- •Питання для самоконтролю знань
- •1. Робоча програма з дисципліни “Управління персоналом” Прізвище, ім‘я, по-батькові викладачів, які ведуть лекції та
- •Рекомендована література, посібники, довідники тощо
- •2. Приклад тематичного плану з дисципліни „Конфліктологія”
- •Плани лекційних занять
- •Плани практичних і семінарських занять
- •3. Форма індивідуального навчального плану викладача
- •Навчальна робота
- •Методична робота
- •Наукова робота
- •Громадська робота
- •4. Форма індивідуального графіка роботи викладача
- •Участь викладачів кафедри у контролі за якістю навчально-виховного процесу
- •5. Карта оцінки лекції
- •6. Карта оцінки практичного (семінарського) заняття
- •Модель семінарського заняття в активній формі
- •10. Карта оцінки організації проведення іспитів і заліків
- •Картка тестового контролю залишкових знань з дисципліни "Управління сільськогосподарським виробництвом"
- •Бондаренко о. В.
- •18 Травня 2001 1
- •Оцінка при семестровому контролі
- •6.1. Відмінні риси модульного навчання
- •6.2. Принципи модульного навчання
- •6.3. Методика побудови модульних програм
- •6.4. Формування змісту модулів
- •Формування змісту навчання
- •Управління навчальною діяльністю і методичне забезпечення цього процесу
- •Забезпечення зворотного зв’язку у модульному навчанні
- •6.5. Створення умов для організації модульного навчання
- •Забезпечення процесу навчання модулями
- •Комп’ютеризація модульного навчання
- •Дидактичні засоби модульного навчання
- •Застосування методів у модульному навчанні
- •Індивідуалізація процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією
- •20.Співвідношення рейтингової та традиційної 4-бальної оцінки
- •25. Приклад відомості модульного контролю з дисципліни “Управління персоналом”
- •Форма проведення: змагання між студентами за всесвітньо відомою ігровою формулою „квк” щодо визначення рівня сформованих знань, умінь та навичок з вирішення виробничих проблем у певній галузі.
- •27. Приклад структурної моделі тематичного конкурсу квк
- •Положення про навчально-дослідну роботу студентів
- •Положення про студентський науковий гурток
- •12. Процес самоуправління нтд студентів
- •Список літератури
- •Додатки Робоча програма та план з дисципліни “Методика викладання у вищій школі”
- •Плани практичних і семінарських занять Семінарські заняття:
- •Тематика наукових робіт і рефератів
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Варіанти індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Харківська обласна громадська організація
6.5. Створення умов для організації модульного навчання
Модульне навчання - прогресивний підхід до навчання, що дозволяє досягти високої ефективності педагогічного процесу, але в той же час вимагає створення певних умов для його організації. Такими умовами, перед усім, виступають: 1) забезпечення процесу навчання модулями; 2) комп’ютеризація навчання; 3) оснащення дидактичними засобами навчання.
Забезпечення процесу навчання модулями
Найскладнішим у підготовці модулів є формування їх змісту з одночасним створенням нових навчальних і методичних матеріалів. Цей процес здійснюється у наступній послідовності [39, c. 117].
1. Формулюється інтегрована дидактична ціль виходячи зі структури комплексної дидактичної цілі. Назва модуля буде відповідати цій інтегруючій цілі.
2. Встановлюються часткові дидактичні цілі, кількість яких буде відображати структуру модуля.
3. За частковими дидактичними цілями формуються цілі навчання, які вказуються у навчальному елементі модуля.
4. Визначається базова підготовленість, яку повинен мати студент на початку роботи з модулем (визначається вхідним контролем).
5. Розробляються характеристики, що контролюються для кожного навчального елемента і для всього модуля, які представлені як конкретні знання і вміння.
6. Формується власне зміст навчання.
7. Проектується процес управління навчальними діями студента. Паралельно підбираються методи і засоби навчання.
8. Розробляється система вхідного, поточного, проміжного, підсумкового і узагальнюючого контролю.
Важливою умовою ефективності побудови модулів є компетентність їх творців. Розробка модульної програми вимагає об’єднання зусиль спеціалістів, що знають зміст предмета, а також педагогіку і психологію.
