- •Робоча навчальна програма психологія самосвідомості
- •I. Пояснювальна записка
- •Структура програми навчальної дисципліни Опис предмета навчальної дисципліни «психологія самосвідомості»
- •Іі. Тематичний план
- •Ііі. Програма змістовий модуль і проблема самосвідомість у психології
- •Тема 1: Філософсько-психологічні аспекти феномену самосвідомості
- •Тема 2: Структура самосвідомості
- •Змістовий модуль II. Становлення самосвідомості в онтогенезі
- •Тема 3. Фактори формування самосвідомості
- •Тема 4. Становлення самосвідомості особистості
- •Змістовий модуль ііі методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості та формування гармонійної я-концепції особистості
- •Іv. Навчально-методична карта дисципліни «Психологія самосвідомості»
- •Змістовий модуль іі становлення самосвідомості в онтогенезі
- •Змістовий модуль ііі методичні засади гармонізації особистості
- •Vі. Завдання для самостійної роботи Змістовий модуль і проблема самосвідомість у психології
- •Змістовий модуль II. Становлення самосвідомості в онтогенезі
- •Змістовий модуль ііі методичні засади гармонізації особистості
- •Тема 5. Діагностика самосвідомості та формування гармонійної я-концепції особистості (20 год.)
- •Vіі. Індивідуальна навчально-дослідна робота
- •Орієнтовна тематика статей
- •VIII. Система поточного і підсумкового
- •Контролю знань
- •З національною системою оцінювання в Україні та
- •Іх. Методи навчання
- •1) За джерелом інформації:
- •Х. Методичне забезпечення курсу
- •Хі. Питання до іспиту
- •Хіі. Орієнтовна тематика магістерських робіт
- •XII. Рекомендована література
З національною системою оцінювання в Україні та
КМПУ імені Б.Д. Грінченка (іспит)
Оцінка за шкалою ЕСТS |
Значення оцінки |
За національною системою |
Оцінка за шкалою університету |
А |
ВІДМІННО – відмінний рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу з можливими незначними недоліками |
відмінно |
90-100 |
В |
ДУЖЕ ДОБРЕ – достатньо високий рівень знань (умінь) в межах обов’язкового матеріалу без суттєвих грубих помилок |
добре |
82-89 |
С |
ДОБРЕ – в цілому добрий рівень знань (умінь) з незначною кількістю помилок |
75-81 |
|
D |
ЗАДОВІЛЬНО-посередній рівень знань (умінь) із значною кількістю недоліків, достатній для подальшого навчання або професійної діяльності |
задовільно |
69-74 |
Е |
ДОСТАТНЬО - мінімально можливий допустимий рівень знань (умінь) |
60-68 |
|
FX |
НЕЗАДОВІЛЬНО з можливістю повторного складання – незадовільний рівень знань, з можливістю повторного перескладання за умови належного самостійного доопрацювання |
незадовільно |
35-59 |
F |
НЕЗАДОВІЛЬНО з обов’язковим повторним вивченням курсу – досить низький рівень знань(умінь), що вимагає повторного вивчення дисципліни |
1-34 |
Іх. Методи навчання
І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
1) За джерелом інформації:
Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.
Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.
Практичні: вправи.
2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.
3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.
4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.
ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:
1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).
Х. Методичне забезпечення курсу
опорні конспекти лекцій;
навчальні посібники;
робоча навчальна програма;
збірка тестових і контрольних завдань для тематичного (модульного) оцінювання навчальних досягнень студентів;
засоби підсумкового контролю (комплект друкованих завдань для підсумкового контролю);
завдання для ректорського контролю знань студентів з навчальної дисципліни
Хі. Питання до іспиту
Філософські передумови виникнення психології самосвідомості.
Проблема Я в епоху античності та середньовіччя (Геракліт, Сократ, Августин, Плотін, Аристотель, Фома Аквінський).
Проблема Я в філософії Нового часу (Декарт, Локк, Лейбніц, Юм, Кондильяк).
