Тема 2. Вторинні (симтоматичні) артеріальні гіпертензії

Актуальність теми.

Вторинні артеріальні гіпертензії (АГ) – це артеріальні гіпертензії, етіологія яких може бути встановлена.

Частота вторинних форм АГ складає від 5% до 25 % від загального числа випадків АГ, останніми роками збільшується частота виявлення вторинних АГ, що пояснюється розповсюдженням досконаліших лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Вторинні АГ в більшості випадків відрізняються тяжкістю перебігу, рефрактерністю до терапії, яка проводиться, і особливим підходом до лікування. При вторинних АГ (ВАГ) крім антигіпертензивної терапії необхідне медикаментозне лікування основного захворювання, яке послужило причиною АГ, або потрібне хірургічне лікування.

Знання сучасної діагностики і принципів лікування вторинних артеріальних гіпертензій дозволить поліпшити якість надання допомоги хворим, які страждають на АГ.

Загальна мета: Уміти поставити діагноз вторинної артеріальної гіпертензії та визначити тактику лікування

Конкретні цілі: Навчитися розпізнавати категорії хворих, яким необхідне проведення диференціальної діагностики ВАГ. Оволодіти стандартами діагностики і диференційної діагностики ВАГ. Уміти скласти програму обстеження хворих з підозрою на ВАГ. Навчитися інтерпретації результатів лабораторних і інструментальних методів дослідження для діагностики ниркової, ендокринної, гемодинамічної, медикаментозної, нейрогенної ВАГ. 5. Уміти поставити діагноз ВАГ. Обгрунтувати вибір медикаментозного або хірургічного методу лікування ВАГ, а також вибір антигіпертензивної терапії, оптимальної для кожної форми ВАГ.

Початковий рівень знань-умінь Збір скарг, анамнезу, проведення об'єктивного дослідження, зокрема вимірювання АТ на руках, ногах, аускультація серця, ниркових артерій Інтерпретація результатів лабораторних, електрокардіографічного, ехокардіографічного, рентгенологічних, радіонуклідних досліджень при АГ. Виявлення в анамнезі, об'єктивних даних і результатах додаткових досліджень ознак, вказуючих на можливість ВАГ. Уявлення про медикаментозні і хірургічні методи лікування основних захворювань, при яких розвиваються ВАГ.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Хворий 68 років, страждає цукровим діабетом 2 типу протягом 10 років, приймає диабетон MR, лікується і обстежується нерегулярно. Звернувся до лікаря з приводу головного болю, запаморочення, ниючого болю у ділянці серця, прискореного серцебиття. При обстеженні вперше виявлено підвищення АТ до 200/ 120 мм рт.ст., гіпертрофія міокарду лівого шлуночку. У осіданні сечі протеїнурія 1,3 г/л, гематурія 8 -15 ер. у п/зору, лейкоцити – 2 -3 у п/зору, циліндри гіалінові (6 – 8 в п/зору) і воскоподібні (5 – 6 в п/зору). Рівень глюкози в крові 13 ммоль/л, креатиніну 0,156 ммоль/л. Які можливі причини підвищення АТ у даному випадку?

A. Гіпертензивна нефропатія.

B. Хронічний гломерулонефрит.

C. Хронічний пієлонефрит.

D. Діабетична нефропатія.

E. Амілоїдоз нирок.

2. Жінка 32 років, скаржиться на запаморочення, головний біль, серцебиття, тремор. Декілька місяців знаходиться на амбулаторному спостереженні у зв'язку з підвищенням АТ. Останнім часом такі напади почастішали, стали важчими. Об'єктивно: хвора покрита липким потім, тремор кінцівок. ЧСС - 110/хвил, АТ - 220/140 мм рт. ст. Серцеві тони ослаблені. У аналізі крові: Л - 9,8х10⁹/п, СОЕ - 22 мм/год. Глюкоза крові - 9,8 ммоль/л. Яке захворювання найімовірніше спричинило виникнення подібного кризу?

А. Діабетичний гломерулосклероз