4.6. Питання для підсумкового контролю.

1. Християнська церква в IV – V ст.

2. Поширення християнства у варварських королівствах.

3. Християнська церква у Каролінгів.

4. Іконоборські рухи у Візантії.

5. Церковна політика Оттона І.

6. Утворення папської держави.

7. Зростання ролі церкви в період феодальної роздробленості.

8. Східна експансія папства і розподіл християнської церкви.

9. Передумови хрестових походів.

10. Перший хрестовий похід.

11. Клюнійські рухи.

12. Теократична політика Григорія VII.

13. Зростання ролі папства в XII – XIII ст.

14. Другий хрестовий похід.

15. Третій хрестовий похід.

16. Розгром Константинополя хрестоносцями.

17. Останні хрестові походи. Наслідки хрестових походів.

18. Розвиток знань про природу в XV – XVI ст. та їх вплив на становище церкви.

19. Відношення гуманістів до релігії і церкви.

20. Питання ролі церкви, релігії в творчості Дайте, Петрарки, Бокаччо.

21. Передумови Реформації.

22. Гуманізм в Німеччині та його специфічні риси.

23. Вчення Лютера, його виступи проти папства.

24. Суть народної Реформації Томаса Мюнцера.

25. Історичне значення Реформації.

26. Реформація в Швейцарії.

27. Кальвін та його погляди на Реформацію.

28. Цвінглі та його погляди на Реформацію.

29. Поширення кальвінізму в Європі.

30. Особливості реформаційних рухів в Англії.

31. Реформація у Франції.

32. Суть контрреформації.

33. Орден єзуїтів, його роль в процесі контрреформації.

34. Тридентський собор.

35. Наслідки контрреформації.

36. Монополія церкви на освіту.

37. Церква і університети.

38. Роль монастирів в епоху середньовіччя.

39. Передумови виникнення духовно-рицарських орденів.

40.Орден тампільєрів.

41.Орден госпітальєрів.

42.Тевтонський орден.

43." Жебрущі" ордени, їх соціальна та духовна спрямованість.

44. Середньовічні єресі; суть, причини.

45. Аріанство, катари, вальденси.

46. Пізні єресі.

47. Церква та архітектура.

48. Церква та живопис.

49. Церква і розвиток природничих наук.

50. Відносини між Західною та Східною християнськими церквами в епоху середньовіччя.

51. Місіонерська діяльність церкви в період Великих географічних відкриттів та колоніальних завоювань.

Порядок оцінювання знань та визначення рейтингу студента за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

1. Основні терміни і визначення

Поточно-модульний контроль (ПМК) – це один з видів контролю стану засвоєння знань та вмінь студента з модуля навчальної дисципліни. Поточно-модульний контроль включає оцінювання знань студента під час проведення семінарських занять, виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи, тестування, колоквіуму, контрольної роботи і проведення модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль (ПК) – це контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому з навчальної дисципліни, для якої навчальним планом передбачений екзамен.

Підсумковий контроль може здійснюватися у двох варіантах.

Перший варіант – підсумковий контроль проводиться в усній і (або) письмовій формі за вибором кафедри.

Другий варіант – захист результатів виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання з поданням відповідного звіту.

З навчальних дисциплін, для яких навчальним планом передбачений залік, контроль рівня засвоєння знань та вмінь студента в цілому визначається за результатами поточно-модульного контролю.

Індивідуальне навчально-дослідницьке завдання (ІНДЗ) – специфічний вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, наукового чи навчально-дослідницького характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу. Результатами ІНДЗ може бути підготовка наукових звітів, участь (з публікацією тез доповідей) у науково-практичних конференціях, конкурсах і олімпіадах, публікація наукових статей тощо. Зміст, форми, звітність, порядок і критерії оцінювання ІНДЗ встановлюється згідно пропозицій викладача кафедрою.

Рейтинговий показник студента з навчальної дисципліни – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення та контролю знань з усіх модулів дисципліни за встановленою для дисципліни шкалою розподілу балів.

Рейтинг студента – це порядкова позиція студента в академічній групі за результатами навчання з навчальної дисципліни. Оцінка, отримана студентом у разі повторного оцінювання результатів навчання, на сукупний рейтинг студента не впливає.

Шкала оцінювання знань студента встановлює взаємозв’язки між рейтинговим показником з дисципліни, національною шкалою оцінювання знань студента і шкалою оцінок ECTS.