МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

Міжнародні стратегії економічного розвитку Опорний конспект лекцій

Дніпропетровськ ДУЕП 2006

Міжнародні стратегії економічного розвитку. Опорний конспект лекцій/ Під ред. А.О.Задої. - Д.: ДУЕП, 2006. – 33 с.

Автори:

проф., д.е.н. А. О. Задоя,

доц., к.е.н. В. В. Білоцерківець,

доц., к.е.н. О.О.Завгородня,

доц., к.е.н. С.В. Кузьмінов,

доц., к.е.н. О.В.Летуча,

доц., к.е.н. Б.В.Литовченко,

доц., к.е.н. Г.М.Пилипенко,

доц., к.е.н. Ю.І.Пилипенко,

доц., к.е.н. Н.В.Рябцева

Викладені основні положення курсу лекцій з дисципліни «Міжнародні стратегії економічного розвитку». Подані характеристики змісту та основ формування міжнародних стратегій розвитку, їх особливості для різних груп країн, специфіку в умовах процесів глобалізації та цивілізаційних викликів.

Призначений для студентів економічних спеціальностей.

 А.О.Задоя, В.В.Білоцерківець, О.О.Завгородня, С.В.Кузьмінов, О.В.Летуча, Б.В.Литовченко, Г.М.Пилипенко, Ю.І.Пилипенко, Н.В.Рябцева, 2006

Тема 1 середовище формування стратегій розвитку

1.1. Середовище формування стратегій розвитку.

1.2. Національні економіки як суб’єкти глобальної конкуренції.

1.1. Середовище формування стратегій розвитку.

Інтернаціоналізація – це вихід будь-якої економічної діяльності за географічні державні кордони або ж об'єднання зусиль декількох суб'єктів світової економіки чи політики навколо загальних для них завдань, цілей, видів діяльності.

Джерела глобалізації:

• науково-технологічний прогрес;

• поширення форм економічної лібералізації;

• феномен транснаціоналізації;

• формування "однорідних" засобів масової культури;

• досягнення глобальної ідеології.

Елементи глобальної економіки: міжнародні виробництво, науково-технічна сфера, валютно-фінансова сфера та торгівля.

Переваги глобалізації:

• розширення ринків;

• зростання економії на масштабах виробництва;

• збільшення виграшу від торгівлі на взаємовигідній основі;

• підвищення продуктивності праці.

Недоліки:

• нерівномірність розподілу переваг глобалізації;

• збільшення розриву в рівнях заробітної плати;

• перенесення виробничих потужностей у країни периферії ;

• посилення навантаження на світову екосистему.

Економічна стратегія розвитку – цілісна система дій суб’єкта міжнародної економіки, спрямована на реалізацію мети та завдань його економічного відтворення з урахуванням комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників та ризиків.

1.2. Національні економіки як суб’єкти глобальної конкуренції

Конкурентоспроможність - це здатність вітчизняної продукції перемагати у боротьбі за споживача на внутрішньому та зовнішньому ринках внаслідок оптимізації співвідношення «якість-сервіс-ціна» порівняно із зарубіжними аналогами.

Кластер – це об'єднання та взаємодія географічно локалізованих взаємодоповнюючих підприємств і організації, що кооперуються з метою взаємної підтримки.

Кластери поділяються:

• за критерієм "місце розташування";

• за галузевою приналежністю членів кластера;

• за стадією розвитку;

• за функціональною спрямованістю.

Для національної економіки кластери виконують роль:

• "полюсів зростання" внутрішнього ринка;

• "бастіонів" вітчизняної промисловості;

• плацдарму для експансії на світовий ринок.

Модель конкурентних переваг ("діамант" Портера).

Складові успіху кластера:

• близькість ринків;

• близькість до університетів;

• наявність мережі постачальників засобів виробництва;

• ефект масштабу у виробництві;

• наявність інфраструктури;

• високоякісний доступ до інформації та інформаційні технології.

Модернізація запозичених технологій, диференціація, диверсифікація капітало- та наукоємної продукції

Кластерні стратегії створення конкурентних переваг.

Бостонська матриця - матриця “зростання ринку/частка ринку”.

Типові стратегії фірми за М. Портером.

Глобальна стратегія фірми - це стратегія, при якій фірма продає свою продукцію в багатьох різних країнах, використовуючи при цьому один підхід.

Складові глобальної стратегії фірми

М. Тресі й Ф. Вірсема - одна із трьох “ціннісних дисциплін”.

Дж. Ф. Мур - теорія підприємницьких екосистем.

Г. Хемел і К. Прахалад - стратегія інтелектуального лідерства.

Модель життєвого циклу галузі А. Д. Литла.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матриця "ступінь інтернаціоналізації галузі/

ступінь інтернаціоналізації фірми".