- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •Розділ 8. Принципи навчання
- •8.1. У чому полягає сутність принципів навчання?
- •8.2. Які принципи навчання є визначальними в сучасній дидактиці?
- •8.3. Які вимоги принципу науковості?
- •8.4. Які вимоги принципу систематичності й послідовності?
- •8.5. Які вимоги принципу свідомості навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
- •Розділ 9. Зміст шкільної освіти
- •9.1. Яке значення поняття "зміст освіти" та які вимоги висуваються до змісту шкільної освіти?
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •9.3. Які рівні освіти встановлено в Україні?
- •9.4. Які структурні компоненти становлять зміст загальної освіти?
- •9.5. На яких документах базується навчальний процес і зміст освіти в Україні?
- •Розділ 10. Методи і засоби навчання
- •10.1. Що треба розуміти під методами навчання?
- •10.2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання?
- •10.3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"?
- •10.4. Які є підходи до класифікації методів навчання?
- •10.5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками?
- •10.6. Які методи навчання відносять до групи словесних?
- •10.7. Що треба розуміти під методом розповіді?
- •10.12. Які методи відносять до групи наочних?
- •10.13. Які методи навчання належать до групи практичних?
- •10.14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?
- •10.15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?
- •10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?
- •10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?
- •10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?
- •10.19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?
- •10.20. Які методи навчання належать до групи за рівнем самостійної розумової діяльності?
- •10.21. У чому сутність проблемних методів навчання?
- •10.22. Якими критеріями зумовлюється вибір методів навчання?
- •Розділ 11. Форми організації навчання
- •11.1. Що треба розуміти під формою навчання? Які форми навчання склалися історично?
- •11.2. Що являє собою класно-урочна форма навчання і як вона складалася в історичному контексті?
- •11.3. Які основні педагогічні вимоги до уроку як основної форми організації навчання?
- •11.4. Які є типи уроків?
- •11.5. Які є позаурочні форми навчання?
- •11.6. Які особливості факультативних занять?
- •11.7. Які завдання практикумів?
- •11.8. Яка функція семінарських занять?
- •11.9. Яке місце у навчальній діяльності займають екскурсії?
- •11.10. Яку роль у навчальній діяльності учнів відіграють предметні гуртки?
- •11.11. Яке місце у навчальній діяльності учнів займає домашня навчальна робота?
- •11.12. Що являє собою система позаурочних форм організації навчання?
- •11.13. У чому має проявлятися система підготовки вчителя до уроку?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •12.4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?
- •12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?
- •12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?
- •12.7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?
- •12.8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?
- •Розділ 13. Сутність, зміст і процес виховання
- •13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому?
- •13.2. Які закономірності покладено в основу процесу виховання?
- •13.3. Що є рушійною силою процесу виховання?
- •13.4. Які чинники впливають на процес виховання людини?
- •13.6. У чому проявляється дія мотивів виховання?
- •13.7. Якою є структура процесу виховання?
- •13.8. У чому сутність самовиховання і перевиховання?
- •13.9. Який зміст виховання?
- •13.10. На яких принципах ґрунтується процес виховання?
- •13.11. Якими критеріями визначають рівень вихованості людини?
- •13.14. Якою є цілісна структура процесу виховання?
- •Розділ 14. Загальні методи виховання
- •14.1. Що треба розуміти під методами виховання? у чому проявляється взаємозв'язок методів виховання з його прийомами і засобами?
- •14.2. Які чинники покладено в основу класифікації методів виховання?
- •14.3. Які методи виховання належать до групи формування свідомості та переконань і в чому їх сутність?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •Розділ 15. Колектив і особистість
- •15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості?
- •15.2, Які є види колективів?
- •15.3. У чому сутність понять "актив", "органи самоврядування", "лідер"?
- •15.4. У чому проявляється діалектика розвитку колективу?
- •5.5. Які чинники позитивно впливають на розвиток колективу?
- •Розділ 16. Моральне виховання
- •16.1. Яке місце в життєдіяльності людини займає моральне виховання?
- •16.2. У чому полягає зміст морального виховання?
