6. Організація науки і підготовка наукових кадрів

Організацією науки в Україні займається Міністерство освіти і науки України, яке визначає разом з науковими установами напрям розвитку наукових досліджень та використання їх у народному господарстві. Міністерство подає плани розвитку науки Уряду або Верховній Раді України на затвердження та забезпечення фінансування із державного бюджету або інших джерел.

Вищим науковим центром держави є Національна академія наук України (НАН). Вона очолює і координує разом з Міністерством освіти та науки, фундаментальні дослідження у різних галузях науки. НАН є державною науковою установою, яка об'єднує всі напрями національної науки та підтримує міжнародні зв'язки з науковими центрами інших країн.

Керівництво НАН України очолює Президент, який обирається загальними зборами вчених. Вони ж обирають віце-президентів, вченого секретаря, президію і ревізійну комісію.

НАН складається із відділень відповідних галузей науки, зокрема відділення суспільних наук, включає у числі інших, також економічні науки. Крім галузевих є територіальні відділення (Донецьке, Західне, Південне та ін.) і територіальні філіали.

Відділення НАН об'єднують науково-дослідні інститути (НДІ). Так, у складі відділення суспільних наук НАН є науково-дослідний інститут економіки. Спеціалізовані НДІ є також у інших відділеннях НАН. Вони очолюють розвиток науки у цій галузі знань, у них зосереджені провідні наукові сили.

Крім НАН в Україні функціонують державні галузеві академії - Українська академія аграрних наук, у складі якої є Науково-дослідний інститут аграрної економіки; Українська академія медичних наук, Українська академія архітектури і будівництва та ін. У складі галузевих академій є НДІ різного профілю відповідно до галузі науки. В Україні функціонують недержавні спеціалізовані академії, які об'єднують учених на громадських засадах за профілем їх наукової діяльності. До них належать Українська міжнародна академія оригінальних ідей, Академія інженерних наук, Українська технологічна академія та ін. Окремі із цих академій мають статус міжнародних. Так, Українська міжнародна академія оригінальних ідей як громадська наукова організація об'єднує вчених, винахідників і раціоналізаторів України та зарубіжних країн, що своїми науковими ідеями, винаходами випередили час і зробили вагомий внесок у розвиток науки і техніки. Академія у своєму складі має НДІ, видає кілька наукових журналів - "Ідея", "Хист", "Аукціон оригінальних ідей" та ін.

В Україні діє значна кількість галузевих НДІ, підпорядкованих міністерствам і відомствам. Так, НДІ економіки підвідомчий Міністерству економіки і європейської інтеграції України, НДІ фінансів - міністерству фінансів України, НДІ статистики - держкомстату України та ін. У галузевих НДІ неекономічного профілю (НДІ чорної металургії, хімії, будівництва та ін.) є науково-дослідні підрозділи, які виконують дослідження за темами економічного профілю (відділи, лабораторії). Науково-дослідні установи галузевого підпорядкування провадять наукові дослідження переважно прикладного характеру, в яких має потребу галузь, до якої вони входять. Зокрема, ці НДІ виконують особливо складні і трудомісткі науково-дослідні роботи, які потребують об'єднання зусиль колективу вчених (розробка методик з прогнозування розвитку галузі, запобігання інфляції і банкрутству та ін.). Відповідно до напряму НДІ визначається його структура: створюються відділи, лабораторії, сектори, які здебільшого очолюють провідні вчені у цій галузі знань.

Вищі навчальні заклади (університети, академії, інститути) мають спеціальні підрозділи, які виконують науково-дослідні роботи за рахунок державних бюджетних і госпрозрахункових коштів. Виконують дослідження професорсько-викладацькі працівники із залученням студентів, а також учені на конкурсній основі. Тематика досліджень у цих установах формується за профілем вузу, його факультетів та кафедр на договірних засадах з підприємствами, організаціями або у формі державного замовлення.

