10.12. Які методи відносять до групи наочних?

До групи наочних методів відносять демонстрацію, ілюстрацію, спостереження.

Демонстрація — це метод навчання, який передбачає показ предметів, явищ і процесів у їх натуральному вигляді, динаміці, дії (показ конкретної рослини, тварини, механізму в дії тощо).

Ілюстрація — метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (світлини, малюй* ки, схеми, графіки та ін.)

Спостереження можна розглядати як самостійний метод і як прийом при застосуванні інших методів. Спостереження передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному, виробничому середовищі, в соціумі без втручання у ці явища і процеси (спостереження за розвитком рослин у теплиці, в саду, в лісі; ознайомлення з процесом цукроваріння на заводі таін.).

10.13. Які методи навчання належать до групи практичних?

До практичних методів навчання відносять: лабораторні, практичні роботи, вправи, працю на виробництві.

Практичні методи навчання спрямовані на досягнення завершального етапу процесу пізнання. Вони сприяють формуванню умінь і навичок та логічному завершенню пізнавального процесу щодо конкретної теми, розділу. Ці методи тісно пов'язані з іншими методами та прийомами пізнавальної діяльності.

10.14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?

Лабораторний метод передбачає організацію навчальної роботи з використанням спеціального обладнання та за визначеною технологією для отримання нових знань або перевірки певних наукових гіпотез на рівні досліджень.

Практична робота спрямована на використання набутих знань у розв'язанні практичних завдань, наприклад, виготовлення моделі якогось пристрою на уроках трудового навчання.

10.15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?

Вправа — це метод навчання, який передбачає цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій чи операцій з метою формування умінь і навичок.

У дидактиці за характером навчальної роботи виділяють різні види вправ — письмові, графічні тощо. З погляду навчальної мети виокремлюють такі різновиди вправ:

• підготовчі, пробні (попереджувальні, коментовані, пояснювальні);

• тренувальні (за зразком, за інструкцією, за завданням без докладних вказівок);

• творчі.

10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?

Виробничо-практичні методи навчання спрямовані на залучення учнів до процесів застосування теоретичних знань у продуктивній праці. Це специфічна діяльність учнів, а тому й різновиди цих методів специфічні, оскільки вони залежать від виду конкретної праці, обладнання, соціально-природних умов та ін. Ці методи можуть бути ефективними за умов оптимального поєднання з іншими методами (словесними, наочними тощо).

Методи навчання за джерелами отримання знань, умінь і навичок мають таку структуру (рис. 24).

10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?

Основним "інструментом" пізнання є мозок людини. Тому в навчальному процесі використовують методи, які властиві логіці як науці про закономірності людського мислення.

Рис. 24, Методи навчання за джерелами отримання знань

У цьому плані виділяють такі методи: аналітичний, синтетичний, індуктивний, дедуктивний, традуктивний.Вони можуть діяти у взаємозв'язку (рис. 25).

Рис. 25. Методи навчання за характером логіки пізнання

10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?

Аналітичний метод передбачає мисленнєве або практичне розкладання цілого на частини з метою виокремлення суттєвих ознак цих частин. Проте це лише початковий компонент пізнання. Наприклад, у мові є загальне поняття "слово". У процесі пізнання в слові виділяють його частини: основу та закінчення, корінь, префікс, суфікс, а також ознайомлюють із сутністю цих морфем, їх значенням у словотворенні.

Для розуміння цілісності явища, сутності певного поняття потрібно переходити до наступної логічної операції — синтезу.

Синтетичний — це метод, який передбачає теоретичне або практичне поєднання виділених аналізом елементів чи властивостей предмета й явища в одне ціле. Синтез є органічним продовженням аналізу і може ґрунтуватися тільки на аналізі. Це гносеологічна закономірність навчального процесу.