- •16.3. Які завдання морального виховання?
- •16.4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?
- •16.5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?
- •16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?
- •16.7. У чому сутність патріотичного виховання?
- •16.8. Які завдання інтернаціонального виховання?
- •16.9. Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?
- •16.11. У чому полягає зміст екологічного виховання в системі формування моральних цінностей особистості?
- •16.12. У чому сутність правового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •18.2. Які завдання трудового виховання?
- •18.3. На яких принципах ґрунтується трудове виховання?
- •18.4. Які шляхи, засоби та форми трудового виховання?
- •18.5. У чому полягають взаємозв'язки трудового виховання з політехнічною освітою?
- •18.6. У чому сутність професійної орієнтації та які її функції?
- •Розділ 19. Естетичне виховання
- •19.1. Яка роль і місце естетичного виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •19.2. Які основні завдання естетичного виховання?
- •19.3. Який зміст естетичного виховання?
- •19.4. Які напрями й засоби естетичного виховання?
- •20.3. Які традиційні напрями (шляхи) використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.4. Які засоби використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.5. Які є форми фізичного виховання?
- •Розділ 21. Педагогічне спілкування
- •21.1. У чому сутність педагогічного спілкування?
- •21.2. Які функції властиві спілкуванню?
- •21.3. Яких етапів треба дотримуватись у процесі організації педагогічного спілкування?
- •21.7. Які педагогічні умови сприяють ефективності спілкування?
- •21.8. Яких правил треба дотримуватись у процесі педагогічного спілкування?
- •Розділ 22. Робота класного керівника
- •22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?
- •22.2. Які функції має виконувати класний керівник?
- •22.3. Які права має класний керівник?
- •22.4. Які форми роботи класного керівника?
- •22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?
- •22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?
- •22.7. У чому сутність методу спостереження?
- •22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?
- •22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?
- •22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?
- •22.11. У чому сутність тестових методів і шкалування?
- •22.12. У чому сутність педагогічного консиліуму?
- •22.13. Що являє собою педагогічний експеримент?
- •22.14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?
- •22.15. За якою програмою слід вивчати учнів і складати характеристику?
- •22.16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?
- •22.17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?
- •22.18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?
- •22.19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?
- •22.20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?
- •22.21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?
- •2.22. У чому полягає педагогічна доцільність колективних творчих справ (ктс) у системі виховної роботи класного керівника?
- •22.23. Якою вбачається загальна структура діяльності класного керівника щодо проведення позакласної виховної роботи з учнями?
- •Розділ 23. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми
- •23.1. Яких вихованців відносять до категорії педагогічно занедбаних дітей?
- •23.2. Які соціально-педагогічні умови спричиняють появу важковиховуваних дітей?
- •23.3. Які основні принципи, шляхи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •23.4. Які є етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних "важких" дітей?
- •23.5. На які загальнопедагогічні чинники варто спиратись у процесі перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •Розділ 24. Родинне виховання
- •24.1. Яке місце у вихованні дітей займає родина?
- •24.2. Які основні функції сім'ї?
- •24.3. Які основні вимоги ставляться до батьків як вихователів?
- •24.4. У чому сутність батьківського авторитету і які є види справжнього авторитету батьків?
- •24.5. Які є види фальшивого авторитету батьків?
- •24.6. Чи можна визначити певні правила" яких варто дотримуватися у процесі родинного виховання?
- •24.7. Які шляхи та засоби формування психолого-педагогічної культури батьків?
- •24.8. У який спосіб здійснюються зв'язки сім'ї зі школою?
- •24.9. Якою є узагальнена структура взаємозв'язків сім'ї та школи щодо форм і видів роботи з батьками?
- •Розділ 25. Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами
- •25.1. Що таке школознавство?
- •25.2. На яких принципах ґрунтується керівництво закладами освіти?
- •25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.7. Які функції директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.8. Які повноваження педагогічної ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.9. Яка структура управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?
- •25.10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?
- •Розділ 26. Наукова організація навчальної праці
- •26.1. Що треба розуміти під науковою організацією праці?
