- •1.1. Який зміст вкладено в поняття "педагогіка"? у чому полягає сутність основних категорій педагогіки?
- •1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?
- •1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?
- •1.4. Які джерела розвитку педагогіки?
- •1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?
- •1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?
- •1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?
- •Розділ 2. Учитель і суспільство
- •2.1. Яке місце в суспільстві займає учитель-вихователь?
- •2.2. Які функції учителя-вихователя в суспільстві?
- •2.3. Які психолого-педагогічні якості вчителя-вихователя визначають його професіоналізм?
- •2.4. Якими педагогічними вміннями має володіти вчитель-вихователь?
- •2.5. У чому сутність педагогічної майстерності вчителя-вихователя і які компоненти її становлення?
- •Розділ з. Розвиток і формування особистості
- •3.1. Що таке розвиток?
- •3.2. Яке значення вкладається в поняття "формування людини"?
- •3.3. Що треба розуміти під рушійною силою розвитку?
- •3.4. У чому подібність і відмінність між поняттями "людина", "особистість", "індивідуальність"?
- •3.5. Які чинники впливають на розвиток людини?
- •3.6. Чи передаються за спадковістю здібності, талант, геніальність?
- •3.7. Що являє собою явище акселерації?
- •Розділ 4. Мета і завдання виховання
- •4.1. Що таке виховання?
- •4.2. Яка основна мета виховання?
- •Розділ 5. Система освіти в україні
- •5.1. Що являє собою система освіти в Україні?
- •5.2. Яка структура системи освіти в Україні?
- •5.3. На яких принципах ґрунтується діяльність закладів освіти в Україні?
- •6.3.3 Якими науками пов'язана дидактика?
- •7.4. Які функції навчання?
- •7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
- •7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
- •7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
- •7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
- •7.9. Що таке модуль?
- •7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
- •7.11. Яка структура проблемного навчання?
- •7.12. Що таке дидактична задача?
- •7.13. Що таке мотиви навчання?
- •7.14. Які основні мотиви виокремлюють у системі пізнавальної діяльності людини?
- •7.15. Що треба розуміти під оптимізацією процесу навчання?
- •7.16. У чому сутність інтенсифікації навчання?
- •Розділ 8. Принципи навчання
- •8.1. У чому полягає сутність принципів навчання?
- •8.2. Які принципи навчання є визначальними в сучасній дидактиці?
- •8.3. Які вимоги принципу науковості?
- •8.4. Які вимоги принципу систематичності й послідовності?
- •8.5. Які вимоги принципу свідомості навчання?
- •8.6. У чому полягає сутність принципу активності та самостійності у навчанні?
- •8.7. Які вимоги принципу наочності?
- •8.8. Які вимоги принципу ґрунтовності навчання?
- •8.9. У чому полягає сутність принципу зв'язку навчання з практичною діяльністю?
- •8.10. У чому полягає сутність принципу доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів?
- •8.11. У чому полягає сутність принципу емоційності навчання?
- •Розділ 9. Зміст шкільної освіти
- •9.1. Яке значення поняття "зміст освіти" та які вимоги висуваються до змісту шкільної освіти?
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •9.3. Які рівні освіти встановлено в Україні?
- •9.4. Які структурні компоненти становлять зміст загальної освіти?
- •9.5. На яких документах базується навчальний процес і зміст освіти в Україні?
- •Розділ 10. Методи і засоби навчання
- •10.1. Що треба розуміти під методами навчання?
- •10.2. Що являють собою прийоми навчання і яке їх співвідношення з методами навчання?
- •10.3. Який зміст вкладають у поняття "засоби навчання"?
- •10.4. Які є підходи до класифікації методів навчання?
- •10.5. Які групи методів навчання виділяють виходячи із джерел оволодіння знаннями, уміннями та навичками?
- •10.6. Які методи навчання відносять до групи словесних?
- •10.7. Що треба розуміти під методом розповіді?
- •10.12. Які методи відносять до групи наочних?