Прогресивні ідеї щодо проблеми Я в німецькій класичній філософії (Кант, Фіхте, Гегель, Фейєрбах, Кант, Маркс).
Функціоналістичний підхід В. Джемса.
Проблема Я в психодінамічному підхіді (З.Фрейд, А.Адлер, К.Хорні, Е.Еріксон).
Гуманістичний підхід до проблеми Я в теоріях особистості (А.Маслоу, Е.Фрома, К.Роджерса, Г.Олпорта).
Поняття Я у структурному підході Р.Мейли.
Соціологічний підхід, щодо проблеми «Я» (П.Жане, Ч.Кулі, Д.Мід).
Проблема самосвідомості в вітчизняній теорії діяльності (С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов, І.І.Чеснокова та інші).
Психолого-педагогічний аспект проблеми Я (І.Д.Бех, О.Л. Кононко).
Співвідношення понять свідомість та самосвідомість.
Структура самосвідомості за І.І. Чесноковою.
Структура та особливості самооцінки.
Проблема Я-концепції в психології.
Структура Я-концепції за Р. Бернсом.
Стійкі та ситуативні образи-Я: різноманітність та характеристика.
Теорія самосвідомості И.И.Чеснокової.
Проблема Я в роботах И.С.Кона.
Самосвідомість особистості в праці В.В.Століна.
Самосвідомість, як компонент структури особистості (В.С.Мерлін).
Ставлення до себе, як емоційно-оцінна система за С.Р.Пантилеєвим.
Особливості самосвідомості та самооцінки при аномаліях особистості (Е.Т.Соколова).
Теорія самосвідомості А.Г. Спіркіна.
Проблема Я в соціальній психології Т.Шибутані.
Теорія Я-концепції Р.Бернса.
Концепція ставлення до себе Н.І. Сарджвеладзе.
Проблема Я-концепції в працях К. Роджерса.
Теорія розділеного Я (Рональд Лейнг)
Загальна характеристика факторів формування та функціонування самосвідомості.
Роль психічних процесів у формуванні Я особистості.
Роль емоційної, мотиваційної сфер особистості та спрямованості особистості у формуванні Я.
Захисні механізми самооцінки, ставлення до себе, Я-концепції.
Роль механізмів ідентифікації, відчуження та порівняння у формуванні Я-концепції.
Найближче оточення (батьки, педагоги, однолітки) як провідний фактор розвитку самосвідомості дитини.
Вплив соціального оточення на формуванні та функціонування самосвідомості особистості.
Загальна характеристика становлення і розвитку самосвідомості у дітей дошкільного віку.
Особливості розвитку самосвідомості від народження до 2 років.
Основні новоутворення в розвитку самосвідомості у дитини від 2 до 3 років;
Особливості становлення Я дитини від 3 до 5 років;
Особливості формування Я-концепції дитини старшого дошкільного віку.
Базові характеристики Я-концепції старшого дошкільника.
Розвиток самосвідомості та готовність до шкільного навчання.
Статево-вікова ідентифікація дитини.
Особливості самосвідомості молодших школярів.
Становлення самосвідомості у підлітковому віці.
Особливості становлення самосвідомості у юнацькому віці.
Сутність поняття рефлексії.
Теорія самоактуалізації А. Маслоу.
Професійна та особистісна самореалізація як передумова до становлення особистості у дорослому житті.
Проблема діагностики самосвідомості.
Методичні засади діагностики дошкільників.
Методи та методики діагностики складових самосвідомості в дитячому віці.
Особливості діагностика самосвідомості у підлітковому та дорослому віці.
Особливості формування гармонійної Я-концепції в дошкільному віці.
Методи формування гармонійної Я-концепції у підлітковому та юнацькому віці.
Групові та індивідуальні методи формування гармонійної Я-концепції особистості.
Роль батьків та сім’ї у формуванні адекватної самооцінки.
Базові психотерапевтичні підходи до формування гармонійної особистості.
Гармонійна Я-концепція психолога та її формування.