- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
Метод статистичного моделювання широко застосовується в задачах оцінки надійності складних систем. Можливості методу моделювання загальновідомі. У роботі показано застосування методу для задач прогнозування поведінки парку ПС на період експлуатації, вихідною інформацією є відомості про надійність блоків, що входять в структуру СЕС, надійність контролю і дії екіпажу.
Побудова коректної математичної моделі є основною умовою, що гарантує отримання об'єктивних результатів.
Метод статистичного моделювання є одним з методів дослідження і застосовується для вирішення різних теоретичних і практичних задач. Моделювання зводиться до дослідження моделі з метою отримання кількісних співвідношень, з певним ступенем точності описують досліджуваний об'єкт. Для дослідження надійності систем електропостачання (СЕП) можуть бути використані різні імовірнісних моделі. Поєднання статистичного моделювання розрахунків і натурних експериментів дозволяє створити економічні способи оцінки надійності СЕП.
Системи електропостачання є складними функціональними системами (ФС), що володіють низкою специфічних особливостей (багатофункціональність, різнорідність джерел електроенергії, надмірність, різні наслідки відмов елементів, Різносторонність навантаження тощо). Ці особливості істотно впливають на методи оцінки надійності СЕП. У цих випадках доцільно використовувати методи побудови статистичних моделей, що базуються на безпосередньому аналізі відмов елементів фахівцями, досконало знали досліджуваних систему.
Безпосередній аналіз несправностей дозволяє знайти найменш надійні елементи, з-за яких найчастіше виникають відмови системи, і підвищивши їх надійність, зменшити кількість відмов системи. Аналізуючи наслідки відмов (або несправностей) в припущенні про ту або іншу структуру побудови системи, можна визначити ефективність вжитих заходів по резервуванню системи, захисту від помилкові спрацьовування.
Статистичне моделювання в поєднанні з безпосереднім аналізом результатів дає можливість знаходити структуру, що задовольняє вимогам до надійності при заданих обмеженнях на окремі показники, і сприяє вирішенню задачі синтезу системи.
На вхід деякої узагальненої системи з відомими статичними характеристиками подаються дискретні випадкові сигнали, які дають можливість статистичним шляхом відтворити реальну картину роботи системи, тобто оперувати з проміжками часу між послідовними моментами настання подій.
Далі визначається реакція системи на кожне вхідне вплив і накопичується набір відповідних вихідних характеристик системи з якого можна отримати такі дані, як ймовірність безвідмовної роботи протягом певного часу, середній час до відмови системи.
Метод застосований для будь-якої системи, умови працездатності якій вдається записати у вигляді функції алгебри логіки. Вихідні логічні рівняння системи можуть складатися безпосередньо з опису її функціонування, для складання рівнянь можна скористатися таблицями станів і описом переходів у формі графів.
Для використання ЕОМ з метою виявлення таких станів, які призводять до відмови СЕП в даному режимі її роботи, необхідно формалізувати аналіз логічних формул, що визначають зв'язок елементів у системі.