- •10.13. Які методи навчання належать до групи практичних?
- •10.14. У чому сутність лабораторного методу навчання і яка відмінність між лабораторною і практичною роботою як методами навчання?
- •10.15. Що являють собою вправи як методи навчання та які є види вправ?
- •10.16. Яка спрямованість виробничо-практичних методів навчання?
- •10.17. Які методи навчання належать до групи за характером логіки пізнання?
- •10.18. У чому сутність аналітичного методу і який його зв'язок із синтетичним методом?
- •10.19. У чому сутність і взаємозв'язок індуктивного і дедуктивного методів?
- •10.20. Які методи навчання належать до групи за рівнем самостійної розумової діяльності?
- •10.21. У чому сутність проблемних методів навчання?
- •10.22. Якими критеріями зумовлюється вибір методів навчання?
- •Розділ 11. Форми організації навчання
- •11.1. Що треба розуміти під формою навчання? Які форми навчання склалися історично?
- •11.2. Що являє собою класно-урочна форма навчання і як вона складалася в історичному контексті?
- •11.3. Які основні педагогічні вимоги до уроку як основної форми організації навчання?
- •11.4. Які є типи уроків?
- •11.5. Які є позаурочні форми навчання?
- •11.6. Які особливості факультативних занять?
- •11.7. Які завдання практикумів?
- •11.8. Яка функція семінарських занять?
- •11.9. Яке місце у навчальній діяльності займають екскурсії?
- •11.10. Яку роль у навчальній діяльності учнів відіграють предметні гуртки?
- •11.11. Яке місце у навчальній діяльності учнів займає домашня навчальна робота?
- •11.12. Що являє собою система позаурочних форм організації навчання?
- •11.13. У чому має проявлятися система підготовки вчителя до уроку?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •11.14. Яка програма спостереження й аналізу уроку?
- •11.15. У чому сутність техніки та технології організації учнів на навчальну діяльність?
- •11.16. Якою є технологія й техніка вивчення нового навчального матеріалу?
- •12.4. Які методи використовують у процесі аналізу й оцінювання навчальних досягнень учнів?
- •12.5. Яких педагогічних вимог варто дотримуватися в системі аналізу й оцінювання навчальної діяльності школярів?
- •12.6. Яка історія становлення критеріїв оцінювання знань учнів у загальноосвітніх навчально-виховних закладах?
- •12.7. У чому сутність рейтингової системи оцінювання навчальної діяльності учнів?
- •12.8. Якими правилами повинен користуватися вчитель для забезпечення оптимальності процесу оцінювання навчальної роботи школярів?
- •Розділ 13. Сутність, зміст і процес виховання
- •13.1. Що є головним у діяльності окремої особистості та суспільства в цілому?
- •13.2. Які закономірності покладено в основу процесу виховання?
- •13.3. Що є рушійною силою процесу виховання?
- •13.4. Які чинники впливають на процес виховання людини?
- •13.6. У чому проявляється дія мотивів виховання?
- •13.7. Якою є структура процесу виховання?
- •13.8. У чому сутність самовиховання і перевиховання?
- •13.9. Який зміст виховання?
- •13.10. На яких принципах ґрунтується процес виховання?
- •13.11. Якими критеріями визначають рівень вихованості людини?
- •13.14. Якою є цілісна структура процесу виховання?
- •Розділ 14. Загальні методи виховання
- •14.1. Що треба розуміти під методами виховання? у чому проявляється взаємозв'язок методів виховання з його прийомами і засобами?
- •14.2. Які чинники покладено в основу класифікації методів виховання?
- •14.3. Які методи виховання належать до групи формування свідомості та переконань і в чому їх сутність?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •14.4. Яка роль методу вимог у системі формування свідомості та переконань?
- •Розділ 15. Колектив і особистість
- •15.1. Що являє собою колектив? Яка його роль у вихованні особистості?
- •15.2, Які є види колективів?