- •26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?
- •26.3. Які джерела інформації найбільш поширені та доступні в системі навчальної праці студентів?
- •26.4. Як можна зорієнтуватися у величезному масиві наукової літератури?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •Словник педагогічних термінів
21.2. Які функції властиві спілкуванню?
Спілкування виконує не тільки пізнавальну функцію, а й виступає своєрідним практичним людинознавством, оскільки за його допомогою особистість пізнає не тільки іншу людину, а й саму себе. Педагогічному спілкуванню властиві такі функції: пізнання особистості; обмін інформацією; організація діяльності; обмін ролями; співпереживання; самоутвердження; регулювання спільної діяльності; спонукання особистості до дії та взаємодії.
21.3. Яких етапів треба дотримуватись у процесі організації педагогічного спілкування?
Педагогічне спілкування, як і спілкування взагалі, — досить складний феномен, який потребує творчого підходу. Виходячи із логіки навчально-виховного процесу, професійне спілкування має певну структуру, яка включає такі етапи:
1) моделювання, очікуваного спілкування з окремими вихованцями або дитячим колективом. Його здійснює педагог завчасно на основі знань особливостей фізичного і соціально-психічного розвитку особистості вихованця, розуміння особливостей прояву його характеру, обізнаності з рівнем розвитку колективу, передбачення можливих зустрічних дій окремого вихованця або всього колективу. Цей етап можна назвати прогностичним;
2) організація початкового етапу спілкування потребує швидкого залучення вихованця, особливо дитячого колективу, до процесу безпосередньої взаємодії. Інколи цей етап називають "комунікативною атакою". Головне, щоб організація здійснювалась через конкретну діяльність і спрямовувалась на діяльність, яка викликає в учнів інтерес;
3) керівництво спілкуванням у педагогічному процесі передбачає підтримання ініціативи вихованців у спілкуванні, внесення необхідних корективів, врахування соціальних умов, віку вихованців, їхніх індивідуальних особливостей, заохочення до активного спілкування;
4) аналіз результатів спілкування має бути спрямований на зіставлення проведеної роботи з раніше визначеними завданнями, виділення і аналіз допущених помилок, обдумування шляхів і засобів подолання виявлених помилок у майбутньому.
Взаємозв'язок етапів спілкування наведено на рис. 55.
21.4. Які є рівні спілкування? Залежно від змісту і спрямованості дій партнерів виділяють такі рівні спілкування: 1) конвенційний (від лат. соnvencionalis — відповідно до договору) — здійснюється відповідно до прийнятих правил,
Рис. 55. Взаємозв'язок етапів педагогічного спілкування обмежений певними умовами, які заздалегідь визначені та прийняті. Потребує високої культури спілкування, ретельного дотримання певних правил; 2) примітивний — для того, хто виявляє ініціативу спілкування, співрозмовник виявляється усього-на-всього предметом, потрібним чи таким, що стоїть на перешкоді діяльності ініціатора. Якщо потрібний — треба ним оволодіти, коли заважає — відштовхнути, знехтувати; 3) маніпулятивний — рівень спілкування, коли партнер — це лише суперник у певній грі, яку треба будь-що виграти; 4) стандартизований — спілкування ґрунтується на стандартах, а не на взаємному розумінні актуальності ролей один одного. Це своєрідний "контакт масок"; 5) ігровий — спілкування відбувається в ігровій формі, що потребує від партнерів прояву творчості, добору таких прийомів, які допомагали б підтримувати запропонований тон; 6) діловий — передбачає організацію співрозмовника чи колективу вихованців на виконання конкретної справи, що стосується обох партнерів; 7) духовний — вищий рівень людського спілкування. При такому спілкуванні партнер сприймається як носій духовного начала, і усвідомлення цього пробуджує у співрозмовника почуття особливої поваги, шанобливості. 