Додаток р

(обов’язковий)

Стійкість стінок балок, укріплених поздовжніми і проміжними ребрами жорсткості

Р.1  У стінці балки симетричного двотаврового перерізу 1-го класу, підкріпленої окрім поперечних ребер жорсткості одним поздовжнім ребром жорсткості, розташованим на відстані h₁ від розрахункової (стиснутої) границі відсіку (рис. Р.1), обидві пластинки, на які це ребро розділяє відсік, слід розраховувати окремо:

а) пластинку 1, розташовану між стиснутим поясом і повздовжнім ребром, за формулою

, (Р.1)

де і .

Тут значення , _loc,  слід визначати відповідно до вимог п. 1.5.5.2, а значення _cr,1 і _loc,cr,1 – за формулами:

– при _loc = 0:

, (Р.2)

тут ;

– при _loc  0 і (при ₁ > 2 необхідно приймати ₁ = 2):

, (Р.3)

,

де і .

Критичне напруження _cr,1 слід визначати за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється.

б) пластинку 2, розташовану між поздовжнім ребром і розтягнутим поясом балки – за формулою

, (Р.5)

де  і  – напруження, що визначаються відповідно до п. 1.5.5.2.

, тут ;

Рис.  Р.1  Схема балки, укріпленої поперечними (3) і повздовжніми (4) ребрами жорсткості, з верхнім поясом стиснутим (а) і розтягнутим (б)

Рис.  Р.2 Схема балки, укріпленої поперечними (3), повздовжнім (4) і проміжними (5) ребрами жорсткості

_loc,2 – напруження, яке обчислюється залежно від того, до якого пояса прикладене навантаження:

_loc,2 = _loc – якщо навантаження прикладається до розтягнутого пояса (рис. Р.1, б);

_loc,2 = 0,4_loc – якщо навантаження прикладається до стиснутого пояса (рис. Р.1, а);

тут _loc необхідно визначати відповідно до п. 1.5.5.2;

_loc,cr,2 – напруження, що визначається за формулою (1.5.41), де с₁ і с₂ слід визначати відповідно за табл. 1.5.8 при  = 0,4 і за табл. 1.5.5 при  = 1, заміняючи значення h_ef на значення (h_ef – h₁);

_cr,2 – напруження, яке визначається за формулою (1.5.42) з підстановкою в неї розмірів пластинки, що перевіряється.

Р.2  При підкріпленні пластинки 1, розташованої між стиснутим поясом і поздовжнім ребром, проміжними ребрами жорсткості їх слід доводити до поздовжнього ребра (рис. Р.2).

У цьому випадку розрахунок пластинки 1 необхідно виконувати за формулами (Р.1) – (Р.4), у яких за величину а слід приймати а₁ – відстань між осями сусідніх проміжних ребер (рис. Р.2). Розрахунок пластинки 2 слід виконувати відповідно до вимог Р.1, б).

Р.3  Розрахунок на стійкість стінок балок асиметричного перерізу (з більш розвинутим стиснутим поясом), укріплених поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром, розташованим у стиснутій зоні, необхідно виконувати за Р.1 і Р.2 цього додатка; при цьому, у формулах (Р.2), (Р.3) і (Р.5) замість відношення h₁ / h_ef слід підставляти , а у формулу (Р.6) замість необхідно підставляти , де ₂ – крайове розтягуючи напруження біля розрахункової границі відсіку, прийняте зі знаком «мінус».

Р.4  При зміцненні стінки основними поперечними ребрами жорсткості й одним поздовжнім ребром моменти інерції перерізу цих ребер відповідно I_r і I_rl повинні задовольняти вимогам п. 1.5.5.9 цих норм, формулі

, (Р.7)

а також табл. Р.1.

Таблиця Р.1 Необхідний момент інерції поздовжнього ребра жорсткості

h1/hef	Значення моменту інерції Irl поздовжнього ребра жорсткості
	Необхідне	Граничне
		мінімальне	максимальне
0,20
0,25
0,30		-	-
Примітка. При обчисленні Irl для проміжних значень h1 / hef допускається лінійна інтерполяція.

При розташуванні поперечних і повздовжніх ребер жорсткості з однієї сторони стінки моменти інерції перерізу кожного з них обчислюються відносно осі, що співпадає з найближчою до ребра гранню стінки.