначеному, а різноманітні поєднання деталей дають різну міцність (важко, наприклад, створити міцну будову лише з пластин, та, поєднуючи кубики і пластини, можна зробити міцний будинок).

У процесі конструювання діти дізнаються, що визначеній формі і вазі деталей відповідають визначені конструктивні властивості. Наприклад, куб однаково стійкий, на яку б грань його не поставили, а брусок буде стійким, якщо його покласти на будь-яку бокову грань.

До продуктивних видів діяльності належать аплікація і ліплення, які за психологічним значенням подібні до зображувальної і конструктивної діяльності. У дітей, активно зайнятих малюванням, конструюванням, ліпленням і аплікацією, розвивається здатність до планування діяльності.