Виїзд науковців за межі України

(чол.)

Показники	Доктори наук					Кандидати наук
	1995	2000	2002	2003	2004	1998	2000	2002	2003	2004
Всього	59	26	27	13	13	98	125	128	75	74
в тому числі до країн:
Російська Федерація	2	3	3	1	3	23	31	20	17	18
США	10	9	5	7	2	37	34	27	22	20
Німеччина	3	6	4	1	4	13	14	25	12	16
Ізраїль	10	3	-	1	-	10	15	4	-	3
Канада	-	-	-	-	-	4	12	14	7	10
Інші країни	7	6	15	3	4	11	19	38	21	7

86

За останні роки дещо збільшилось державне фінансування науково-дослідних робіт, що позначилося на підвищенні рівня оплати працівників науково-дослідних установ і це у деякий мірі вплинуло на від'їзд наших наукових кадрів за кордон. їх стало виїзжати значно менше. Але покищо рівень оплати працівників наукових установ не відповідає їх вкладу у суспільний розвиток країни і потребує впорядкування і підняття до належного рівня.

Контрольні запитання

1. Виробничий потенціал, динаміка розвитку.

2. Наука - безпосередня продуктивна сила суспільства.

3. Науково-технічний потенціал і його склад.

1. Динаміка кількості наукових закладів, чисельності зайня­тих та витрат на науково-дослідні роботи.

2. Проблеми розвитку науково-технічного потенціалу Ук­раїни.

Рекомендована література

1. Дорогунцов С.І., Рейкова Л. Сучасні проблеми технічно­го розвитку промисловості України //Економіка України. -1996. - № 9.

2. Научно-технический прогресе: Словарь /Под ред. Л.И. Абалкина. - М.: Политиздат, 1987. - 168 с.

3. Марущак В. Проблеми інтеграції України у світову на­укову структуру //Економіка України. - 1994. - № 10. - С. 62-66.

4. Бесчасний Л. Про механізм мотивації до науково- • технічної діяльності в умовах ринкової економікі //Економіка України. - 1995. - № 8. - С 15-23.

5. Статистичний щорічник. - К.: Консультант, 2005.

6. Науково-інформаційне забезпечення сталого еко­номічного розвитку України //Економіка України. - 2004. -№3.

87

6. Народногосподарський комплекс України

Розглядаються наступні питання:

1. Поняття народногосподарського комплексу та стан розвитку

2. Місце України за рівнем економічного розвитку

3. Поділ народного господарства за формами влас­ності

6.1. Поняття народногосподарського комплексу та стан розвитку

Народногосподарський комплекс - це сукупність галузей народного господарства, у яких виробляються матеріальні цінності, та тих, що їх обслуговують.

До галузей, в яких виробляють матеріальні цінності, відно­сяться: промисловість, сільське господарство, будівництво і ван­тажний транспорт.

До обслуговуючих галузей відносяться галузі, в яких нада­ються населенню різні послуги. Вони діляться на дві групи галу­зей.

До першої групи відносяться галузі, які задовольняють ду­ховні і фізичні потреби людини. Це освіта, культура, наука, охо­рона здоров'я і спорт.

До другої групи відносяться галузі, які надають послуги на­селенню. Ця група включає в себе житлово-комунальне госпо­дарство, пасажирський транспорт, зв'язок і всю систему креди­тування і управління.

Довгий час сфера нематеріального виробництва вважалась лише як обслуговуюча. Разом з тим у цій сфері надаються послу­ги, які мають споживну вартість, і вона впливає на ефективність матеріального виробництва.

88

Народногосподарський комплекс України формувався в умовах, коли країна була в складі Росії, а потім і в складі Ра­дянського Союзу, і це зробило певний відбиток на економіку країни.

Маючи великі запаси кам'яного і бурого вугілля, залізної і марганцевої руди, нерудних мінеральних ресурсів, родючі землі та кваліфіковані кадри, народне господарство було спрямоване на широкий розвиток видобувної промисловості, підприємств важкої індустрії і військово-промислового комплексу та вироб­ництва сільськогосподарської продукції в таких обсягах, які б сприяли розвитку всього СРСР.

Народногосподарський комплекс України створювався і примножувався віками і станом на 1.01.1991 року вартість основ­них засобів становила 474 млрд крб. в тому числі виробничого призначення на суму 317 млрд крб.

Перехід України до ринкової економіки з усією гостротою поставив проблему оптимізації структури народногосподарсько­го комплексу та шляхів її перетворення. Вдосконалення структу­ри виробництва - дуже складна і багатопланова робота. Насам­перед вона вимагає визначатись із співвідношенням матеріаль­ного виробництва та сфери послуг, виробництвом засобів вироб­ництва та предметів споживання.

Роль кожної галузі у створенні суспільного продукту і національного доходу'змінюється з часом.

За останні роки намітились позитивні зміни у виробництві валового внутрішнього продукту. За 2000-2004 pp. виробництво продукції у ринкових цінах зросло майже у 2 рази, в тому числі у промисловості - у 1,6 рази, сільському господарстві - у 1,8 ра­зи і в будівництві - у 2,1 рази (табл. 6.1.).

Разом з тим за обсягами виробництва продукції в доларово­му обчисленні ми значно відстаємо від досягнутого рівня 1990 р. Якщо у 1990 р. в Україні вироблялось ВВП на 295,8 млрд до­ларів США (167,1 х 1,77), то у 2004 р. було вироблено продукції лише на 65,1 млрд дол. США (344,8 : 5,30).

89

Таблиця 6.1. Динаміка виробництва ВВП в Україні за 1990-2004 pp.