- •15.3. У чому сутність понять "актив", "органи самоврядування", "лідер"?
- •15.4. У чому проявляється діалектика розвитку колективу?
- •5.5. Які чинники позитивно впливають на розвиток колективу?
- •Розділ 16. Моральне виховання
- •16.1. Яке місце в життєдіяльності людини займає моральне виховання?
- •16.2. У чому полягає зміст морального виховання?
- •16.3. Які завдання морального виховання?
- •16.4. Які шляхи і засоби сприяють формуванню моральних якостей особистості?
- •16.5. У чому полягає процес виховання моральної свідомості та громадянської відповідальності?
- •16.6. Яке місце у системі морального виховання посідає чинник національної гідності та менталітету?
- •16.7. У чому сутність патріотичного виховання?
- •16.8. Які завдання інтернаціонального виховання?
- •16.9. Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?
- •16.11. У чому полягає зміст екологічного виховання в системі формування моральних цінностей особистості?
- •16.12. У чому сутність правового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •Розділ 17. Розумове виховання
- •17.1. Яке місце займає розумове виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •17.2. Якими шляхами й засобами розв'язуються завдання розумового виховання?
- •18.2. Які завдання трудового виховання?
- •18.3. На яких принципах ґрунтується трудове виховання?
- •18.4. Які шляхи, засоби та форми трудового виховання?
- •18.5. У чому полягають взаємозв'язки трудового виховання з політехнічною освітою?
- •18.6. У чому сутність професійної орієнтації та які її функції?
- •Розділ 19. Естетичне виховання
- •19.1. Яка роль і місце естетичного виховання у системі всебічного гармонійного розвитку особистості?
- •19.2. Які основні завдання естетичного виховання?
- •19.3. Який зміст естетичного виховання?
- •19.4. Які напрями й засоби естетичного виховання?
- •20.3. Які традиційні напрями (шляхи) використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.4. Які засоби використовують у процесі фізичного виховання?
- •20.5. Які є форми фізичного виховання?
- •Розділ 21. Педагогічне спілкування
- •21.1. У чому сутність педагогічного спілкування?
- •21.2. Які функції властиві спілкуванню?
- •21.3. Яких етапів треба дотримуватись у процесі організації педагогічного спілкування?
- •21.7. Які педагогічні умови сприяють ефективності спілкування?
- •21.8. Яких правил треба дотримуватись у процесі педагогічного спілкування?
- •Розділ 22. Робота класного керівника
- •22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?
- •22.2. Які функції має виконувати класний керівник?
- •22.3. Які права має класний керівник?
- •22.4. Які форми роботи класного керівника?
- •22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?
- •22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?
- •22.7. У чому сутність методу спостереження?
- •22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?
- •22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?
- •22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?
- •22.11. У чому сутність тестових методів і шкалування?
- •22.12. У чому сутність педагогічного консиліуму?
- •22.13. Що являє собою педагогічний експеримент?
- •22.14. У чому сутність формуючих методів вивчення учнів?
- •22.15. За якою програмою слід вивчати учнів і складати характеристику?
- •22.16. Яким чином доцільно систематизувати результати вивчення учнів?
- •22.17. Якої програми доцільно дотримуватися при вивченні класного колективу?
- •22.18. У чому сутність позакласної і позашкільної виховної роботи?
- •22.19. Які вимоги до організації і проведення класних годин?
- •22.20. Яке місце в системі виховної роботи класного керівника займають етичні бесіди?
- •22.21. У чому сутність диспуту? Яка методика його підготовки та проведення?
- •2.22. У чому полягає педагогічна доцільність колективних творчих справ (ктс) у системі виховної роботи класного керівника?
- •22.23. Якою вбачається загальна структура діяльності класного керівника щодо проведення позакласної виховної роботи з учнями?
- •Розділ 23. Виховна робота з педагогічно занедбаними дітьми
- •23.1. Яких вихованців відносять до категорії педагогічно занедбаних дітей?
