- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •Розділ 8. Принципи навчання
- •8.1. У чому полягає сутність принципів навчання?
- •8.2. Які принципи навчання є визначальними в сучасній дидактиці?
- •8.3. Які вимоги принципу науковості?
- •8.4. Які вимоги принципу систематичності й послідовності?
- •8.5. Які вимоги принципу свідомості навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
- •Розділ 9. Зміст шкільної освіти
- •9.1. Яке значення поняття "зміст освіти" та які вимоги висуваються до змісту шкільної освіти?
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •9.3. Які рівні освіти встановлено в Україні?
- •9.4. Які структурні компоненти становлять зміст загальної освіти?
- •9.5. На яких документах базується навчальний процес і зміст освіти в Україні?
- •Розділ 10. Методи і засоби навчання
- •10.1. Що треба розуміти під методами навчання?
- •10.2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання?
- •10.3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"?
- •10.4. Які є підходи до класифікації методів навчання?
- •10.5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками?
- •10.6. Які методи навчання відносять до групи словесних?
- •10.7. Що треба розуміти під методом розповіді?
- •10.12. Які методи відносять до групи наочних?
- •10.13. Які методи навчання належать до групи практичних?
- •10.14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?
- •10.15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?
- •10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?
- •10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?
- •10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?
- •10.19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?
- •10.20. Які методи навчання належать до групи за рівнем самостійної розумової діяльності?
- •10.21. У чому сутність проблемних методів навчання?
- •10.22. Якими критеріями зумовлюється вибір методів навчання?
- •Розділ 11. Форми організації навчання
- •11.1. Що треба розуміти під формою навчання? Які форми навчання склалися історично?
- •11.2. Що являє собою класно-урочна форма навчання і як вона складалася в історичному контексті?
- •11.3. Які основні педагогічні вимоги до уроку як основної форми організації навчання?
- •11.4. Які є типи уроків?
- •11.5. Які є позаурочні форми навчання?
- •11.6. Які особливості факультативних занять?
- •11.7. Які завдання практикумів?
- •11.8. Яка функція семінарських занять?
- •11.9. Яке місце у навчальній діяльності займають екскурсії?
- •11.10. Яку роль у навчальній діяльності учнів відіграють предметні гуртки?
- •11.11. Яке місце у навчальній діяльності учнів займає домашня навчальна робота?
- •11.12. Що являє собою система позаурочних форм організації навчання?
- •11.13. У чому має проявлятися система підготовки вчителя до уроку?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •12.4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?
- •12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?
- •12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?
- •12.7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?
- •12.8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?
- •Розділ 13. Сутність, зміст і процес виховання
- •13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому?
- •13.2. Які закономірності покладено в основу процесу виховання?
- •13.3. Що є рушійною силою процесу виховання?
- •13.4. Які чинники впливають на процес виховання людини?
- •13.6. У чому проявляється дія мотивів виховання?
- •13.7. Якою є структура процесу виховання?
- •13.8. У чому сутність самовиховання і перевиховання?
- •13.9. Який зміст виховання?
- •13.10. На яких принципах ґрунтується процес виховання?
- •13.11. Якими критеріями визначають рівень вихованості людини?
- •13.14. Якою є цілісна структура процесу виховання?
- •Розділ 14. Загальні методи виховання
- •14.1. Що треба розуміти під методами виховання? у чому проявляється взаємозв'язок методів виховання з його прийомами і засобами?
- •14.2. Які чинники покладено в основу класифікації методів виховання?
- •14.3. Які методи виховання належать до групи формування свідомості та переконань і в чому їх сутність?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •Розділ 15. Колектив і особистість
- •15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості?
- •15.2, Які є види колективів?
- •15.3. У чому сутність понять "актив", "органи самоврядування", "лідер"?
- •15.4. У чому проявляється діалектика розвитку колективу?
- •5.5. Які чинники позитивно впливають на розвиток колективу?
- •Розділ 16. Моральне виховання
- •16.1. Яке місце в життєдіяльності людини займає моральне виховання?
- •16.2. У чому полягає зміст морального виховання?
- •16.3. Які завдання морального виховання?
- •16.4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?
- •16.5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?
- •16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?
- •16.7. У чому сутність патріотичного виховання?
- •16.8. Які завдання інтернаціонального виховання?
- •16.9. Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?
- •16.11. У чому полягає зміст екологічного виховання в системі формування моральних цінностей особистості?
- •16.12. У чому сутність правового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •18.2. Які завдання трудового виховання?