	1990 р., млрд крб.	В млрд грн
		1996	2000	2001	2002	2003	2004
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах), в тому числі:	167,1	81,5	170,7	204,2	225,8	267,3	344,8
промисловість	57,7	22,3,	49,7	46,8	50,4	62,4	81,4
сільське господарство	40,7	9,6	20,2	29,4	29,4	29,1	37,3
будівництво	13,6	4,8	6,8	7,3	7,6	10,3	И,7

Офіційні курси валют.

1990 р. За 100 доларів США - 56,4 крб. (газета "Известия" за 26 грудня 1990 р. № 958 (23261).

За 1 долар США в 2000 р. - 5,43 грн, 2001 р. - 5,29; 2002 р. - 5,33; 2003 р. - 5,33; 2004 р. - 5,30 (Статистичний щорічник України. - К.: Консультант, 2005. - С.71).

6.2. Місце України за рівнем економічного розвитку

Економічний розвиток характеризується сукупністю даних про економічні відносини у процесі відтворення, які використо­вуються в системі управління як народним господарством вза­галі, так і окремими його галузями.

Економічна наука виділяє дві грипи показників, які харак­теризують стан розвитку країни. - натуральні і вартісні.

Натуральні показники - це обсяги виробництва певних видів промислової і сільськогосподарської продукції в натураль­них величинах.

Для кожної галузі виробництва характерні свої показники, які відображають характер її роботи: машини - у штуках; метал у тон­нах; газ у м³; м'ясо і молоко - у тоннах; тканини - у м² і т. д. Обсяги виробництва продукції в натуральному виразі дають можливість визначити частку виробництва продукції певним виробником у ви­робництві її взагалі чи у певному регіоні, країні чи групі країн.

90

В Україні обсяги виробництва продукції в натуральному обчисленні незначні і порівняти їх із світовим виробництвом проблематично.

Разом з тим Україна до 1917 р. входила до складу Росії і її частка у добуванні залізної руди становила 74,5%, видобутку кам'яного вугілля - 78,2%, виробітку чавуну і сталі відповідно 68,6 і 56,7%, виробництву електроенергії - 26,7%, мінеральних добрив - 40,4%, цукру-піску - 81,6% (табл.6.2). Такі показники виробництва певних видів продукції, які приходились на Ук­раїну при середньому показнику в розрахунку на одного члена федерації (до складу Росії входили крім 15 республік колишньо­го СРСР іще Польща і Фінляндія), свідчать, що при високому рівні розвитку надіятись на отримання незалежності таким шля­хом, як її отримали Польща і Фінляндія, було нереальним.

У перші роки Радянської влади і до Великої Вітчизняної війни Україна була основним виробником продукції чорної ме­талургії і постачальником кам'яного вугілля в Радянському Со­юзі. Частка виробництва електроенергії сягала 25,7%, мінераль­них добрив - 31%, тракторів - 33%, цукру-піску - 73%.

В 1990 р. в Україні добувалось 42% залізної руди, 21,4% вугілля, вироблялось 39,4% чавуну, 32,6% сталі, 35% прокату, 16,9% електроенергії, 13% мінеральних добрив, 21,8% тракторів, 67,5% цукру-піску. Крім того в 1990 р. В Україні вироблялось 22>,%% зерна, 25,5% м'яса і 27%'молока від загальносоюзного ви­робітку.

Досить високі показники частки України у виробництві про­дукції булі і до встановлення незалежності.

Не дивлячись на те, що обсяги виробництва продукції в Ук­раїні за роки незалежності значно зменшились, але при загально­му скороченні її виробництва в усіх країнах колишнього СРСР часка України у виробництві основних видів продукції поки що значна, і становить по видобутку залізної руди 40,1%, вироб­ництву чавуну, сталі і прокату - третину, по виробництву вугілля - 19,5% тощо.

Тобто Україна являється вагомим виробником багатьох видів продукції серед країн СНД.

91

Таблиця 6.2. Частка України у виробництві продукції

					(в процентах)
Види продукції	в Росії 1913	вСРСР			в Союзі незалежних держав 2000
		1940	1960	1990
Видобуто залізної руди	74,5	67,6	55,8	42,0	40,1
Видобуто вугілля	78,2	50,2	33,5	21,4	19,5
Вироблено: чавуну	68,6	64,7	51,7	39,4	33,0
сталі	56,7	48,8	40,1	32,6	31,0
прокату	58,1	49,7	41,4	35,0	30,2
електроенергії	26,7	25,7	18,5	16,9	14,4
мінеральних добрив	40,4	31,1	27,8	13,8	■ 12,2
тракторів	-	33,0	36,9	21,8	8,5
цукру-піску	81,6	73,0	60,9	67,5	20,0

Вартісні показники - це виробництво валового внутрішньо­го продукту (ВВП) в цілому і в розрахунку на одну особу.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - це загальний обсяг виробництва продукції у грошовому виразі за певний період (місяць, квартал, півріччя і за рік). За допомогою цього показни­ка можна порівнювати роботу будь-якої галузі виробництва і країни в цілому, оскільки вироблена продукція оцінюється в певній грошовій одиниці. Найбільш об'єктивним показником, який характеризує стан розвитку країни, вважається вироб­ництво валового внутрішнього продукту в розрахунку на душу населення.

Для порівняння у міжнародній практиці за еталон при роз­рахунках прийнятий долар США.

До встановлення незалежності в Україні за рік у 1990 р. ви­роблялось продукції в розрахунку на одну особу на 4,9 тис. дол. США, а в 2003 р. - цей показник становить лише 1,04 тис. дол. США (табл. 6.З.).

92

Таблиця 6.3. Виробництво валової продукції в розрахунку