Кадри науки підготовлюють вищі навчальні заклади і науково-дослідні установи

Відповідно до Закону України про освіту в Україні встановлена система наукових ступенів і вчених звань. Випускникам коледжу, інституту, університету за результатами кваліфікаційної роботи присуджується перший науковий ступінь - бакалавра відповідної спеціальності.

Випускникам інституту, академії, університету, інших до них прирівняних навчальних закладів за результатами захисту кваліфікаційної роботи присуджується другий науковий ступінь - магістра відповідної спеціальності.

Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів в установленому порядку за результатами захисту дисертацій (дод. Д).

Учені звання доцента, професора, старшого наукового співробітника присвоюються вченими радами вищих навчальних закладів і затверджуються в установленому порядку.

Наукова діяльність у системі вищої освіти є скла­довою частиною підготовки спеціалістів і здійсню­ється науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проектами. З цією метою створюються наукові, науково-виробничі підрозділи, об'єднання, асоціації, технологічні центри нових інформаційних технологій, науково-технічної творчості та інші формування.

Докторська дисертація - це робота, у якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, що характеризуються як новий напрям у відповідній галузі науки, або здійснено теоретичне узагальнення та вирішення великої наукової проблеми, що має велике загальнодержавне економічне і соціально-культурне значення.

Вчені, що працюють у вузі, атестуються трьома вченими званнями. На першому етапі, коли спеціаліст приступає до педагогічної роботи у вузі, його призначають на посаду асистента. Кандидати наук, які мають певний стаж роботи у вузі і проявили себе як здібні педагоги і вчені, обрані за конкурсом радою вузу на посаду доцента, одержують це звання після відповідного затвердження. Доктори наук, які мають науково-педагогічний стаж роботи у вузі, обрані за конкурсом радою вузу на посаду професора, одержують це звання також після відповідного затвердження. Співробітникам НДІ присвоюється звання молодшого наукового співробітника і старшого наукового співробітника радою інституту.

Найбільш видатні вчені обираються зборами НАН України, галузевими і громадськими академіями членами-кореспондентами і дійсними членами -академіками. Науковим працівникам і працівникам вищої школи за великі заслуги у науці і педагогіці присвоюються почесні звання "Заслужений діяч науки і техніки України", "Заслужений працівник освіти" та ін.

Для підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в Україні існує докторантура, аспірантура і магістратура. Докторантура, як вищий ступінь єдиної системи безперервної освіти, створюється при вищих навчальних закладах, наукових установах і організаціях, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Відкриття і закриття докторантури, контроль за її діяльністю здійснює Міносвіти і науки України, а в академічних наукових установах - президії НАН та інших академій.

У докторантуру приймаються громадяни України, кандидати наук, які мають наукові здобутки в обраній галузі науки. Громадяни інших держав можуть бути зараховані у докторантуру за договорами з вузами, науковими установами, складеними на міждержавній основі або приватними особами.

Термін підготовки в докторантурі не повинен перевищувати трьох років. Тема докторської дисертації затверджується не пізніше тримісячного терміну після зарахування кандидата до докторантури. За час перебування у докторантурі кандидат на здобуття вченого ступеня доктора наук повинен підготувати і захистити у спеціалізованій ученій раді дисертацію.

Аспірантура є основною формою планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів. До аспірантури приймаються громадяни України, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста, магістра. Громадян інших держав можна приймати до аспірантури за договорами, що укладаються з вузами, НДІ або відповідно до міждержавних і міжурядових угод.

Аспірантура функціонує при вищих навчальних закладах, наукових установах, що мають необхідну наукову і матеріальну базу. Термін навчання в аспірантурі з відривом від виробництва не повинен перевищувати трьох років, а в аспірантурі без відриву від виробництва - чотирьох років.

Завершується навчання в аспірантурі захистом у спеціалізованій ученій раді дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата наук.

Аналогічно аспірантурі у вузах функціонує магістратура, до якої приймають осіб, які мають ступінь бакалавра. Після завершення навчання у магістратурі магістрант захищає магістерську роботу.

Отже, організація науки і підготовка наукових кадрів підпорядковані створенню єдиної системи науки та її кадрового забезпечення в масштабах держави.