2. Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження (вибір проблеми і теми досліджень)

Як уже зазначалося, наукові напрями поділяються на проблеми. До проблем належать найзагальніші, першочергові завдання відповідного напряму, розв’язання яких приводить до кардинального поліпшення основних технічних характеристик систем. Для економіки країни в цілому найважливішою проблемою є підвищення ефективності виробництва. У цій загальній проблемі самостійним розділом (проблемою) є вдосконалення управління економікою, яку розв’язує бух. облік, аналіз і аудит. Кожен з напрямків поділяється на теми.

Наукова проблеми вирішуються за допомогою методів, запропонованих наукою. Таким чином, проблеми є рушійною силою у розвитку економічної науки.

Для вирішення наукової проблеми у сучасних умовах науково-технічного прогресу необхідні зусилля великого колективу фахівців різного профілю (економістів, бухгалтерів, статистиків, математиків, кібернетиків). Кожен член наукового колективу повинен мати вольові якості у проведенні досліджень, бути цілеспрямованим у досягненні наукової істини. Ці якості необхідно враховувати при виборі напряму наукового дослідження.

Проблема складається з ряду тем, які ґрунтуються на різних дослідницьких питаннях. Під питаннями розуміють більш дрібніші галузі наукового дослідження.

Вибору передує детальне вивчення вітчизняних і зарубіжних джерел інформації даної і суміжної спеціальності.

Постановка ( вибір) проблеми чи тем є важкою задачею, яка передбачає ряд процедур:

Формулювання проблеми дослідження. На основі аналізу протиріч досліджуваного напрямку формулюють основне питання – проблему – визначають в загальних рисах очікуваний результат.

Розробка структури проблеми. Виділяють теми, підтеми, питання. Композиція цих елементів повинна складати дерево проблеми.

Обґрунтування актуальності проблеми, тобто оцінка її злободенності важливості, необхідності виконання саме тепер), тобто наскільки обране дослідження сприятиме розвитку виконання програм економічного і соціального розвитку країни.

Проблему /мету/ для наукових досліджень обирають на основі вивчен­ня таких основних документів:

• науково-дослідної тематики, передбаченої планами галузевих міністерств, відомств, академій наук;

• тем-завдань, замовлень на проведення досліджень;

• цільових комплексних, галузевих і регіональних науково-техніч­них програм;

• планів науково-дослідної роботи підприємств, об'єднань, уста­нов і організацій.

Кафедра розробляє орієнтовну тематику студентських дослідних робіт.

Проблема має бути чітко визначеною, послідовною і не суперечити економічним законам, що сприяє використанню її як істини для подальшого пізнання дійсності, вивчення і вирішення питань конкретної економіки.

При обґрунтуванні проблем їх колективно обговорюють на засіданнях вчених рад, кафедр в вигляді публічного захисту, на якому виступають опоненти, і приймається кінцеве рішення. Оскільки наукова проблема являє собою сукупність складних теоретичних або практичних питань, то в процесі наукового дослідження виникає необхідність її конкретизації тобто поділу на складові компоненти - теми.

Після обґрунтування проблеми і встановлення її структури науковий співробітник приступає до вибору теми наукового дослідження. Деякі вчені вважають, що вибрати тему частіше складніше, ніж провести само дослідження.

Тема (від грец. - основна думка, завдання, положення, яке необхідно розвинути) - частина наукової проблеми, яка охоплює одне або кілька питань дослідження.

Виходячи з мети дослідницької роботи, яка повинна передбачати розробку нових концепцій або напрямів розвитку певної науки, удосконалення існуючої методології або розробку нових методик (рекомендацій) з окремих розділів економічної науки, дослідник вибирає тему наукової роботи. Теми наукових досліджень з конкретної економіки , які формуються у межах проблем цієї науки, які поділяють на теоретичні, методологічні і організаційні.

Теоретичні - передбачають дослідження окремих концепцій теорії певної науки, що стосуються и наукових законів, розробки аксіоматичних знань.

Методологічні-стосуються методів певної науки, що застосовуються в процесі вивчення її об'єктів.

Організаційні включають організацію досліджень з певної науки і застосування її результатів у практичній діяльності. Вони можуть стосувати галузевих особливостей обліку, аналізу і аудиту ( промисловість, торгівля, будівництво, сільське господарство); організації і методики обліку, аналізу і аудиту окремих типологічних розділів (праця і її оплата, предмети праці та їх використання у виробничому процесі; витрат на виробництво і калькулювання продукції, фінансових результатів і т.д.).

Обґрунтування вибору зазначених тем дослідження визначають за такими критеріями: загальноекономічною ефективністю, відповідністю профілю закладу, забезпечення фінансування і впровадження результатів дослідження (рис. 2.1).