- •18.3. На яких принципах ґрунтується трудове виховання?
- •18.4. Які шляхи, засоби та форми трудового виховання?
- •18.5. У чому полягають взаємозв'язки трудового виховання з політехнічною освітою?
- •18.6. У чому сутність професійної орієнтації та які її функції?
- •Розділ 19. Естетичне виховання
- •19.1. Яка роль і місце естетичного виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •19.2. Які основні завдання естетичного виховання?
- •19.3. Який зміст естетичного виховання?
- •19.4. Які напрями й засоби естетичного виховання?
- •20.3. Які традиційні напрями (шляхи) використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.4. Які засоби використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.5. Які є форми фізичного виховання?
- •Розділ 21. Педагогічне спілкування
- •21.1. У чому сутність педагогічного спілкування?
- •21.2. Які функції властиві спілкуванню?
- •21.3. Яких етапів треба дотримуватись у процесі організації педагогічного спілкування?
- •21.7. Які педагогічні умови сприяють ефективності спілкування?
- •21.8. Яких правил треба дотримуватись у процесі педагогічного спілкування?
- •Розділ 22. Робота класного керівника
- •22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?
- •22.2. Які функції має виконувати класний керівник?
- •22.3. Які права має класний керівник?
- •22.4. Які форми роботи класного керівника?
- •22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?
- •22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?
- •22.7. У чому сутність методу спостереження?
- •22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?
- •22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?
- •22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?
- •22.11. У чому сутність тестових методів і шкалування?
- •22.12. У чому сутність педагогічного консиліуму?
- •22.13. Що являє собою педагогічний експеримент?
- •22.14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?
- •22.15. За якою програмою слід вивчати учнів і складати характеристику?
- •22.16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?
- •22.17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?
- •22.18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?
- •22.19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?
- •22.20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?
- •22.21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?
- •2.22. У чому полягає педагогічна доцільність колективних творчих справ (ктс) у системі виховної роботи класного керівника?
- •22.23. Якою вбачається загальна структура діяльності класного керівника щодо проведення позакласної виховної роботи з учнями?
- •Розділ 23. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми
- •23.1. Яких вихованців відносять до категорії педагогічно занедбаних дітей?
- •23.2. Які соціально-педагогічні умови спричиняють появу важковиховуваних дітей?
- •23.3. Які основні принципи, шляхи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •23.4. Які є етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних "важких" дітей?
- •23.5. На які загальнопедагогічні чинники варто спиратись у процесі перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •Розділ 24. Родинне виховання
- •24.1. Яке місце у вихованні дітей займає родина?
- •24.2. Які основні функції сім'ї?
- •24.3. Які основні вимоги ставляться до батьків як вихователів?
- •24.4. У чому сутність батьківського авторитету і які є види справжнього авторитету батьків?
- •24.5. Які є види фальшивого авторитету батьків?
- •24.6. Чи можна визначити певні правила" яких варто дотримуватися у процесі родинного виховання?
- •24.7. Які шляхи та засоби формування психолого-педагогічної культури батьків?
- •24.8. У який спосіб здійснюються зв'язки сім'ї зі школою?
- •24.9. Якою є узагальнена структура взаємозв'язків сім'ї та школи щодо форм і видів роботи з батьками?
- •Розділ 25. Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами
- •25.1. Що таке школознавство?
- •25.2. На яких принципах ґрунтується керівництво закладами освіти?
- •25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.7. Які функції директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.8. Які повноваження педагогічної ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.9. Яка структура управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?
- •25.10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?
- •Розділ 26. Наукова організація навчальної праці
- •26.1. Що треба розуміти під науковою організацією праці?
- •26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?
- •26.3. Які джерела інформації найбільш поширені та доступні в системі навчальної праці студентів?
- •26.4. Як можна зорієнтуватися у величезному масиві наукової літератури?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •Словник педагогічних термінів
22.21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?
У розвитку школярів настає такий період, коли вони не задовольняються інформацією класного керівника про правила і форми поведінки. Підвищується рівень соціального розвитку юнаків і дівчат, формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійно розібратися в складних обставинах моральних категорій, з'являється здатність до філософського мислення. Тому старшокласники в системі виховання схильні до участі у такій цікавій формі поза класної роботи, як диспут.
Диспут — це усний публічний спір при обговоренні наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуку істини.
У системі виховання школярів під спором (суперечкою) розуміють будь-яке зіткнення думок, розбіжність у поглядах на певне коло питань, проблем, словесну боротьбу, при якій кожен з опонентів відстоює свою правоту. Є й інші слова для означення цього явища — дискусія, дебати.
