Писана Керниця

То было тогды, коли горами ту ходив Олекса Довбуш із свойими хлопцями. Были опришки і в нашых полонинах, любили посидіти коло керниці під Высоким. Велику силу мав Довбуш. Там на камени він пальцьом підписався. За тото й керницю прозвали Писанов, а далі й гора дістала назву Писана.

В ті керници цілый рік є вода. У спеку студена, а взимі тепла і николи ни замерзат. І то під самым вершком горы.

Там і печера тогды била. В ні пересиділи опришки ни єдну лиху годину. Потім печера завалилася, а керниця й нниськи є Ходят туда люде з далекого світа, бо говорят, що буде колись така хвиля, що як в тот момент напитися воды з Писаної керниці, то чоловік стане таким сильним як Довбуш.

У Писану щонеділі, щосвята молоді люди з довколишных сіл ходят відпочити, зазнатися єнні з другими. Про то й співанка є:

А я собі ісподобав файну молодицю,

Як-ім ходив воду пити в Писану керницю.

Взято з книжки Писана Керниця (за ред. Василя Сокола).

ВОЛОСЯНКА, ХАЩОВАНЕ І ЯЛИНКУВАТЕ  Бувало, отак посходяться в нас старші люди та й оповідають собі всячину, а я малим дітваком дуже любив те слухати. Казали, що й наші села Хащоване, Ялинкувате й Волосянка почалися з опришків, з таких, як потім був отой Довбущ. А то вони були ще й навперед Довбуша.

  Запам'ятав-им, що приказували за трьох таких. Вони довго ходили по лісах, мали свої схованки, печери чи колиби, як де. Нападали на панів і тут на нашім боці, і там, онде на Закарпатті. То добрі люди були і смілі дуже. За таких кажуть, що їх не бере ні вода, ні вогонь. А вони панів перемагали не так зброєю, як розумом. Та й їм і свої гори та ліси помагали, бо панам вдавалося, що за кожною смерічкою на них смерть чигає.  Але перейшли роки, та й ті троє опришків уже постарілися й не могли так воювати, як молоді. Вийшли вони на полонину Високий Верх коло Рожанки, посідали та й яли радитися:  — Ну, та й що будемо далі робити? Поки-сьме вилізли сюди, та й сорочки мокрі до плечей поприлипали. Правду кажуть: у п'ятдесят уже си сядь". Сідати би вже й нам десь.  — Але де? На давнє місце не підемо, бо там дідич лише того чекає, вли му в руки попалися.  — Давно я над тим думав, - каже якийсь, що старшував у них. - ти підеш в он тоті хащі.  — Добре. 

— А ти, - каже до другого, - в он тоті ялини. 

— Та най буде. 

— А я піду, де тота волосань росте. 

Та й розійшлися. Помалу побудувалися. Перебрали до себе жінок, тай лишилося там на все. До них потім ще якісь люди, може й такі, як і вони, поприходили.  Та й так почалися три села: Волосянка, Хашоване і Ялинкувате. 

75. Хащованя

Звідаєте про наше село? Е, давно то було. Не знаю, вже кілька соток літ... Дивіться, як ту зараз файно. 

Я чув, що на тому місци, де наше село, колись були страшні хащі.  А як прийшли люде? Давно на наші землі нападали татари, і люде дуже боялися їх. Та й думают собі: "Нащо ми будеме в такому страху жити? Краще підеме безвісти, ніж маєме туй гинути". Так люде з долів утікали в гори, в хащі, й там поселялися. Прийшли сюди, а ту кругом ліси. Та такі, що не просунутися. Місце безпечне, але як жити?  Почали вирубувати ліс. Поселилися перші мешканці горі, коло потока. Найскорше прийшли Ружила. Ще й до тепер в селі є їх нащадки - Ружиловичі. І  А онде, з лівого боку, Хащики. Правда, зараз від того поля лишилася лиш назва, бо не подібне на хащі. 

Статьи - Горные вершины Сколивского района

Высокий Верх - горная вершина Сколивского района, которая размещена 2 километра к востоку от села Волосянка. Высота горы 1242 метров над уровнем моря. Рядом с горой Высокий Верх на склоне горы Зворец находится известный горнолыжный комплекс «Захар Беркут». Сам горнолыжный комплекс находится на высоте на высоте 670 метров над уровнем моря. К западу от Высокого Верха находится гора Плишка, а за ней в долине рек Славска и Ялынкувата именно село Волосянка. Также на севере горы Высокий Верх есть источник «Писана криница», который является очень популярным среди туристов в летний период. Летом на склонах можно собирать чернику и малину. Также летом до услуг туристов на горе есть катание на конях и квадро-циклах. На протяжении зимнего и летнего сезонов можно здесь купить карпатского чая, горячего вина и разных сувениров народного творчества. Но наиболее людно здесь зимой, когда начинается горнолыжный сезон. Сами склоны подойдут как для начинающих, так и для профессиональных лыжников. Верхняя часть склона горы имеет пологое снежное поле, которое в средней части переходит в лес. Снизу склон горы является наиболее холмистым и достаточно крутым. Ширина горнолыжного склона - 50-100 метров средней и высшей сложности.