24.2. Які основні функції сім'ї?

Функції сім'ї складалися на природних та соціальних засадах і наповнювалися певним змістом упродовж усього періоду розвитку суспільства. Виділяють такі функції сім'ї як соціального утворення: біологічну, соціальну й економічну.

Біологічна функція пов'язана насамперед із зародженням, ембріональним розвитком і народженням дитини. На перший погляд виконання цієї функції випливає з природних процесів, фізіологічних взаємостосунків чоловіка й жінки.

Однак уже на першому етапі виконання біологічної функції — зародження дитини — потрібна висока відповідальність і генетична обізнаність батьків. Зародження дитини у стані, коли організм батька або матері (чи обох) вражений шкідливими речовинами (алкоголь, тютюн, наркотичні препарати, інші хімічні сполуки) і викликає мутацію (зміни) генно-хромосомних систем, які є носіями задатків, може негативно вплинути на подальші процеси фізичного та психічного розвитку дитини. У скарбах народної педагогіки задовго до появи генетики як науки на основі багатовікового досвіду формувались і передавалися із покоління в покоління слушні застереження: категорично заборонялося молодим батькам вживати спиртне, а тим більше матерям палити цигарки та ін.

Ще більше зростає відповідальність батьків, перш за все матері, за виконання біологічної функції, коли дитина перебуває у стані ембріонального розвитку. Вона — частина організму матері. Кожна дія жінки (фізичні навантаження, харчування, психічний стан, вживання ліків, особливості взаємин з оточуючими людьми) так чи інакше відбивається на стані розвитку маляти, що вимагає і належної культури поведінки, знань з медицини, валеології, фізіології.

Народження дитини — велике і святе таїнство. Перший плач дитини, прикладання її до материних грудей — незамінне джерело розвою почуттів материнства, які є запорукою подальшого розвитку творіння батьків.

Соціальна функція може бути реалізована через створення оптимальних умов для соціального розвитку дитини, підвищення відповідальності батьків за її виховання, створення сприятливих умов для появи морально-духовних джерел соціального успадкування. Адже крім біологічного успадкування важливим чинником становлення юної особистості є соціальне успадкування: дитина засвоює певні моральні норми поведінки (чесність, справедливість, доброту, щирість, доброзичливість, охайність та ін.), під впливом оточення формуються її характер, звички, Якраз до б—7 років формуються в дитини основні моральні якості. Тому батьківська школа любові, добра, порядності, чесності, щирості та багатьох інших доброчинностей — найперший і найголовніший університет становлення особистості дитини, її соціального зростання. Відповідальність батьків за належне виконання соціальної функції особливо висока. A.C. Макаренко, звертаючись до батьків, говорив: "Виховання дітей — найважливіша галузь нашого життя. Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки й матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це — не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це — наші сльози, це — наша провина перед іншими людьми, перед усією країною"1.

Економічна функція пов'язана із соціальною і передбачає створення належних матеріальних умов для забезпечення своїх дітей житлом, одягом, харчуванням, необхідними засобами для гри, навчання, розваг.

По-перше тут має домінувати, почуття відповідальності молодих батьків за створення власною працею належних економічних умов для забезпечення життя своєї дитини, аби не перекладати це на суспільство, державу.

По-друге, матеріальна забезпеченість дітей повинна бути співрозмірною з конкретними можливостями сім'ї, не сприяти розбещенню "молодого творіння". До того ж діти з раннього віку мають прилучатися до продуктивної обслуговуючої праці, до планування й використання сімейного бюджету. Батьки повинні постійно дбати про формування діяльної та відповідальної особистості і будь-що запобігати появі споживацьких поглядів і вчинків.