На характер суперечки впливає низка чинників: тема диспуту, його мета, соціально-моральна значущість предмета суперечки, кількість учасників, а також форми та методи проведення.
Предметом суперечки в учнівському диспуті найчастіше виступають загальнолюдські і національні моральні цінності, які по-справжньому цікавлять школярів.
На специфіку диспуту впливає кількість осіб, які беруть участь в обговоренні проблемних питань. Тут можна виділити три основні групи: суперечка-монолог (людина сперечається сама з собою, це так звана внутрішня суперечка); суперечка-діалог (полемізують дві особи); су перечка-полілог (ведуть кілька або багато осіб). У свою чергу, суперечка-полілог може бути масовою (в суперечці беруть участь усі учасники) і груповою (сперечається група учнів у присутності всіх учасників).
Доцільно розрізняти організовані, неорганізовані стихійні суперечки (диспути). Класний керівник передусім має турбуватися про залучення учнів до організованого диспуту. Усі старшокласники повинні пройти через цю школу соціального становлення. Лише після такої школи молода людина оволодіє належним досвідом, аби брати участь у стихійних диспутах і мати надію на успіх.
Успіх і ефективність диспуту залежать також від кількості учасників. Оптимальною е група з 15—20 осіб. Всі учасники мають бути членами одного колективу" добре знати один одного, зважати на особливості темпераменту та характеру.
Диспут потребує значного інтелектуального й емоційного напруження. З цього погляду важливо створювати позитивний емоційний фон у колективі, члени якого ведуть суперечку. Вступаючи в суперечку, старшокласники мають змогу виявити свою ерудицію в різних галузях знань, надбання соціального досвіду, рівень володіння моральними цінностями, переконання. Тому диспут — це не тільки з'ясування істини, а передусім своєрідний шлях і засіб для "гімнастики розуму і почуттів". Учасники диспуту мають змогу утвердити себе в колективі, ступити ще на одну сходинку соціальної зрілості. Важливо, щоб у підготовці і проведенні диспуту брали участь усі учні. При цьому не бажаний поділ вихованців на "акторів" і "глядачів". Головне завдання класного керівника — створити оптимальні умови для активної соціальної й інтелектуальної діяльності кожного юнака і дівчини.
При виборі теми варто потурбуватися, щоб предмет зацікавленої розмови був досить серйозним, спонукав учасників до роздумів, до бажання віднайти істину.
Визначивши тему майбутнього диспуту, класний керівник разом з учнями має сформувати обмежене коло питань, які стануть предметом дискусії. Питань має бути небагато (5—6), і між ними повинен бути належний логічний зв'язок. Формулювання питань також повинне спонукати учасників до неоднозначності висловлювання думок.
Наступний етап у підготовці диспуту — добір літератури, адже учасники диспуту повинні виявити знання і переконання. Стихійного соціального досвіду для цього не достатньо. Диспут проходить ефективно, коли учні збагатилися певними науковими положеннями щодо проблем, які винесено на обговорення, добрали яскраві факти, щоб аргументувати свої судження. Непоганим матеріалом для диспуту можуть бути результати анкетування учнів на задану тематику, письмові твори і навіть результати тестування. Класний керівник рекомендує літературу до диспуту.
Тема диспуту, питання, які пропонуються для обговорення, список рекомендованої літератури оприлюднюються на великому плакатІ-запрошенні за 2—3 тижні до диспуту. Учитель-вихователь упродовж цього часу зі своїми помічниками організовує учнів на опрацювання рекомендованої літератури, постійно підтримує інтерес до проблем диспуту.
Успіх диспуту залежить від низки чинників.
По-перше, треба завчасно створити в учнівському колективі психологічне передчуття чогось цікавого, приваблюючого і підтримувати цей стан до початку диспуту. Сам диспут має проходити так, аби ці передчуття справдилися.
По-друге* слід подбати про створення обстановки особливості й урочистості цього дійства: гарно прибрана кімната, святковий одяг учнів, квіти, пристосування для використання музики, слайдів тощо.
По-третє, перед диспутом учні повинні відпочити від занять. Не варто обмежувати диспут часовими рамками (46 хв). Тривалість диспуту залежить від теми, активності учасників, позитивного емоційного стану.
