- •Питання для самоконтролю знань
- •1. Робоча програма з дисципліни “Управління персоналом” Прізвище, ім‘я, по-батькові викладачів, які ведуть лекції та
- •Рекомендована література, посібники, довідники тощо
- •2. Приклад тематичного плану з дисципліни „Конфліктологія”
- •Плани лекційних занять
- •Плани практичних і семінарських занять
- •3. Форма індивідуального навчального плану викладача
- •Навчальна робота
- •Методична робота
- •Наукова робота
- •Громадська робота
- •4. Форма індивідуального графіка роботи викладача
- •Участь викладачів кафедри у контролі за якістю навчально-виховного процесу
- •5. Карта оцінки лекції
- •6. Карта оцінки практичного (семінарського) заняття
- •Модель семінарського заняття в активній формі
- •10. Карта оцінки організації проведення іспитів і заліків
- •Картка тестового контролю залишкових знань з дисципліни "Управління сільськогосподарським виробництвом"
- •Бондаренко о. В.
- •18 Травня 2001 1
- •Оцінка при семестровому контролі
- •6.1. Відмінні риси модульного навчання
- •6.2. Принципи модульного навчання
- •6.3. Методика побудови модульних програм
- •6.4. Формування змісту модулів
- •Формування змісту навчання
- •Управління навчальною діяльністю і методичне забезпечення цього процесу
- •Забезпечення зворотного зв’язку у модульному навчанні
- •6.5. Створення умов для організації модульного навчання
- •Забезпечення процесу навчання модулями
- •Комп’ютеризація модульного навчання
- •Дидактичні засоби модульного навчання
- •Застосування методів у модульному навчанні
- •Індивідуалізація процесу навчання за модульно-рейтинговою технологією
- •20.Співвідношення рейтингової та традиційної 4-бальної оцінки
- •25. Приклад відомості модульного контролю з дисципліни “Управління персоналом”
- •Форма проведення: змагання між студентами за всесвітньо відомою ігровою формулою „квк” щодо визначення рівня сформованих знань, умінь та навичок з вирішення виробничих проблем у певній галузі.
- •27. Приклад структурної моделі тематичного конкурсу квк
- •Положення про навчально-дослідну роботу студентів
- •Положення про студентський науковий гурток
- •12. Процес самоуправління нтд студентів
- •Список літератури
- •Додатки Робоча програма та план з дисципліни “Методика викладання у вищій школі”
- •Плани практичних і семінарських занять Семінарські заняття:
- •Тематика наукових робіт і рефератів
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Варіанти індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Харківська обласна громадська організація
6.4. Формування змісту модулів
Після етапу побудови структури модуля приступають до етапу формування змісту модулів, реалізація якого повинна здійснюватися в чотирьох аспектах: 1) подання цілей навчання; 2) формування змісту навчання; 3) управління навчальними діями і методичне забезпечення процесу управління; 4) забезпечення зворотного зв’язку.
Подання цілей навчання
Загальновідомо, що якщо у навчальному процесі перед учнями висуваються конкретні цілі, то їх мотивуюча функція до навчання різко збільшується. З метою стимулювання мотивації навчання на початку модуля подаються не дидактичні цілі, а цілі навчання, що мають двоярусну спрямованість. З одного боку, вони орієнтовані на організацію пізнавальної діяльності, а з іншого - на виявлення результативності навчання. Цим відкривається перспектива реального використання результатів пізнавальної діяльності, що стимулює формування мотивації навчання. Тут діє один з принципів модульного навчання - принцип усвідомленої перспективи. Наприклад, дидактична ціль “Сформулювати знання по соціометрії”, як ціль навчання, буде виглядати наступним чином: “Засвоївши метод соціометрії, ви зможете встановити на виробництві стан психологічного клімату в колективі”. Ще приклад. Для модуля “Формування і розвиток колективу” цілі навчання можна подати наступним чином: “Засвоївши даний модуль, ви зможете: 1) правильно визначати склад колективу; 2) сформулювати цілі діяльності колективу; 3) виявляти неформальних лідерів у колективі; 4) всебічно взаємодіяти з неформальними лідерами; 5) нейтралізувати негативних неформальних лідерів; 6) формувати свій авторитет, як керівника колективу; 7) організовувати соціально-культурну діяльність колективу”.
Формування змісту навчання
Для реалізації системного підходу щодо побудови змісту освіти, навчальний матеріал модулів формується на базі аналізу його логічної структури із використанням наступних принципів: модульності, повноти навчального матеріалу в модулі, оптимальної передачі інформаційного і методичного матеріалу.
Критерієм формування змісту модулів виступає нерозривність міжтематичних зв’язків всередині дисципліни. Виходячи з цього, зміст модулів пізнавального типу формується логічною структурою курсу, який був узятий за основу побудови структури модуля. При побудові модулів операційного типу логічна структура предмета є основою для вибору порцій навчального матеріалу, необхідних для виконання конкретної дії, комплекс яких відповідає структурі інтегруючої дидактичної цілі.
Ефективність використання модуля у навчальному процесі буде залежати не лише від повноти навчальної інформації, але і від того, яким чином ця інформація буде надана. При наданні інформації доцільно звернути увагу на механізм процесу засвоєння знань, який визначає наступний логічний ряд: “сприйняття - розуміння - усвідомлення - закріплення - застосування”.
У змістовному аспекті найбільш важливим є проблемний підхід щодо подання навчального матеріалу. Його форма може бути представлена такими складовими, як: „навчальний текст”, „керівництво до навчання”, „консультація педагога”.