Тема 5. Наукова організація дослідницького процесу

1. Особливості праці у дослідницькій діяльності.

2. Суть наукової організації праці в дослідницькім процесі

3. Планування та його роль у наукових дослідженнях

4. Раціональний трудовий режим дослідника й організація робочого місця.

1. Особливості праці у дослідницькій діяльності

Розумова , наукова праця дослідника, спрямована на виробництво нових знань має ряд специфічних особливостей. А саме:

• Творчий, індивідуальний характер полягає в тому, що працівник /дослідник/ на всіх етапах роботи намагається самостійно розібратися в досліджуваному матеріалі, він повинен уміти не просто переповісти матеріал, констатувати факт, а дати йому пояснення, сказати нове слово в науці..

Наукова праця вимагає посиленої роботи думки. Мислення - один з основних елементів наукової праці. Саме через це дослідникові, особливо початківцеві, необхідно виховувати в себе активне ставлення до процесу мислення, формувати навички творчого мислення.

Не треба недооцінювати елементів творчості на всіх стадіях робо­ти: читання, збирання, сприйняття, освоєння і систематизації інформа­ції, оформлення результатів дослідження. Чим яскравіше виявлена твор­ча спрямованість, тим активніше здійснюється робота на всіх її ста­діях і етапах.

Творча активність ґрунтується на вивченні й узагальненні досягнень, що є в цій галузі знань, критичному осмисленні їх і створенні нових концепцій. Спрямована вона на виробництво нових знань і, зокрема, на пізнання об'єктивних законів і тенденцій розвитку явищ, що дають змогу вирішувати нові науково-теоретичні і науково-практичні проблеми. У економічних дослідженнях творчий підхід застосовується при вивченні передового досвіду роботи підприємств і об'єднань, узагальненні даних з літературних джерел про об'єкт дослідження. При цьому за допомогою різноманітних методів дослідження і визначення тенденцій, явищ, що вивчаються, дослідник робить висновок про творче застосування добутих результатів у подальшому вдосконаленні економічних явищ, що вивчаються.

• вірогідний характер їх результатів. Результати дослідження можуть не мати успіху. Тому дослідник повинен виховувати в собі певні моральні, і вольові якості (організованість, наполегливість, твердість, цілеспрямованість, вимогливість, оптимізм);

• унікальність, обмеження у використанні типових методик і рішень, як це має місце у матеріальному виробництві;

• масштабність і трудомісткість, які ґрунтуються на вивченні великої кількості об'єктів та експериментальній перевірці добутих результатів;

• зв'язок досліджень з практикою, перетворює науку в безпосередню виробничу силу. В сучасних умовах особливо чітко проявляється зв’язок науки з виробництвом. Виробництво не може розвиватися і вдосконалюватися без відповідної наукової бази. В свою чергу, для розвитку науки необхідні сучасні засоби виміру, промислове обладнання, виробнича база( як полігон для апробації результатів дослідження). Тому виробництво, господарська практика зумовлюють необхідність розвитку науки. А наука, розвиваючись, вдосконалює виробництво, господарську практику

• критерії результативності.

В матеріальному виробництві результативність праці вимірюється показниками продуктивності і трудомісткості.

Результативність праці управлінського персоналу , наприклад, працівників маркетингової оцінюється обсягом реалізованої продукції на одного працівника; кількістю чи сумою укладених договорів на збут.

Ефективність праці у науковій діяльності залежить від моральних, вольових і якісних характеристик працівника, а також його інтелектуального рівня. Продуктивність праці науковців не вимірюється кількістю проведених досліджень Критеріями ефективності праці науковців, є рекомендації і пропозиції, вироблені за результатами досліджень та використання їх у підприємницькій діяльності для підвищення якості продукції (робіт, послуг), її конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках, зниження собівартості, підвищення прибутковості. За такими критеріями оцінки роботи науковців можна нормувати їхню працю, планувати завдання кожному працівникові окремо. Особливо це важливо для наукових досліджень, які провадяться на замовлення підприємців, що самостійно вибирають не лише наукову організацію, а й конкретного науковця.

• складність і комплексність, які підвищують вимоги до наукових працівників при кооперації праці, насамперед це стосується економічного аспекту проблеми, що вивчається. Це потребує не тільки розширення економічного світогляду дослідника, а й залучення до досліджень знань із суміжних спеціальностей, використання різних спеціалістів;.

• готовність до самопожертви заради наукової істини є найвищим проявом вольового характеру вченого - рішучості, настирливості, чесності.

• невдоволеність досягнутим виявляється у постійних пошуках кращих шляхів вирішення наукових проблем. Він критично ставиться до власних наукових праць, накреслює шляхи удосконалення їх і висловлює зауваження щодо робіт своїх колег. У кожній науковій праці вчений повинен прагнути зробити хоча б невеликий крок вперед порівняно з досягнутим попередниками. Невдоволеність спонукає вченого до творчої праці, і навпаки, відсутність її свідчить про те, що вчений вичерпав свої ідеї, припинив активне наукове життя

Досвід показує, що не кожний спеціаліст, навіть висококваліфікований, має нахил до виконання наукових досліджень.

Авторитет вченого визначається передусім результатами його праці, які залежать від його інтелекту.

Під інтелектом наукового працівника розуміють захопленість працею, невдоволеність, готовність до самопожертви заради наукової істини. Захопленість працею формується у дослідника на підставі впевненості в справедливості і важливості справи, якій він віддає свої сили. Впевненість виявляється в таких особливостях характеру, як цілеспрямованість, принциповість, оптимізм, вимогливість до себе та до інших.