3. Планування та його роль у наукових дослідженнях

Організація праці дослідника тісно пов’язана з організацією всього дослідного процесу. Раціональний розподіл свого часу - одна з успіху наукової творчості. Засобом досягнення такого успіху є планування робіт на всіх етапах дослідження. Адже кожна творча робота супроводжується рядом технічних операцій, пов’язаних з матеріальним її оформленням. Ця техніка може бути нераціональною, ”кустарною” або раціональною, якщо вона максимально використовує досягнення науки і практики. До наукової праці так само, як і до фізичної, застосовний основний принцип наукової організації: при найменших затратах - найкращі результати.

Для планування наукового дослідження не досить розчленувати на етапи, знати перелік робіт, які треба виконати. Потрібно спланувати кожний етап дослідження, визначити його зміст і строки виконання, тобто не просто записати, що належить зробити, а встановити тривалість кожної роботи, її початок і кінець з урахуванням фонду часу. Особливого значення набувають ці вимоги при організації науково-дослідних робіт студентів, яким необхідно поєднувати основні дослідження з виконанням навчальної програми.

Кожний етап треба виконувати з мінімальною затратою часу, намагатися працювати, випереджаючи графік. Оскільки в процесі роботи мо­жуть виникнути окремі труднощі, помилки, відхилення від визначеного шляху, в плані доцільно передбачити резерви часу для їх усунення. Важливим методичним прийомом планування студентських науково-дослідних робіт є обговорення плану з товаришами по групі, курсу, з керівником.

Раціональна організація праці в наукових дослідженнях ґрунтується на її плановості, яка втілюється в складанні різних планів.

У процесі дослідження, як правило, складається кілька планів .

Зупинимося докладніше на характеристиці окремих планів, методи­ці й техніці їх складання.

Насамперед треба мати перспективний план дослідження, його попе­редню програму. В ній мають бути визначені завдання, загальний зміст, задум, принцип розв’язання, обсяг робіт і строки їх виконання. Попе­редній план передбачав найбільш істотні й тривалі роботи на планова­ний період. Якщо дослідження виконує група /колектив/, у ньому повин­ні брати участь усі члени групи.

У програмі зазначається дослідник-виконавець (відділ, лабораторія, кафедра), замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат.

Орієнтовний план дослідження (програма) написання і захисту магістерської роботи подано в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Перспективний план (програма) робіт з підготовки, написання і захисту магістерської роботи

№	Назва робіт	Строк		Позначка про виконання
		декада	місяць
1.	Вибір проблеми	1-3	9
2.	Опрацювання літератури	1-2	10
3.	Конкретизація теми	3	10
4.	Складання детального плану магістерської роботи	1	11
5	Складання завдання, календарного плану-графіку написання роботи	2	11
6.	Написання роботи, вивчення даних базового підприємства	3 3	11 03
7.	Апробація результатів дослідження	1	04
8.	Коригування роботи за результатами дослідження	2-3	04
9.	Підготовка до захисту: Рецензування керівником Рецензування спеціалістом Попередній захист на кафедрі Підготовка тез доповіді Підготовка ілюстрацій Підготовка акта про впровадження Допуск завідувача кафедри до захисту	1 1 2 1-2 1-2 1-2 3	05 05 05 05 05 05 05
10.	Захист магістерської роботи	1	06

Склав студент-магістр

Погоджено „ „ -----2004 р. „---„-----2004р.

Керівник магістерської роботи

Розпочинаючи складання плану дослідження проблеми ( теми), треба знову ретельно продумати назву теми, осмислити зміст роботи, її межі. В міру деталізації пла­ну визначається внутрішній зв’язок його пунктів. Початковий план у процесі досліджень може уточнюватися. Іноді виникає потреба в його карди­нальних змінах. Це небажане, хоч у виняткових випадках такі зміни здійснюються. Структура плану визначається обсягом і складністю дос­лідження: чим ширше коло досліджуваних питань, тим детальніший має бути план, який забезпечує внутрішню узгодженість і синхронність ро­боти.

План дослідження теми складається з вступу, розділів, підрозділів, пунктів( які мають змістовні заголовки) і висновків. Його складають після попереднього ознайомлення з літературою і практикою.

На цьому етапі дослідження можна скласти лише орієнтовний план змісту майбутньої роботи. Такий план повинен містити в схематичному вигляді основні й другорядні пи­тання проблеми в тій послідовності, у якій вони розв'язуватимуться. У такому плані доцільно орієнтовно визначити, який обсяг майбутньої роботи, що передбачається в ній зобразити схемами, таблицями, крес­леннями, яка буде тривалість її виконання.

Таким чином, у плані доцільно визначити:

а) обсяг майбутньої роботи;

б) ілюстративний матеріал – таблиці, графіки, схеми, рисунки;

в)зміст окремих складових роботи.

Таким орієнтовний план, який складається до початку дослідження, зму­шує продумати в основних деталях усю наступну роботу.

Потім план змісту роботи оформлюють і подають на затвердження керівникові.

Попередній план змісту, наприклад підготовки і написання дип­ломної роботи, можна скласти за схемою, наведеною в Додатку 1.

У тих випадках, коли студент бере участь у колективному дослід­женні, крім загальних планів роботи, він складає також індивідуаль­ний план, який складається на ту частину роботи, яка визначена йому в робочому плані. Його призначення - встановити перелік, зміст і трудоміст­кість майбутньої роботи та розподілити її в часі.

На основі планів доцільно скласти завдання на виконання магістерської роботи та календарно-тематичний план (календарний графік роботи) Від попередніх планів вони відрізняються більшою конкретизацією організаційних моментів і строків наукового дослідження.

За ними пере­віряється /по можливості щодня/ хід роботи. Це дає змогу не тільки виявляти розходження між запланованим і реальним графіками, а й зна­ходити шляхи усунення таких розходжень.

Добре продуманий і ретельно розроблений календарний план-графік робіт - обов'язкова умова успіху та раціональної організації праці дослідника. У ньому потрібно зазначити основні етапи й методи виконання роботи, тобто що і як треба зробити, а також строки кожного етапу. Доцільно визначити також форму подання результатів.