13. Фінансова звітність

На основі даних бухгалтерського обліку підприємство скла­дає фінансову звітність, яку підписує керівник і бухгалтер під­приємства.

У відповідності до Закону України „Про бухгалтерський об­лік та фінансову звітність” фінансова звітність включає: Баланс ф.1, Звіт про фінансові результати ф.2, Звіт про рух грошових коштів ф.3, Звіт про власний капітал, ф.4 і Примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу ф.1 і Звіту про фінансові результати ф.2.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення визна­чені П(С)БО 2 - 5, що затверджені Міністерством фінансів України за узгодженням з Державним комітетом статистики України.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бу­ти дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її ко­ристувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікав­лені в сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити тільки таку інформа­цію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає мож­ливість своєчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, зроблені у минулому.

Фінансова звітність вважається достовірною, якщо вона не містить помилок і викривлень. Вона повинна представляти мож­ливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриман­ням наступних принципів:

• автономність підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від власників;

• повне освітлення, згідно якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні операції і події, яка може вплинути на їх розв'язання та які приймаються на її основі;

• послідовність, яка передбачає постійні (з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики;

• нарахування і відповідність доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно зіставляти доходи звітного періоду з витратами. При цьому доходи та витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання і узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкри­вати причини цього і методи, які були використані для переводу фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу на­ростаючими підсумками з початку звітного року у складі балан­су і звіту про фінансові результати. Баланс підприємства склада­ється за станом на кінець останнього дня кварталу (роки).

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше 12 місяці, але не більше 15 місяців.

Звітним періодом підприємства, яке ліквідується, може бути період з початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію.

Підприємства зобов'язані надавати квартальну і річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони відно­сяться, трудовим колективам по їхній вимозі, власникам (засно­вникам) відповідно до засновницьких документів, якщо інше не передбачене відповідно до законодавства. Термін надання фінансовій звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Фінансова звітність підприємств не складає комерційної таємниці, окрім випадків, передбачених законодавством.