- •23.2. Які соціально-педагогічні умови спричиняють появу важковиховуваних дітей?
- •23.3. Які основні принципи, шляхи й засоби перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •23.4. Які є етапи роботи з перевиховання педагогічно занедбаних "важких" дітей?
- •23.5. На які загальнопедагогічні чинники варто спиратись у процесі перевиховання педагогічно занедбаних дітей?
- •Розділ 24. Родинне виховання
- •24.1. Яке місце у вихованні дітей займає родина?
- •24.2. Які основні функції сім'ї?
- •24.3. Які основні вимоги ставляться до батьків як вихователів?
- •24.4. У чому сутність батьківського авторитету і які є види справжнього авторитету батьків?
- •24.5. Які є види фальшивого авторитету батьків?
- •24.6. Чи можна визначити певні правила" яких варто дотримуватися у процесі родинного виховання?
- •24.7. Які шляхи та засоби формування психолого-педагогічної культури батьків?
- •24.8. У який спосіб здійснюються зв'язки сім'ї зі школою?
- •24.9. Якою є узагальнена структура взаємозв'язків сім'ї та школи щодо форм і видів роботи з батьками?
- •Розділ 25. Керівництво загальноосвітніми навчально-виховними закладами
- •25.1. Що таке школознавство?
- •25.2. На яких принципах ґрунтується керівництво закладами освіти?
- •25.5. Якими повноваженнями наділені загальні збори загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.6. Які повноваження має рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.7. Які функції директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.8. Які повноваження педагогічної ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу?
- •25.9. Яка структура управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами?
- •25.10. Якими критеріями оцінюють управлінську діяльність директора загальноосвітнього закладу?
- •Розділ 26. Наукова організація навчальної праці
- •26.1. Що треба розуміти під науковою організацією праці?
- •26.2. На яких принципах ґрунтується наукова організація інтелектуальної праці?
- •26.3. Які джерела інформації найбільш поширені та доступні в системі навчальної праці студентів?
- •26.4. Як можна зорієнтуватися у величезному масиві наукової літератури?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •26.5. Яка загальна схема пошуку книги в систематичному каталозі?
- •26.6. Яких правил потрібно дотримуватись при бібліографічному описі літератури?
- •26.7. Яких правил слід дотримуватись у роботі над книгою та іншими друкованими засобами інформації?
- •Словник педагогічних термінів
16.7. У чому сутність патріотичного виховання?
У системі морального виховання чільне місце посідають патріотичне й інтернаціональне виховання.
Патріотизм (від гр. patriotes — батьківщина) — любов до своєї батьківщини, відданість своєму народу, гордість за свій народ, прагнення захистити його надбання, продовжити примноження його загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей. Патріотизм проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне і що любить особистість. Як зазначав В.О. Сухомлинський, патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів діалектично пов'язаний з освіченістю, етичною, естетичною й емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею. Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань неможливо відокремити від складного цілісного процесу формування особистості.
Джерелами патріотичного виховання є рідне слово батька і матері, колискова пісня, культ Матері та Батька, рідна оселя, садиба, батьківщина і Батьківщина, героїчне минуле народу, життєдіяльність історичних постатей народу (політичних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва і культури), конкретна діяльність особистості щодо матеріального та культурного збагачення своєї країни.
В арсеналі діяльності з патріотичного виховання підростаючого покоління є багато засобів і методів впливу. Однак головне — це включення кожної особистості в конкретну діяльність з творення й примноження багатства і краси своєї Вітчизни.
16.8. Які завдання інтернаціонального виховання?
Патріотичне виховання є передумовою формування почуттів інтернаціоналізму. Український поет В. Сосюра писав: "Неможна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!""