21.5. Які є види спілкування? У процесі спілкування люди використовують такі його види: 1) вербальне — основним засобом є слово; 2) мануальне (від лат. manualis — ручний) — засобом спілкування є рухи рук (жести); 3) матеріальне — одна людина спілкується з іншою за допомогою певних матеріальних речей (іграшки, одяг, продукти харчування та ін.); цей вид спілкування опосередковано об'єднує багатьох людей різної статі та професій у своєрідних, часто безпосередньо не бачених партнерів; 4) технічне — радіо, кіно, телебачення, телефон тощо; тут технічні пристрої допомагають людям спілкуватися один з одним, а також із колективами, зближуючи між собою багатьох людей; 5) біоенергетичне — пов'язане із сприйняттям біоенергетичних полів партнерів безпосередньо або на відстані. Цей вид спілкування ще мало вивчений і приховує в собі багато загадок. Названі види спілкування діють не завжди автономно. У багатьох випадках люди у процесі спілкування використовують одночасно різні види, тим самим збагачуючи своє спілкування (рис. 56). 21.6. Які є стилі спілкування і які особливості їх прояву? На основі особливостей взаємодії людини (особливо тієї, що виконує керівні функції на будь-якому рівні) з іншими людьми або певними колективами склалися такі стилі спілкування: 1) авторитарний (від лат. autoritas — влада) — ґрунтується на беззаперечному підкоренні окремої людини або колективу владній особистості. Педагог-вихователь, що стоїть на позиціях авторитаризму, одноосібно визначає напрями діяльності
Рис. 56. Види педагогічного спілкування школярів, а також кожен крок діяльності вихованців, зупиняє будь-яку ініціативу учнів. Основний засіб впливу на вихованців — вказівка, наказ, розпорядження, інструкція тощо. 2) ліберальний (від лат. liberalis—вільний) — ґрунтується на безпринципному, байдужому ставленні до негативних дій вихованців, характеризується потуранням дій учнів. Педагог схильний не втручатися в життєдіяльність колективу, не виявляє активності й ініціативи у керівництві колективом, пасивно пливе за подіями, самоусувається від відповідальності за стан справ; 3) демократичний (від лат. demokratia — влада народу, народовладдя) — ґрунтується на врахуванні думки і волі колективу в організації життєдіяльності вихованців. Педагог спільно з членами колективу визначає завдання, організовує діяльність вихованців на виконання усвідомлених завдань, заохочує ініціативу учнів, радиться з ними щодо пошуків шляхів і засобів вирішення завдань, розвиває самоуправління, залучає активістів до виконання керівних функцій. Демократичний стиль якнайповніше сприяє розвитку особистості школярів, формуванню їх людської гідності, підготовки до активної діяльності в демократичному суспільстві. На засадах демократичного стилю має розвиватися педагогіка співробітництва. У практиці роботи учителів-вихователів спостерігається так званий змішаний стиль, в якому проглядаються елементи уже названих стилів. Проте в умовах становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, правової держави національна школа має розвиватися на демократичних засадах (рис. 57).
Рис. 57. Стилі педагогічного спілкування Для успішності й ефективності педагогічного спілкування учитель-вихователь повинен зважати на певні умови, які забезпечують оптимальність у сфері взаємин із вихованцями. По-перше, він якнайповніше має володіти психолого-педагогічними якостями і вміннями. Це те підґрунтя, яке дає змогу вихователю оволодівати майстерністю педагогічного спілкування. По-друге, лише високий рівень тактовності учителя є важливою передумовою ефективності спілкування з учнями, колегами, батьками. Педагогічний такт (від лат. ІакШв — дотик, відчуття) — це міра педагогічно доцільного впливу учителя на учнів з урахуванням їх психічного стану. З педагогічним тактом тісно пов'язані вміння педагога володіти соціальною перцепцією (лат. регсерйо — сприймання, пізнання), що передбачає чуттєве сприйняття зовнішніх предметів і людей ("читання по обличчю"). Успішність спілкування, особливо на початковому етапі, певною мірою залежить від уміння вчителя "подати себе", створити позитивний імідж через самопрезентацію. Оскільки основним засобом педагогічного спілкування є слово, то культура мовлення вчителя створює морально-психологічний ореол, який робить спілкування бажаним для вихованців. |
