
- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
При зниженні частоти особливо помітно знижується активна потужність асинхронних двигунів. На інші електроприймачі зниження частоти так негативно не впливає ( на освітлювальні прилади, побутові прилади, дугові електричні печі).
Влияние отклонения частоты
Жесткие требования стандарта к отклонениям частоты питающего напряжения обусловлены значительным влиянием частоты на режимы работы электрооборудования, ход технологических процессов производства и, как следствие, технико-экономические показатели работы промышленных предприятий. Электромагнитная составляющая ущерба обусловлена увеличением потерь активной мощности в электрических сетях и ростом потребления активной и реактивной мощностей. Известно, что снижение частоты на 1 % увеличивает потери в электрических сетях на 2 % . ЭП 2-й и 3-й групп, наиболее подверженые влиянию частоты, имеют регулировочные возможности, благодаря которым потребляемая ими мощность из сети остается практически неизменной. Наиболее чувствительны к понижению частоты двигатели собственных нужд электростанций. Снижение частоты приводит к уменьшению их производительности, что сопровождается снижением располагаемой мощности генераторов и дальнейшим дефицитом активной мощности и снижением частоты (имеет место лавина частоты). Такие ЭП, как лампы накаливания, печи сопротивления, дуговые электрические печи на изменение частоты практически не реагируют. Отклонения частоты отрицательно влияют на работу электронной техники: Кроме этого, пониженная частота в электрической сети влияет и на срок службы оборудования, содержащего элементы со сталью Для предотвращения общесистемных аварий, вызванных снижением частоты предусматриваются специальные устройства автоматической частотной разгрузки (АЧР), отключающие часть менее ответственных потребителей.
Вплив відхилення напруги на режими роботи та показники типових електроприймачів та елементів мережі.
Порізному залежать активна і реактивна потужність споживачів від напруги. Особливо сильно залежить від напруги активна потужність, що споживається побутовими приладами, дуговими печами.
Влияние отклонения напряжения на работу электрооборудования:
Технологические установки:
При снижении напряжения существенно ухудшается технологический процесс, увеличивается его длительность. Следовательно, увеличивается себестоимость производства. При повышении напряжения снижается срок службы оборудования, повышается вероятность аварий.
При значительных отклонениях напряжения происходит срыв технологического процесса.
Освещение:
Снижается срок службы ламп освещения, так при величине напряжения 1,1·Uном срок службы ламп накаливания снижается в 4 раза.
При величине напряжения 0,9·Uном снижается световой поток ламп накаливания на 40 % и люминесцентных ламп на 15 %. При величине напряжения менее 0,9·Uном люминесцентные лампы мерцают, а при 0,8·Uном просто не загораются.
Электропривод:
При снижении напряжения на зажимах асинхронного электродвигателя на 15 % момент снижается на 25 %. Двигатель может не запуститься или остановиться. При длительной работе на напряжении 0,9·Uном срок службы двигателя снижается вдвое. При повышении напряжения Снижается эффективность работы привода и сети.
Поэтому, ГОСТ 13109-97 устанавливает нормально и предельно допустимые значения установившегося отклонения напряжения на зажимах электроприёмников в пределах соответственно δUyнор= ± 5 % и δUyпред= ± 10 % номинального напряжения сети.
Обеспечить эти требования можно двумя способами: снижением потерь напряжения и регулированием напряжения.
ΔU = (P·R + Q·X) / UЦП (ТП)
Статичні характеристики по напрузі:
1 – нормально працює Есистема.
(1)
При зниженні напруги, знижується навантаження P, Q , що призводить до зниження втрати напруги – позитивний регулювальний ефект, але він діє до критичної точки 0,7-0,8 Uном. Коли напруга стає нажчою цього рівня, то виникає лавина напруги. Щоб цього не допустити встановлюють у колі генератора арз та підвищують напругу
Негативний регулювальний ефект при U<Uкр. У останньому випадку зниження U1 викликає і зниження U2, при зростанні Q2 збільшуються втрати у лінії. Це призводить до подальшого зниження напруги U2 – таке явище називають лавиною напруги.
При такій аварії зупиняються синхронні двигуни, реактивні потужності асинхронних збільшуються , баланс реактивної потужності порушується Qсп>>Qг. Це можна зупинити за рахунок вимкнення навантаження, вмикають АРЗ на синхронних генераторах.
особливості регулювання напруги на автотрансформаторах.
Автотрансформатори
можуть мати:
1) пристрій регулювання
напруги в нейтралі, тобто з боку нульового
виводу обмотки ВН (випускались
промисловістю раніше);
2) пристрій
регулювання з боку лінійного виводу
обмотки СН (випускаються зараз).
1)
при переході з одного відгалуження на
інше змінюються коефіцієнти трансформації
КАТ В-С і КАТ В-Н. змінюються Кат в-с і
Кат в-н, Кат в-с при позитивній добавці
напруги пристроєм регулювання в
порівнянні з номінальними коефіцієнтами
трансформації зменшиться, а Кат в-н
збільшиться:
При
негативній добавці напруги пристроєм
- навпаки. Тоді, при установці пристрою
регулювання в нейтрали АТ відбувається
неузгоджене регулювання напруги на
шинах обмоток СН і НН, тобто при підвищенні
напруги на шинах СН напруга на шинах НН
знижується і навпаки. Але споживачі,
які підключені до шин СН і НН, розташовані
в приблизно однім територіальному
районі і іх навантаження змінюються
подібно. Якщо росте споживана потужність
на стороні СН АТ, то росте споживана
потужність і на стороні НН. Напругу
необхідно збільшувати як на стороні
СН, так і на стороні НН АТ, а зробити це
не можна.
2) АТ при наявності устрої
регулювання з боку лінійного виводу
обмотки середньої напруги. Кат в-с= var,
а Кат в-н = const
(не залежить від відгалуження устрою
регулювання). Звідси випливає, що при
установці пристрою з боку лінійного
виводу обмотки СН АТ можна регулювати
напругу тільки на стороні СН. Якщо до
обмотки НН АТ підключити навантаження,
то потрібно вирішувати питання з
регулюванням напруги на стороні НН АТ.
Звичайно для цієї цілі встановлюють
ВДА.