
- •2. Російське питання на Паризькій конференції.
- •3. Трехсторонние советско-франко-британские переговоры в Москве.
- •4. Аншлюс Австрії, його міжнародні наслідки.
- •5. Боротьба Радянської Росії за нейтралізацію прибалтійських держав після 1 світової війни. Отношения Советской России с Финляндией
- •Признание Россией Эстонии
- •Советско-латвийская нормализация
- •6 Версальсько-Вашингтонська система, її особливості та недоліки.
- •8. Віденський арбітраж 1940р.
- •10. Встановлення дипломатичних відносин між Радянською Росією і країнами Сходу.
- •11. Вступ радянських військ на територію Польші. Зміст радянсько-німецького договору про дружбу і кордони.
- •12. Вступ сша у війну і прискорення процесу створення антигітлерівської коаліції.
- •13. Локарнські угоди, двоїстий стандарт безпеки в Європі.
- •14. Дипломатична боротьба за нейтральні країни напередодні та в роки першої світової війни.
- •17. Загострення суперечностей на Далекому Сході наприкінці 20-хх рр., політика буферизму.
- •19. Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі у 1933 -1935 рр.
- •20. Зміст Версальського мирного договору.
- •23. Італо-ефіопська війна і позиції Ліги Націй і сша.
- •25. Конференція в Думбартон-Оксі.
- •26. Конференція в Монтре, конвенція про режим чорноморських проток.
- •27. Конфренція в Сан-Франціско і створення оон.
- •28. Криза репараційної системи й «план Дауеса».
- •29. Курс Великобританії на компроміс з Німеччиною. Англо-німецька морська угода.
- •30. Лозаннська конференція та її договори.
- •31. Лондонська морська конференція 1930р., посилення суперечностей між її учасниками.
- •32. Мета створення Ліги Націй, її задачі та роль у новій післявоєнній системі міжнародних відносин, суперечності держав Антанти з приводу її Статуту.
- •33. Мирні переговори Радянської Росії з Німеччиною та її союзниками в Бресті.
- •34. Міжнародна конференція з питань роззброєння у Женеві в 1932-33рр.
- •35. Міжнародні відносини під час громадянської війни в Іспанії, політика невтручання в іспанські справи.
- •36. Міжсоюзницькі конференції сша і Англії в 1942-43 рр.
- •39. Московська конференція міністрів іноземних справ сша, срср і Англії.
- •40. Мюнхенська угода як наслідок політики умиротворення Німеччини. Позиция срср.
- •41. Напад фашистської Німеччини на срср, процес створення антигітлерівської коаліції в 1941 р.
- •43. Пакт Бріана—Келлога. Проблеми боротьби за мир і роззброєння наприкінці 20-х рр.
- •45. Передумови Радянсько-Німецького зближення. Рапалльський договір.
- •46. Смуга дипломатичного визнання срср.
- •49. Підходи країн переможниць до вироблення умов мирних договорів з країнами Четвертного блоку. Створення Версальської системи договорів.
- •51. План Юнга та його наслідки.
- •54. Політика сша і Англії на Далекому Сході в 1943 – 1944 роках. Каїрська декларація від 1 грудня 1943 р.
- •57. Потрійний пакт агресорів і візит Молотова до Берліну.
- •59. Початок агресії Японії проти Китаю, розгляд Китайського питання у Лізі Націй. Позиції срср і сша.
- •60. Початок другої світової війни. "Дивна війна" на Заході.
- •63. Вступ у війну Сполучених Штатів Америки, її завершення і наслідки.
- •65. Причини створення Далекосхідної Республіки, її зовнішня політика у 1921-22 рр.
- •67. Відкриття другого фронту і міжсоюзницькі відносини в 1944 р.
- •68. Проект Східного пакту та вступ срср до Ліги Націй.
- •71. Радянсько-монгольський протокол 1936 року, його значення.
- •72. Радянсько-німецький пакт про ненапад, його зміст і наслідки.
- •73. Радянсько-польська війна та завершення процесу конфігурації західного кордону Росії.
- •75. Радянсько-фінляндські переговори в 1939 р.
- •Радянсько-фінляндська війна і позиція Ліги Націй, сша і Німеччини.
- •77. Розгром і капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція.
- •78. Розгром і капітуляція Японії. Закінчення другої світової війни.
- •79. Післявоєнна розстановка сил на Далекому Сході, причини скликання Вашингтонської конференції.
- •81. Співвідношення сил напередодні та під час Паризької мирної конференції.
