16.3. Які завдання морального виховання?

Основними завданнями морального виховання є:

1) ознайомлення з правилами і нормами моральної поведінки;

2) формування почуттів;

3) формування переконань;

4) вироблення умінь і навичок моральної поведінки. Завдання і зміст морального виховання подано на рис. 46.

16.4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?

Проблеми морального виховання мають бути головною турботою кожної людини і всієї спільноти в цілому. З погляду актуальності цих проблем необхідно використовувати різні шляхи та засоби, які можуть впливати на процес морального становлення. Тут слушною є думка: виховання здійснюється на кожному квадратному метрі педагогічного поля. Можна виокремити шляхи розв'язання завдань морального виховання:

1. Життєдіяльність сім'ї, цілеспрямований вплив її на формування моральних якостей дитини. Для того щоб сім'я ефективно виконувала свої функції виховання моральності, потрібна достатня психолого-педагогічна культура батьків.

2. Педагогічна діяльність дошкільних виховних закладів.

3. Освітньо-виховна діяльність загальноосвітніх навчально-виховних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів).

4. Діяльність професійних навчально-виховних закладів (професійно-технічних училищ, вищих навчальних закладів).

5. Функціонування засобів масової інформації (радіо, телебачення, кіно, газет, журналів, художньої літератури та ін.).

6. Діяльність мистецьких організацій (театрів, музеїв, клубів, будинків культури, кінотеатрів тощо).

7. Соціально-виробнича діяльність громадян на підприємствах, в організаціях, установах.

Головна проблема щодо використання названих шляхів для розв'язання завдань морального виховання — цілеспрямованість,

 єдність та узгодженість дій усіх соціальних інституцій, які мають вплив на особистість.

В арсеналі соціальних інститутів, діяльність яких спрямована на формування моральних якостей людей, є величезна кількість засобів, що безпосередньо впливають на моральне становлення особистості. До них насамперед варто віднести соціальну діяльність батьків, побут сім'ї, засоби масової комунікації; книги, кіно; природне середовище, надбання народної педагогіки, національні звичаї, традиції, обряди, мову, усну народну творчість, засоби мистецтва (пісні, музичні твори, картини, скульптуру, архітектуру), зміст навчальних дисциплін та ін.

Структурно взаємозалежність і взаємозумовленість шляхів і засобів морального виховання подано на рис. 47.

16.5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?

Серцевиною процесу морального виховання є формування моральної свідомості.

Свідомість — властивий людині спосіб ставлення до об'єктивної дійсності із знанням, усвідомленням. Адже людське буття є не що інше, як спосіб діяльного, доцільного ставлення до навколишнього світу. Тому моральність людини залежить від усвідомленості сутності її дій відповідно до вимог моральних норм у суспільстві. На цих засадах ґрунтується громадянська відповідальність людини, її переконання. В.О. Сухомлинський наголошував: "Моральне переконання — це ідеал, вершина морального розвитку, шлях до якої лежить через єдність моральної звички і моральної свідомості"1.

Процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності не виділяється із загального контексту морального виховання. Проте він передбачає акцентування уваги на таких аспектах:

• усвідомлення того, що морально-духовні цінності — найбільше надбання і сенс повноцінного життя людини?

• формування у кожного вихованця відповідальності не тільки перед собою, а й перед іншими людьми, перед людською спільнотою;

• у центрі педагогічного процесу має бути особистість дитини;

• глибока повага до дитини як повноцінного громадянина;

• створення педагогічних ситуацій, які сприяли б включенню вихованця до вирішення важливих соціальних завдань;

• врахування думки вихованців у вирішенні життєвих завдань.