Інтернаціоналізм (від лат. inter — між + natio — народ) передбачає поважне ставлення до інших народів, їх історії, культури, традицій, мови, прагнення до взаємодопомоги. Інтернаціональне виховання здійснюється в процесі всієї життєдіяльності особистості в сім'ї, дошкільних і шкільних та професійних навчально-виховних закладах, у процесі безпосередньої участі людини в стосунках з представниками інших націй. Велика роль у вихованні почуттів інтернаціоналізму належить літературі та засобам масової інформації. Знання історії, культури, звичаїв і побуту інших народів сприяє формуванню моральної культури взагалі і культури інтернаціональних почуттів зокрема. Це особливо суттєво, коли український народ вибудовує демократичну державу, громадянами якої є представники багатьох національностей.
16.9. Яке місце у системі становлення моральності особистості займає дисциплінованість?
Дисциплінованість, організованість людини — суттєва ознака її моральної вихованості і культури взагалі.
Дисципліна (від лат. diaciplina — вчення, виховання, розпорядок) — певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість дій у суспільних стосунках, обов'язкове засвоєння й виконання особистістю встановлених правил.
Основи дисциплінованості людини формуються, як і переважна більшість моральних якостей, з раннього дитинства.
A.C. Макаренко, приділяючи особливу увагу вихованню дисциплінованості, наголошував: "Дисципліну не треба розглядати як засіб виховання. Дисципліна є результат виховного процесу, результат насамперед зусиль самого колективу..."1 Переважаюча сила дисциплінованості окремої особистості, певного колективу та суспільства в цілому полягає в тому, що саме це створює моральний клімат захищеності окремої людини. Особливо важливе значення це має в дитячому віці.
Основою дисципліни є діалектичне поєднання переконування з метою формування свідомості та розумної вимогливості. Це суттєва передумова оволодіння вміннями й звичками моральної поведінки. A.C. Макаренко дотримувався думки: "Коли б хто-небудь спитав, як би я міг в короткій формулі визначити суть мого педагогічного досвіду, я б відповів, що якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї"1.
Технологія виховання дисциплінованості окремої людини та колективу досить зрозуміла: вихователь знайомить вихованця з правилами і нормами, яких треба дотримуватись залежно від соціальних потреб, створює оптимальні умови для свідомої діяльності особистості в рамках правил і норм, а головне — забезпечує постійний контроль за поведінкою вихованців шляхом чітких вимог.
Формування дисциплінованості — процес досить тривалий і потребує від вихователя наполегливості й терпіння.
В.О. Сухомлинський підкреслював: "Свідома дисципліна — це насамперед активність, ініціатива, а не пасивне підкорення людини певним правилам, нормам, які часто мають характер заборони"2.
16.10. Яке місце в системі морального виховання займає статеве виховання? Статеве виховання — це процес оволодіння підростаючими поколіннями моральною культурою у сфері взаємин статей, формування у них потреб керуватися в стосунках осіб протилежних статей нормами моралі. Статеве виховання передбачає розв'язання таких завдань: • формування високих моральних якостей юнаків і дівчат; • виховання культури дружби, кохання, інтимних почуттів; • формування наукових знань про біологічні та соціальні проблеми розвитку представників обох статей, особливостей поведінки чоловіка й жінки; • виховання почуттів материнства, батьківства, відповідальності за продовження роду людського; • ознайомлення з особливостями етнічної культури в царині кохання, сім'ї; • формування у молоді критичного ставлення до тенденцій "масової культури" щодо питань кохання, сім'ї, взаємин людей протилежних статей, які не адекватні особливостям національної культури і загальнолюдським моральним цінностям; • пізнавання, відновлювання й оберігання національних моральних цінностей в царині кохання, культу материнства й дітонародження та належне ставлення до продовження роду. В Україні, як зауважував Г. Ващенко, молоді люди, як правило, одружувались за взаємною згодою. В основі одруження лежали почуття симпатії й кохання. Якщо до цього ще й узяти порівняно високу інтелігентність українця, то стане зрозумілим, що родинне життя в Україні мало в собі багато високих духовних елементів, а не зводилося