- •82. Спроба включення Радянської Росії до Версальської системи на умовах Заходу. Русский вопрос в ходе версальских обсуждений
- •83. Створення англо-американського блоку після капітуляції Франції.
- •84. Тегеранська конференція, її рішення.
- •85. Територіальне та колоніальне питання на Паризькій конференції.
- •86. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
- •87. Створення і діяльність панамериканського союзу
- •1. Особливості
- •89. Ялтинська конфренція.
- •90. Японо-американські переговори 1940р. Місія Курусу
32. Мета створення Ліги Націй, її задачі та роль у новій післявоєнній системі міжнародних відносин, суперечності держав Антанти з приводу її Статуту.
Ідея створення Ліги Націй належить Великобританії. В кінці 1915 року – міністр закордонних справ Грей запропонував створити міжнародну організацію по боротьбі за мир.
Вопрос о Лиге в повестке дня оказался одним из главных как минимум по двум основным причинам. Во-первых, как международный орган Лига в самом деле могла внести практический вклад в регулирование международных отношений и уменьшение опасности войны. Во-вторых, Лига и ее Устав были призваны дать правовую и моральную санкцию политике великих держав, легализовать ее в глазах общественного мнения, которое к 20-м годам ХХ века уже становилось важным политическим фактором - прежде всего в демократических и либеральных странах.
Було створено комісію по виробленню статуту Ліги на чолі з Вільсоном. Почалась боротьба між Англією, Францією та США щодо проекту статуту. Пізніше Англія і США об’єднались.
Вопросы создания Лиги вызвали серьезные споры между главными участниками конференции. На одном из первых заседаний выяснилось, что планы ее создания, исходящие от разных делегаций, отличаются мерой пространности и степенью проработки деталей. Французский план, в частности, был гораздо детальнее британского. Париж непримиримо требовал включения в Устав пункта о создании международных вооруженных сил, способных поддерживать безопасность в Европе. Франция надеялась использовать свое превосходство в сухопутных силах и сделать их основой будущей международной армии, которую при необходимости можно было бы направить против Германии. Одновременно французская делегация считала, что сначала необходимо подготовить и подписать договор с Германией, а потом заниматься созданием международной организации.
В этом Клемансо встретил очень серьезное сопротивление Вильсона, полагавшего, что создание мирового порядка нужно начинать как раз со строительства Лиги. По мнению США, Лиге как главной международной организации по созданию новой системы коллективной безопасности можно было даже вообще делегировать право разработки мирного договора с Германией. Вильсон настоял на подготовке проекта создания Лиги специальной комиссией. В рамках конференции был образован (25 січня 1919 г.) комитет по подготовке проекта Лиги наций. Резолюция о его учреждении, предложенная британской делегацией, предусматривала, что Лига
1) будет создана для урегулирования всех вопросов, связанных с установлением мира и содействия международному сотрудничеству, осуществлению гарантий выполнения принятых международных обязательств;
2) станет неотъемлемой частью общего договора о мире и останется открытой для присоединения каждой цивилизованной нации, которая примет и поддержит ее цели;
3) обеспечит периодические встречи ее членов на международных конференциях (сессиях), в интересах чего будут созданы постоянная организация и секретариат для обеспечения работы Лиги в перерывах между конференциями (сессиями).
Принятие резолюции было несомненным успехом Вильсона, но оно не гарантировало подготовки Устава организации до окончания работы по договору с Германией. Оппоненты Вильсона не скрывали надежд на провал работы комиссии под его председательством. Но американская делегация проявила упорство. Сам президент США с помощью члена американской делегации Д.Х.Миллера дважды перерабатывал свой исходный проект Лиги. Последний был закончен уже 2 февраля 1919 г.
14 лютого 1919 року – опрелюднено статут Ліги (англо-американський проект).
Структура: 1). Асамблея Ліги Націй; 2). Рада Ліги Націй (ввійшли 5 країн і залишили місце для Росії); 3). Генеральний секретаріат Ліги Націй (на чолі з англ. дипломатом Друмондом).
Місце перебування в Женеві (Швейцарія). Головна проблема розділення мандатів між країнами переможцями в рамках Ліги Націй. Розподіл мандатів не відбувся в межах Ліги, спочатку поділились Англія і Франція (в межах Антанти), в травні – поділили Німецькі колонії; березень – території Османської Імперії.
Головні задачі Ліги Націй:
побудова миру через співробітництво;
гарантія миру через колективну безпеку;
Це було першим випадком в історії коли гарантом міжнародного порядку мала стати міжнародна організація.