Комп’ютеризація модульного навчання
З метою підвищення ефективності та продуктивності модульного навчання доцільно забезпечити навчальний процес комп’ютерними засобами. При цьому необхідно перерозподілити педагогічні функції в системі “педагог-модуль-студент”. Педагог за умов широкої комп’ютеризації може реалізовувати консультативну, контролюючу, комунікативну і виховну функції. Студенту у суб’єкт-суб’єктній взаємодії належатимуть функції самоуправління навчально-творчою діяльністю, самоконтролю, комунікації, самоаналізу. Система комп’ютеризації за модульним навчанням охоплюватиме такі функції, як: інформаційно-вибіркова, інформаційно-пред’являюча, інформаційно-ілюструюча, управління навчальними діями, тренажерна, контролююча.
Широка комп’ютеризація модульного підходу особливо важлива у дистанційному навчанні, де необхідно забезпечити надійний інформаційно-дидактичний зв’язок. Однак, не слід абсолютизувати використання комп’ютерних програм, оскільки ефективність і продуктивність модульного навчання, як і будь-якої технології, помітно підвищуються, якщо пізнавальна діяльність студентів реалізується через різноманітні форми її організації.
Дидактичні засоби модульного навчання
У процесі модульного навчання значну роль відіграють дидактичні засоби (ДЗ). Ними є предмети, що полегшують студентам безпосереднє пізнання дійсності. Дидактичні засоби є важливим джерелом знань, вони сприяють формуванню умінь, розвивають пізнавальні здібності, полегшують навчальну працю. Використання цих засобів сприяє реалізації загальнодидактичного принципу наочності навчання, а також пов’язаного з ним принципом різносторонності методичного консультування. На підставі дидактичних характеристик дидактичні засоби модульного навчання можна поділити на наступні класи (табл. 15).
15. Класифікація дидактичних засобів
Клас ДЗ |
Дидактичні характеристики |
Дидактичні засоби |
1. Натуральні об’єкти |
Для безпосередньої передачі інформації |
Конкретні об’єкти пізнавальної діяльності |
2. Макети і моделі |
Для віддаленої передачі інформації |
Моделі конкретних об’єктів |
3. Друковані навчальні матеріали |
Для режиму безпосереднього модульного навчання |
Модульні програми, підручники, інші методичні матеріали |
4. Дошки |
Для передачі інформації у виг-ляді символів, схем, рисунків |
Дерев’яні, пластмасові та ін. |
5. Засоби для світлопроекції |
Для показу рухомого і нерухомого зображення |
Діапроектори, епідіаскопи, мультимедійні проектори |
6. Засоби для відтворення звуку |
Для запису і відтворення звуку у навчальних приміщеннях |
Мікрофони, звукопідсилювачі, магнітофони |
7.Аудіо та візуальні засоби |
Для запису звуку і динамічного зображення |
Відеокамери, відеомагнітофони |
8. Дидактичні машини |
Для передачі інформації і закріплення знань |
Інформаційно-навчальні системи, тренажери |
9.Засоби обчислювальної техніки |
Для проведення обчислювальних операцій |
Мікрокалькулятори |
10.Комп’ютери |
Для інформаційної підтримки, вирішення різноманітних складних навчальних і науково-дослідних задач, зв’язку з іншими суб’єктами модульного навчання |
Комп’ютери, мережні системи, програмне забезпечення |
11. Засоби масової інформації |
Для передачі поточної та іншої інформації, реалізації навчальних програм |
„Інтернет”, телебачення, газети, журнали, збірники наукових праць |
12. Дидактичні прилади |
Для підвищення продуктивності навчання і активізації навчально-творчої діяльності студентів |
Електронні прилади для проведення дидактичних ігор, алгоритми активних методів навчання |
Якими критеріями необхідно керуватися, підбираючи дидактичні засоби для конкретного етапу модульного навчання? Безсумнівно, що тут діє головний критерій - якість навчання. Крім того, при підборі дидактичних засобів необхідно виходити з дидактичних цілей, а також керуватися принципом оптимізації педагогічного процесу. Бажано для кожного конкретного випадку підбирати такі дидактичні засоби навчання, які в реальних умовах максимально сприяли б досягненню намічених дидактичних цілей з найменшими витратами часу і непродуктивних зусиль.