6.4. Стратегічні перспективи розвитку Азійсько-Тихоокеанського регіону

Азійсько–Тихоокеанський регіон є зоною динамічного економічного росту. З боку географічного підходу у складі АТР сформувався «азійський чотирикутник»: Японія, Китай, НІК, АСЕАН.

АТЕС створений у 1989 р. з метою підтримання зростання і розвитку країн-учасниць. Членами організації є: Австралія, Бруней, Гонконг, Індонезія, Канада, Китай, Кирибаті, Малайзія, Папуа-Новая Гвінея, Південна Корея, Росія, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Чілі, Японія.

Стратегією розвитку є сприяння зростаючій економічній залежності держав АТР у сфері послуг, капіталу, технологій; зміцненню відкритої торгової системи; підвищенню ступеня лібералізації торгівлі та інвестицій.

6.5. Стратегії країн, що розвиваються

Модель Льюїса. Головний діяч – підприємець, який працює у дуалістичній економіці.

Модель Фая-Райніса. Розглядає три дуалізми: ринка праці, фінансового ринку та ринку товарів.

Теорія порочного кругу злиденності. Модель Лейбенстайна. Базується на співвідношенні між зростанням населення і погіршення врожайності. Модель браку капіталу. Кейнсіанська модель – низький рівень доходу та споживання.

Модель де Сото. Еволюція позалегальних форм діяльності визначає становлення ринкової економік.

Модель Емануеля. Шляхом нееквівалентного обміну розвинені країни привласнюють результати праці країн периферії.

Модель Аміна «Накопичення в світовому масштабі». Для країн, що розвиваються характерний периферійний спосіб виробництва.

Неокласична модель Солоу.

Модель Розенштайна-Родана. Теорія великого поштовху.

Модель акселератора-мультиплікатора.

Тема 7

7.1. Визначення і характерні риси багатонаціоналів, їх відмінності від інших суб’єктів міжнародного бізнесу

7.2. Особливості міжнародних стратегій БНП

7.3. Стратегії БНП на ринках розвинутих країн, країн, що розвиваються та з перехідною економікою

7.1. Визначення і характерні риси багатонаціоналів, їх відмінності

Від інших суб’єктів міжнародного бізнесу

БНП це компанії утворені з групи філіалів, які розташовані в різних країнах і відповідають таким ознакам:

1. Вони об’єднані відносинами спільної власності.

2. Вони засновані на спільному використанні ресурсів.

3. Вони підпорядковуються певній спільній стратегії.

БНП — це фірма, яка контролює активи, як мінімум, у шести країнах; отримує понад 25% річних прибутків від іноземної діяльності; її закордонні продажі перевищують 100 млн. дол.

Загальні конкурентні переваги БНП базуються на:

абсолютних перевагах у затратах;

• встановленні власної торгової марки чи патентування продукту;

• економії масштабів у сфері виробництва, доставки, фінансування, маркетингу;

• урядової протекції;

• управлінні людськими ресурсами.

Суб’єкт міжнародного бізнесу (ДМБ) — це будь-яка фірма, яка веде міжнародну діяльність. БНП — це фірми, які мають ПЗІ принаймні у шести країнах.

7.2. Особливості міжнародних стратегій бнп

Прямі закордонні інвестиції (ПЗІ) включають в себе власність і контроль компанії в іноземній країні.

ПЗІ охоплює контроль нового або існуючого бізнесу за допомогою наступних заходів фінансування:

• випуском акцій;

• місцеві або закордонні запозичення;

• покупка підприємства материнською компанією.

Зі сторони пропозиції ПЗІ:

- Скорочують виробничі витрати;

- Скорочують транспортні витрати;

- Здешевлюють кінцеве виробництво;

- Сприяють доступу до технології і кваліфікації.

Попит на ПЗІ породжується:

- Пошуком нових ринків;

- Експортними обмеженнями.

- Необхідністю місцевої присутності.

- Подоланням правила "buy National"

- Реакцією на загрозу конкуренції.

БНП використовують такі види ПЗІ:

- добувні; - факторні; - сервісні.