Забезпечення зворотного зв’язку у модульному навчанні

У модульному навчанні, як і у будь-якому керованому процесі, необхідно забезпечити ефективний зворотний зв’язок. Реалізацію цієї вимоги доцільно визначити за наступними критеріями формування модулів: 1) цінності контрольованих характеристик; 2) відкритості діагностики.

Цінність контрольованих характеристик. Навчальні завдання, що виступають як контрольовані характеристики, за своєю формою можуть бути різноманітними: виконання контрольної роботи; узагальнення її результатів; підготовка рефератів, курсових робіт, індивідуальних навчально-дослідних проектів тощо. Важливо вибрати найбільш цінні для конкретного випадку характеристики за критеріями якості навчання та продуктивності засвоєння.

Відкритість діагностики вимагає надання учням студентам контрольованих характеристик на початку кожного навчального модуля із зазначенням їх кількісної оцінки і методів контролю.

Якість засвоєння знань і вмінь в процесі вивчення навчального матеріалу визначається різними методами контролю. При реалізації модульного навчання рекомендується ширше застосовувати метод тестування. Тестами називають стандартизовані випробування певного рівня складності, не тривалі за часом і поєднанні з системою оцінки. Щоб вимірювати і визначити результати діяльності, для кожного тесту методом рейтингу розробляється еталон. Рішення про якість виконання тесту приймається на основі поопераційного співставлення відповіді студента з еталоном. Однак, у процесі модульного навчання результати пізнавальної діяльності не завжди можуть і повинні контролюватися методом тестування. Можливо використання й інших видів письмового та усного контролю.

Частота зворотного зв’язку в модульному навчанні встановлюється за критерієм цінності контрольованих характеристик, а також із системним урахуванням кібернетичного, педагогічного і психологічного підходів. З кібернетичної точки зору чим частіше здійснюється контроль за процесом, тим вища ефективність управління. За педагогічними принципами зворотний зв’язок повинен здійснюватися з оптимальною частотою. З психологічної точки зору дуже важлива мотиваційна основа діяльності студентів, яка повинна бути складовою багатьох факторів.

При психолого-педагогічному підході до організації зворотного зв’язку за ознакою частоти контролю прийнято виділяти: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий і узагальнюючий види контролю. Вхідний контроль застосовується для оцінки базового рівня знань студента перед модулем. Поточний контроль (або самоконтроль) здійснюється в процесі оволодіння змістом навчального елемента. За допомогою проміжного контролю визначається якість досягнення всіх цілей навчання, що представлені в конкретному навчальному елементі. Підсумковий контроль проводиться з метою визначення якості засвоєння змісту всього модуля. Узагальнюючий контроль вирішує питання реалізації зворотного зв’язку за змістом всього навчального курсу з визначенням рівня засвоєння знань.

Особливості побудови модулів і модульних програм дозволяють встановити ефективність і продуктивність навчання. При визначенні ефективності модульно-рейтингової технології використовується загальна методика, яка передбачає порівняння досягнутих показників якості навчально-творчої діяльності студентів в експериментальних групах з аналогічними показниками у контрольних групах [31, c. 132-134].

Визначення ефективності методичної розробки на рівні успішності:

(6.1),

де: Б_н – загальна кількість балів, які набрані студентами академічної групи після навчання за новою методикою; Б_т – загальна кількість балів, які набрані студентами після навчання за традиційною методикою.

Визначення ефективності методичної розробки на рівні міцності знань:

(6.2),

де: БК_н – загальна кількість балів, які набрані студентами академічної групи за відстроченим контролем після навчання за новою методикою; БК_т – загальна кількість балів, які набрані студентами за відстроченим контролем після навчання за традиційною методикою.

Визначення ефективності методичної розробки за часом (продуктивністю):

(6.3),

де: Т_т – середній час навчання за традиційною методикою;

Т_т – середній час навчання за новою методикою.

Загальна оцінка якості науково-педагогічних досліджень складається із ряду взаємопов’язаних методик (визначення типу і напрямів дослідження; аналізу і систематизації отриманих результатів та їх опису з точки зору новизни; вибору критеріїв оцінки якості в залежності від виду діяльності; експертної та кількісної оцінок результатів дослідження таін.).