По-четверте, хід диспуту і його результативність багато в чому залежать від ведучого. На перших етапах доречно, щоб ведучою особою на диспуті був класний керівник. Адже це початок школи соціального зростання та утвердження учнів у колективі. Класний керівник повинен показати методику проведення диспуту та безпосереднього керівництва ходом суперечки. Однак ні в якому разі педагог не може виявляти зверхності, менторства. Він виконує роль рівноправного учасника диспуту. З часом функція ведучого передається одному із членів колективу.
По-п'яте, поведінка учасників диспуту, їх внутрішнє розкріпачення залежать від панування демократичного стилю спілкування. Тому навіть розміщення учнів за столами має слугувати утвердженню цього принципу (столи поставлені колом, ведучий сидить у цьому колі).
Важливо, щоб учні добре знали правила диспуту і дотримувалися їх. Правила доцільно написати на плакаті, завчасно пояснити вихованцям їх вимоги і кожного разу розміщувати на видному місці в кімнаті, де проходить диспут.
Наприклад, можна запропонувати такий плакат.
Пам'ятай і дотримуйся правил диспуту
1. Перш ніж сперечатися, подумай, що є темою диспуту.
2. Сперечайся чесно і щиро. Не спотворюй і не перекручуй думок і слів свого товариша.
3. Починаючи суперечку, зрозуміло і повно висловлюй свої судження і положення, які маєш захищати або доводити їх правильність.
4. Пам'ятай, що переконливим доказом, кращим засобом заперечення є точні та аргументовані факти.
5. Доказуючи і заперечуючи, говори зрозуміло, просто, чітко, точно.
6. Не готуй попередніх записів текстів свого виступу,
7.3 великою повагою стався до думок своїх співрозмовників.
8. Якщо співрозмовники довели помилковість твоїх суджень, думок, май мужність визнати правоту опонента.
9. Не переривай виступу опонента на півслові. Дочекайся, коли він висловить свою думку, тільки після цього включайся в суперечку.
10. Хай тебе завжди супроводжує почуття толерантності у взаєминах з учасниками диспуту.
11. Закінчуючи виступ, підбий підсумки, сформулюй висновки.
12. У ході суперечки концентруй увагу не на особистості свого опонента, а на сутності його думок.
13. Чітко дотримуйся встановленого регламенту,
14. Висловлюючи власні думки, не ховайся за щитом визнаних авторитетів. Цитати з їхніх наукових праць не піднесуть власного розуму.
15. Говори не від абстрактного колективу, а лише від себе.
16. Головна зброя на диспуті — аргументи, факти, докази, логічна послідовність. Міміка, жести, вигуки не замінять змісту.
17. Якщо не маєш власної думки або приховуєш її, краще не бери участі в суперечці.
Керівник диспуту бере на себе велику відповідальність за його успіх. Він повинен уважно слухати тих, хто виступає, фіксувати думки учасників, скеровувати їх у потрібне русло, домагатися, щоб виступи опонентів не виходили за рамки диспуту чи конкретного питання, відчувати настрій кожного учасника, стимулювати інтелектуальну активність вихованців, вчасно і логічно генерувати важливі ідеї, думки, стежити за логічною послідовністю диспуту.
Починати диспут доречно із вступного слова ведучого, в якому він називає тему, основні аспекти проблеми. Для того щоб включити вихованців у розмову, треба повідомити їм цікавий факт, певну життєву ситуацію, яка потребує належного висловлювання думки.
Ведучий не може задовольнитися виступами лише "активних" учасників. Є вихованці, які через особливості прояву свого темпераменту (флегматик, меланхолік) соромляться виступати, борються із ваганнями, їм буває важко подолати гальмівні процеси. Тому треба час від часу запрошувати таких учнів до висловлювання думок з того чи іншого питання, проблеми, підбадьорювати їх.
Керівник диспуту має виявляти тактовність, делікатність, толерантність. Не варто обривати висловлювання учасників на півслові чи дорікати їм за судження, навіть якщо вони помилкові. Головне — цінувати самостійність і активність думки, бажання оприлюднити й відстоювати її.
У кінці диспуту ведучий має підбити загальні підсумки, подякувати всім за активність, самостійність у судженнях, особливо виділити найцінніші положення і проблеми, щодо яких вдалося дійти спільності в думках і судженнях, закликати учнів до подальших роздумів навколо порушених питань. Буває, що час диспуту затягнувся, учні виявляють значну активність, не всі питання розглянули. У разі згоди учасників можна запропонувати продовжити розмову в інший день.
У ході диспуту можна вдаватися до так званих емоційних пауз і послухати пісню, вірш. Проте такі паузи не повинні переводити думки учасників у іншу сферу, відволікати від головної проблеми.