до моментів фізіологічних і здобування засобів до існування. Кохання набувало високих моральних рис. Перевага в ньому духовних елементів над фізіологічними вела за собою стриманість у статевих стосунках: "їх жінки бувають чесні понад міру", — пише про українок мандрівник Цисар Маврикій. — Стриманості відповідає друга висока моральна риса — вірність у коханні і в родинному житті... За статевою мораллю пильно стежило праукраїнське суспільство й суворо засуджувало як порушення цнотливості, так і зраду в родинному житті"1. Любов як категорія етики належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Любов до людини взагалі, до ближнього, до жінки завжди визначала оцінку особистості, її дій та вчинків. Апостол Павло у першому посланні до коринфян склав Гімн про любов: "Любов над усе! Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любові не маю — то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю, — то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю* — то пожитку не матиму жодного! Любов довго терпить, любов милосердствує, любов не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!" Отже, говорячи про проблеми статевого виховання, передусім необхідно формувати у вихованців культ любові як незрівнянної цінності людського духу, оскільки від любові народжується все прекрасне на землі: діти, поезія, неперевершені твори образотворчого мистецтва, краса людського буття у всіх його гранях. Любов — це діамант, що прикрашає буття найвищого творіння природи — Людини. Треба всілякими засобами допомогти кожному юнакові та дівчині, аби вони не збилися на манівці легковажного ставлення до Любові, прагнення задовольнити свої фізіологічні бажання всупереч духу Любові. Процес статевого виховання не є прохідним епізодом на шляху формування особистості. Вія, по відношенню до дитини, розпочинається по суті з того часу, коли мати відчує під своїм серцем своє дитя. Ставлення до нього як до святості — початок виховання в дівчинки чи хлопчика почуттів любові до мами й тата. А потім — перше прикладання малюка до грудей, перші посмішки, самостійні кроки... — і все до світу любові. У сухумському зоопарку вчені провели експеримент: у мавпи забирали на тривалий час щойно народжених діток. Вигодуваних штучно, їх повертали матерям. Проте самки не приймали дітей. У них зник материнський інстинкт. Коли такі мавпенята підростали, самі ставали матерями, то зовсім залишали новонароджених діток. Варто виділити напрями роботи сім'ї та школи щодо розв'язання завдань статевого виховання. Зокрема в сім'ї має панувати: • турбота про правильний фізичний розвиток дитини, формування в неї достатніх санітарно-гігієнічних навичок; • виховання любові до батьків, старших і молодших членів сім'ї; формування культу Матері; • створення оптимальної морально-духовної атмосфери для забезпечення джерел соціального успадкування дитиною моральних цінностей; • ознайомлення дітей з особливостями фізіологічного розвитку і врахування їх у своїй діяльності; • виховання почуттів дружби і кохання до осіб протилежної статі; • підготовка дочки й сина до сімейного життя, формування відповідальності за створення сім'ї; • виховання відповідальності у юнаків та дівчат за свої вчинки та дії в стосунках з особами протилежної статі; • формування у дітей з раннього віку відрази, критичного ставлення до різних негативних проявів у сфері стосунків між людьми протилежної статі, як аморальності, гріховності. Для того щоб процес статевого виховання дітей у сім'ї був результативним, потрібна висока моральна і психолого-педагогічна культура самих батьків. Красиве, морально багате подружнє життя батьків — найкраща школа для дітей. Значну роботу в справі статевого виховання дітей має здійснювати школа, зосереджуючи увагу на таких аспектах: • формування у вихованців наукового розуміння проблем статі, продовження роду як природної закономірності розвитку живої природи, в тому числі людини; • ознайомлення у процесі вивчення окремих дисциплін з особливостями конституції та анатомо-фізіологічного розвитку людини з означенням статі; • формування моральних якостей дружби, поваги у стосунках між хлопчиками й дівчатками, юнаками і дівчатами; • формування ідеалу кохання; • виховання відповідальності юнаків і дівчат за створення сім'ї, продовження роду людського, соціальної відповідальності за сім'ю. |
