УКРАЇНА

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра охорони праці ТА ІНЖЕНЕРНОЇ ЕКОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

„Вимірювання параметрів Мікроклімату”

для студентів стаціонарної та заочної форм навчання

Київ -2008

УДК 683.3: 614.8: 67-78

Представлено структуру і порядок виконання лабораторної роботи „Вимірювання параметрів мікроклімату”.

Для студентів стаціонарної та заочної форм навчання Національного аграрного університету.

Рекомендовано навчально-методичною радою механіко-технологічного факультету НАУ.

Укладачі: О.В.Войналович, С.М.Голопура, Н.Є.Воронцова

Рецензенти: В.Г.Цапко, Ю.Б.Гнучій

Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

„Вимірювання параметрів Мікроклімату”

Укладачі: Войналович Олександр Володимирович,

голопура Світлана Миколаївна

воронцова Наталія Євгенівна

Відповідальний за випуск О.В.Войналович

Зав. Видавничим центром НАУ А.П.Колесніков

Редактор О.М.Кирик

Підписано до друку 09.04.08. Формат 60 х 84 1/16.

Ум.друк.арк. 1,1 Обл.-вид.арк. 1,2

Наклад 100 пр. Зам. № 1884 від 28.03.08

Видавничий центр НАУ.

03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15.

Мета роботи

1. Доповнити і систематизувати знання про гігієнічне значення параметрів мікроклімату серед інших виробничих чинників, які визначають умови роботи працівників АПК.

2. Навчитися контролювати параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях та оптимізувати заходи щодо їх нормалізації.

Основні теоретичні положення

1. Процеси терморегуляції організму людини

На працездатність працівників і стан їх здоров’я суттєво впливають параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях, які обумовлюють тепловий обмін між ними і довкіллям. Мікроклімат виробничих приміщень – це сукупність значень температури, вологості, швидкості руху повітря та температури поверхонь обладнання у приміщенні, що вливають на фізіологічний стан працівників під час трудової діяльності..

Хоча параметри мікроклімату виробничих приміщень можуть змінюватись у широких межах, температура тіла людини залишається сталою (близько 36,6°С) завдяки терморегуляції. Терморегуляція –здатність організму підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем. Фізіологічні процеси в організмі людини відбуваються без погіршення її самопочуття лише за умови підтримання теплового балансу з довкіллям. За температури повітря в межах 15 – 25 °С інтенсивність теплоутворення в організмі майже не змінюється (зона байдужості). Зі зниженням температури повітря поза вказані межі, цей показник підвищується, зі зростанням температури повітря посилюються процеси тепловіддачі в довкілля.

Останнє може відбуватися трьома основними шляхами: конвекцією, випромінюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри.

Чим нижчі температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла випромінюється. За високої температури і низької вологості значна частина тепла втрачається з випаровуванням поту. У разі високої відносної вологості (понад 75%) випаровування утруднюється, що призводить до зниження інтенсивності віддавання тепла організмом людини. Надто низька вологість (до 40%) спричиняє висихання слизових оболонок дихальних шляхів, що негативно впливає на самопочуття працівників.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри людини конвекцією і випаровуванням. У виробничих приміщеннях з температурою повітря до 35 °С його рух сприяє віддачі тепла організмом. З подальшим підвищенням температури рухоме гаряче повітря буде віддавати своє тепло тілу людини, нагріваючи його.

Рухоме повітря за низької температури спричиняє додаткове переохолодження організму. Суттєві коливання температури в приміщеннях, які інтенсивно продуваються холодним повітрям (протяги), порушують терморегуляцію організму і сприяють простудним хворобам.

Допустимі параметри мікроклімату для людини певним чином взаємопов'язані. Наприклад, вищій температурі повітря відповідає більша швидкість його руху, а вищій відносній вологості — менша температура повітря. Так на людину мають майже однаковий тепловий вплив такі співвідношення температури та відносної вологості повітря (за відсутності руху повітря): 17,7 °С - 100%; 18,3 °С - 90%; 20,7 °С - 50%; 22,3 °С - 30%.

Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб температура, вологість і швидкість руху повітря перебували у сприятливих співвід­ношеннях щодо категорії виконуваної роботи.