Рисунок 2.1. Критерії вибору теми дослідження

Для визначення загальноекономічної (загальнодержавної) ефективності теми необхідно з'ясувати її актуальність і наукову новизну для розвитку певних знань, спрямованих на вирішення практичних питань конкретної економіки. Тому при виборі теми необхідно з літературних джерел вивчити ступінь і рівень розробки дослідження, узагальнити передовий досвід підприємств і організацій.

Важливо при цьому ознайомитися також із планами науково-дослідних закладів, які розробляють аналогічні теми, а при можливості вивчити їх звіти з виконаних науково-дослідних робіт. З цією метою слід використовувати як джерела інформації реферативні збірники, літописи, періодичні видання.

Чіткого критерію для встановлення ступеня актуальності поки що немає. Стосовно прикладних наукових розробок найактуальнішою є та те­ма, яка забезпечить найбільший економічний ефект.

Тема повинна задовольняти таку вимогу, як наукова новизна, сприя­ти розвитку науки. Це означає, що тема в такій постановці ніколи не розроблялася й не розробляється зараз, тобто дублювання виключається. Дублювання можливе лише в тих випадках, коли для розв’язання дуже важливих державних проблем за якнайкоротший час двом конкуруючим ко­лективам дасться завдання на розробляння однакових тем.

Важливий кроком в обґрунтуванні наукової новизни теми досліджень є вивчення стану наукових розробок. Для цього необхідно виділити:

При вивченні стану наукових розробок із запропонованої теми досліджень необхідно провести групування добутих знань:

• знання, які здобули загальне визнання наукою і застосовуються на практиці;

• дискусійні питання, недостатньо розроблені і які потребують наукового обґрунтування;

• нерозв’язані питання, що зафіксовані у літературних джерелах, запропоновані практикою, або виникли в процесі обирання теми чи постановки проблеми.

Вивчення історичного аспекту проблеми. Необхідним елементом по­шуку правильного розв'язання проблеми є вивчення історії виникнення й розвитку її, результатів раніше проведених досліджень з цієї проб­леми. На жаль, вивчення історії проблеми часто розглядається як щось необов’язкове. А тимчасом вивчення історії питання та його досліджен­ня абсолютно необхідне, оскільки воно застраховує від дублювання рані­ше виконаних робіт і повторення допущених помилок, дає змогу визначи­ти місце своєї праці в загальному ході дослідження питання, полегшує використання досвіду попередників, допомагає розглянути предмет у ди­наміці, з’ясувати загальні тенденції та шляхи подальшого його розвит­ку й на цій основі побудувати науковий прогноз.

Завершальним етапом вивчення історії є аналіз сучасного стану питання. Треба виявити коло нерозв'язаних питань, які будуть вихідною точкою в визначенні перспектив дальшого вивчення проблеми та обґрунтуванні завдання даного дослідження. Після такої "чистки" остаточно визначають структуру проблеми, позначають умовним кодом теми, ми, питання й установлюють її актуальність.

Неправильно діють ті наукові керівники, які визначають аспіранту тему дослідження для його майбутньої дисертаційної роботи, намагаючись при цьому нібито полегшити його працю. Аспірант повинен тему "виносити" певний період, дати їй "дозріти". Передчасне народження теми негативно потім позначиться на її розробці і кінцевому результаті дослідження.

Досліднику-початківцю необхідно вибирати більш вузьку тему, не втрачаючи, однак, зв'язку із загальною науковою проблемою, до якої вона входить. При цьому беруться до уваги минула діяльність дослідника, а для економічних досліджень - обов'язковий зв'язок з підприємствами і організаціями об'єктами майбутнього дослідження. Чим більше висловлює дослідник критичних зауважень до теми роботи, вносить пропозиції щодо напрямів удосконалення економічної роботи, тим більшою є впевненість в успішному її виконанні.

Дослідник, позбавлений критичного осмислювання накопичених знань у сфері його наукової діяльності, який нерішуче йде стежкою науки, аби "не наступити" на ногу своєму опоненту, тобто колезі, який дотримується інших наукових концепцій з цього питання, не зможе творчо виконувати наукову роботу.

Таким чином, дослідник, а особливо аспірант, повинен сам вибирати тему дослідження, складати її обґрунтування в частині передбачуваної наукової новизни (висунення гіпотези) і практичної значущості результатів дослідження. Проте самостійний вибір теми зовсім не означає ігнорування досвіду наукового керівника. До його порад і консультацій досліднику-початківцю необхідно прислуховуватись, але остаточне рішення залишається за ним. Він повинен бути внутрішньо глибоко впевненим в актуальності і необхідності розробки обраної теми. Тільки самостійне всебічно науково аргументоване вирішення питання вибору теми забезпечує успішне завершення досліджуваної роботи.

