- •Передмова
- •Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія
- •Орієнтована основа дії
- •1. Ураження серця при аг
- •2. Ураження судин мозку і сонних артерій при гіпертонічній хворобі
- •3. Ураження нирок при гіпертонічній хворобі
- •4. Ураження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.
- •5. Ураження аорти при гіпертонічній хворобі
- •Характеристика сучасних діуретиків
- •Характеристика сучасних антагоністів рецепторів ангіотензину II
- •Тема 2. Вторинні (симтоматичні) артеріальні гіпертензії
- •В. Гіпертонічна хвороба
- •Ураження кіркового шару надниркових залоз:
- •Орієнтована основа дії Диференціальна діагностика вторинних артеріальних гіпертензій
- •Лабораторні дослідження
- •Реноваскулярна гіпертензія
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Кардіоваскулярні гіпертензії Представлені випадками підвищення артеріального тиску, причиною яких є первинні захворювання серця і судин.
- •Артеріальна гіпертензія, обумовлена прийомом ліків
- •Технологічна карта занять за темою “вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії”.
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 3. Атеросклероз
- •Встановити попередній діагноз: основний, супутній і ускладнення
- •Завдання № 1
- •В) Кондитерські вироби
- •Завдання № 12
- •В) у порушенні всмоктування ліпідів
- •Г) фібробласт
- •В) Артеріальна гіпертензія
- •В) Рівень антитромбіну III
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 4. Іхс: гострий Інфаркт міокарду (гім) Актуальність теми.
- •Орієнтована основа дії.
- •Етіологія
- •Діагностика інфаркту міокарду
- •Імунологічні дослідження.
- •Візуалізація міокарду.
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування ускладнень інфаркту міокарду
- •Гостра серцева недостатність.
- •Кардіогенний шок.
- •Розрив міокарду.
- •Парез шлунково-кишкового тракту.
- •Постінфарктний синдром Дресслера.
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 5: хронічні форми іхс: стабільна стенокардія Актуальність теми.
- •Визначення стабільної стенокардії.
- •Орієнтована основа дій
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв.).
- •Тема 9. Інфекційний ендокардит
- •Тема 7. :вроджені вади серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 мін)
- •Тема 8. Набуті вади серця
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •2. Етіологія, механізми порушень гемодинаміки.
- •4. Клінічні прояви. Класифікація. Ускладнення
- •5. Значення неінвазивних та інвазивних методів діагностики. Диференційний діагноз.
- •6. Показання до хірургічного лікування
- •7. Первинна і вторинна профілактика
- •8. Прогноз і працездатність
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 мін)
- •Тема10. Міокардити та кардіоміопатії. Актуальність теми.
- •III и IV тони
- •Тема 12. Перикардити
- •Учбове видання
- •Хнму, 61022, Харків, просп. Леніна, 4
- •Адреса друкарні
2. Ураження судин мозку і сонних артерій при гіпертонічній хворобі
Виділяють наступні клінічні типи уражень центральної нервової системи при ГХ:
Хронічна дисциркуляторная гіпертензивна енцефалопатія.
Гостра гіпертензивна енцефалопатія.
Транзиторні порушення мозкового кровообігу.
Інсульти.
Судинна деменція.
Порушення мозкового кровообігу, що повільно прогресують, або хронічна дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП), виникають внаслідок диспропорції між потребою і забезпеченням тканини мозку кровопостачанням. Морфологічним субстратом є лакунарні інфаркти мозку. Виділяють наступні стадії ДЕП – I стадія (початкова), II стадія (субкомпенсації), III стадія (декомпенсації).
Гостра гіпертензивна енцефалопатія характеризується сильними головними болями, нудотою, блювотою, зоровими порушеннями, які можуть прогресувати аж до сліпоти, судомами і порушеннями свідомості, які можуть переходити в кому. Іноді спостерігаються вогнищеві неврологічні знаки. У основі ураження судин і тканини мозку лежить не спазм артерій мозку, а їх пасивне розширення внаслідок порушення реакції ауторегуляції мозкового кровотоку, збільшення внутрішньосудинного тиску, і подальшого набряку речовини мозку.
Транзиторні порушення мозкового кровообігу (ТПМК) виникають гостро, виявляються осередковою або загальномозковою симптоматикою, яка триває від 2-5 хвилин до 24 годин і не залишає стійких неврологічних наслідків.
Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу зі стійкою неврологічною симптоматикою і морфологічними змінами в речовині мозку. Геморагічні інсульти, що характерні для ГХ, обумовлені розривом стінки судини або аневризми, підвищенням проникності стінки судини (діапедез). Виділяють паренхіматозні інсульти (крововилив в речовину мозку), субарахноїдальні (крововилив в підоболонковий простір), і субарахноїдально-паренхіматозні (змішані). Ішемічні інсульти обумовлені закупоркою судини внаслідок тромбозу, емболії, здавлення, а також вазоспазмом або вазопарезом.
Деменції є одним з ускладнень АГ. Під деменцією розуміють втрату раніше набутих інтелектуальних здібностей за відсутності гострих порушень свідомості та психічних розладів.
Ураження сонних артерій при АГ обумовлені вираженим атеросклеротичним стенозом сонних артерій який часто призводить до інсультів. Окрім стенозування причиною високої частоти інсультів є те, що укриті виразками бляшки сонних артерій можуть бути джерелом емболії. Морфологія сонних артерій, наявність бляшок та їх природа, ступінь стенозу оцінюється за допомогою допплер-ехосонографії.
3. Ураження нирок при гіпертонічній хворобі
Серед органів-мішеней, що уражуються при гіпертонічній хворобі, важливе місце займають нирки (нефроангіосклероз).
Аналізи сечі можуть бути нормальними, у ряді випадків можуть зустрічатися гіалінові або зернисті циліндри, випадкові еритроцити і лейкоцити. Раннє ураження нирок при ГХ виявляється мікроальбумінурією (виділення з сечею 30-300 мг альбуміну за відсутності білка в клінічному аналізі сечі), а потім протеїнурією. Функціональні порушення полягають в збільшеній діуретичній і натрійуретичній реакції у відповідь на навантаження об'ємом. Збільшення рівня клубочкової фільтрації (гіперфільтрація) в початкових стадіях гіпертензії є чинником ризику її прогресування.
Порушення функції нирок з розвитком хронічної ниркової недостатності спостерігається при швидкопрогресуючої або злоякісної АГ.