Тема повинна бути економічно ефективною і повинна мати значимість. Будь-яка тема прикладних досліджень повинна давати економічний ефект.

Визначення мети й завдань наукового дослідження . Воно дозволяє конкретизувати тему дослідження за допомогою постановки завдань (запитань). Правильне формулювання завдань підкаже шлях дослідження. Крім безпосереднього завдання, треба бачити перед собою й мету дослідження.

Будь-яке дослідження має починатися з їх визначення у вигляді вимог або передбачуваних основ­них характеристик.

Мета і завдання дослідження повинні бути чітко ви­кладені, передбачати розробляння нових концепцій /напрямів/ розвитку або вдосконалення існуючої методології чи створення нових методик /рекомендацій/ з окремих розділів обліку, контролю й аналізу госпо­дарської діяльності.

Метою може бути – розробка чи вдосконалення методики, розробка певних рекомендацій.

Завдання – сукупність запитань, на які дослідник повинен отримати відповідь.

В процесі вибору проблеми і теми дослідження необхідно конкретизувати її зміст та обмежити коло досліджуваних об’єктів.. Для цього необхідно:

• З’ясувати ,які явища, предмети, процеси, закономірності охоплює проблема;

• Відмежувати дану проблему від суміжних з нею.

Уточнення перелічених характеристик майбутньої роботи дає змогу чіткіше встановити її рамки, скласти точний план, визначити строки виконання робіт за етапами й окремими стадіями всередині етапів.

Ступінь конкретизації теми значною мірою визначає якість роботи своєчасність її використання, економне витрачання праці й матеріальних ресурсів. Після конкретизації теми, перед тим як починати дослідження, треба підвести під нього міцний фундамент, визначити методику! дослідження та інформаційну базу.

На стадії вибору теми визначають її назву - змістовий заголовок.

У заголовку теми дослідження слід передбачати динамічний розвиток наукових знань. Зокрема, необхідно вкладати зміст, динамізм і компетентність, які відображають досягнення науково-технічного прогресу, наприклад, "Удосконалення організації машинобудівного виробництва із застосуванням економіко-математичного моделювання і ЕОМ", "Конкурентоспроможність і ціноутворення продукції швейного виробництва", "Економіко-організаційні аспекти оптимізації транспортного процесу та їх вплив на собівартість послуг". У наведених заголовках тем міститься динамічний розвиток досліджень і передбачається напрям проведення їх.

Студентам при виборі теми наукових досліджень поряд із викладеними принципами обґрунтування актуальності, наукової новизни і практичної значущості її необхідно передбачати можливість використання результатів.

Відповідність профілю установи – важливий критерій вибору теми дослідження, який включає в себе спеціалізацію наукової установи, наявність кадрів за профілем роботи, матеріально-технічну базу. Цей критерій в основному застосовується при виборі теми колективного дослідження.

Спеціалізація наукового закладу дає змогу застосовувати накопичений досвід виконання наукових робіт з певної тематики.

Наявність кадрів за профілем роботи скорочує термін розробки і знижує витрати на НДР. Для апробації результатів дослідження і прискорення впровадження їх у практику необхідна відповідна матеріально-технічна база, яку слід враховувати при виборі теми дослідження. Для досліджень з конкретної економіки у складі цієї бази необхідно передбачати новітні засоби електронної обчислювальної техніки, термінальні пристрої підготовки, збирання і подання інформації з підприємств і організацій на обчислювальний центр і назад користувачу даних.

Забезпечення фінансування при виборі теми враховують з метою визначення його джерела (бюджетне, госпрозрахункове), розміру коштів, рентабельності розробки для наукового закладу, а також створення необхідних умов для впровадження результатів досліджень. Отримання прибутків від розробки наукової теми не планується для наукового закладу, проте збиткові теми, коли витрати не покриваються фінансуванням, приймають до виконання лише як виняток. Це однаковою мірою стосується впровадження результатів економічних досліджень у практику діяльності підприємств і організацій.

Отже, на стадії обґрунтування теми дослідження вивчаються всі критерії її вибору, після чого приймається рішення про включення теми до плану науково-дослідницьких робіт цього закладу.

Послідовність робіт процесу вибору теми магістерської роботи:

1. визначення напряму;

2. визначення проблеми і її конкретизація;

3. конкретизація теми дослідження:

   • обґрунтування актуальності дослідження;

   • встановлення мети і завдання дослідження;

   • обмеження кола досліджуваних об’єктів;

   • конкретизація змісту ;

   • вивчення стану наукових розробок.