- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
6.7 Вимикачі масляні.
Масляні вимикачі – один з видів відключаю чого апарату в мережах високої напруги.
Розрізняють бакові та мало масляні вимикачі. Методи де іонізації дугового проміжку в цих вимикачах однакові, але відмінність полягає у ізоляції контактно системи від заземленої основи і кількості масла..
В бакових вимикачах дугогасильні пристрої полюсів поміщені в заземлений бак, заповнений маслом, що використовується в якості газогенеруючої речовини та для ізоляції контактної системи від заземленого бака.
При напрузі до 10кВ (в деяких типах вимикачів до 35кВ) вимикач має один бак, в якому знаход. контакти всіх 3 фаз, при більшій напрузі для кожної фази передбачено свій бак
Розглянемо будову вимикача на прикладі У-220-40.
На рис. 4 показано розріз полюса вимикача У-220-2000-40У1 (Uном = 220 кВ, Іном = 2000 А, Івідк,ном = 40 кА).
Несучою частиною кожного полюса є бак 2. На кришках баку змонтовані маслонаповнені вводи 9, коробки приводних механізмів 8, коробки з збудованим ТС 7, запобіжні клапани для захисту бака від поломки в аварійних ситуаціях. Внутрішня площа бака ізолюється трьома шарами спеціального пластику і фібри 6.
В кожному полюсі є два дугогасильних пристрої 4, які представл. собою камери багаторазового розриву. Всередині ізоляційного циліндра камери знаходь. три комплекти торцевих контактів і рухомі стержневі контакти, покриті вольфрамосрібною металокерамікою. Для рівномірного розподілу напруги по розривам використ. шунтуючі опори.
Вимикач працює по двоступеневому циклу: спочатку розмикаються контакти дугогасильних камер, відбувається гасіння дуг і переривається коло основного струму, потім у відкритому розриві контактів траверси 3 і контактів дугогасильних камер переривається струм, що тече через шунти.
Траверса 3 приводиться в рух ізолюючою тягою 5, зв’язаною з приводним механізмом 8.
На дні бака встановлено кригоуловлюючий пристрій 1, який запобігає спливанню замерзлого конденсату. Для нагріву масла при низьких температурах до дна кріпиться пристрій електропідігріву 10, який вмикається при температурі повітря нижче -15С. Це необхідно, щоб не знижувалась швидкість переміщення рухомих частин вимикача при збільшені в’язкості масла. У вимикачі У-220 на три полюса 27000 кг масла.
Основні переваги бакових вимикачів:
- простота конструкції,
- висока відключаюча здатність,
- придатність до зовнішньої установки,
- можливість встановлення вбудованих трансформаторів струму.
Недоліки бакових вимикачів:
- вибухо- і пожежобезпека,
- необхідність періодичного контролю за станом і рівнем масла,
- великий об’єм масла,
- необхідність великих запасів масла,
- непридатність до встановлення всередині приміщень,
- непридатність для виконання швидкодіючого АПВ,
- велика затрата металу,
- велика маса,
- незручність транспортування, монтажу і наладки.
У малообємни масляних вимикачах масло служ. лише газогенеруючою речовиною. Для ізоляції струмоведучих частин використ. фарфор, стекло пластик, текстоліт та інші ізоляц. матер.
Використ. при ном. напруги 6-220 кВ для внутр. та зовн. установки. Мають менші розміри і масу по віднош. до бакових вимикачів. Контакти вимикачів внутрішньої установки знаходь. в стальному бачку (горшку). Маломасляні вимикачі напругою 35 кВ і вище мають фарфоровий корпус. Найб. широке застосув. мають вимикачі 6-10 кВ підвісного типу . В цих вимикачах корпус закріпл. на фарфорових ізоляторах на загальній рамі для всіх 3 полюсів. В кожному полюсі передбачено один розрив контактів і дугогас. камера.
Вимикачі серії ВМП широко застос. в закр. і комплексних розподільчих пристроях 6-10 кВ. Вимикачі КРУ мають вбудований пружинний або електромагнітний привід (типи ВМПП і ВМПЕ). Вимикачі цих серій розраховані на номінальні струми 630-3150 А і струми відключення 20 і 31,5 кА. Робочі контакти 1 знаходяться ззовні, дугогасильні – всередині корпуса. Внутрішній пристрій полюса для вимикачів усієї серії однаковий. Кількість масла в вимикачах на струми 630-1600 А – 5,5 кг, в вимикачах на 3150А - 8 кг.
Полюс вимикача на рис. 7 представ. собою вологостійкий ізоляц. циліндр 5 (склоепоксидний пластик), торці якого армуються металевими фланцями. На верхньому фланці ізоляційного циліндру закріплений корпус з алюмінієвого сплаву, всередині якого знах.-я приводний випрямляючий механізм, рухомий контактний стержень, роликовий струмознімаючий пристрій і масловідділювач. Нижній фланець із силуміну закрив. кришкою, всередині якого вмонтований розетковий контакт, а ззовні - пробка для спуску масла. Всередині циліндра над розетковим контактом є гасильна камера, зібрана із ізоляційних пластин з фігурними отворами. Набір пластин створює три поперечних канали і масляні кармани. Для підвищення стійкості контактів до дії електричної дуги і збільш. терміну їх роботи знімальний наконечник рухомого контакту і верхні торці ламелів нерухомого контакту виконуються з дугостійкої металокераміки. Після гасіння дуги пари і гази попадають в верхню частину корпуса, де пари масла конденсуються, а газ виходить ззовні через отвір в кришці. Коли камера заповниться маслом, вимикач готовий для виконання наст. циклу операцій. Безструмова пауза при АПВ для цих вимикачів достатньо велика (0,5с). Контроль за рівнем масла в циліндрі проводиться по маслопокажчику. Якість масла повинна відповідати звичайним вимогам до ізоляційного масла. Якщо масло буде сильно забруднено, а канали камери обвуглені, то стане можливим перекриття між контактами в відключеному положенні вимикача.
Вимикачі масляні колонкові серії ВМК, ВМУЕ застосов-ся в установках 35 кВ. В установках 110 і 220 кВ знаходять застосув.вимикачі серії ВМТ. Вимикачі серій МГГ, МГ і ВГМ виготовл. на великі ном. струми. Маломасляні вимикачі колонкового типу ВК-10 з пружинним приводом і ВКЕ-10 з ел.магнітним приводом використ. в КРУ внутрішньої і зовнішньої установки.
Перевагами цих вимикачів є: невелика кількість масла;відносно мала маса;зручний доступ до дугогасильних контактів;можливість створення серії вимикачів на різні напруги з застосуванням уніфікованих вузлів. Недоліками є:вибухо- і пожежобезпека, яка значно менша, ніж в бакових вимикачах; неможливість здійснення швидкодіючого АПВ; необхідність період. контролю, заміни масла в дугогасильних камерах; труднощі при встановленні вбудованих ТС; відносно мала відключаюча здатність.
Область застосування — закриті розподільчі пристрої ЕС і ПС 6, 10, 35, і 110 кВ, комплектні розподільчі пристрої 6, 10, і 35 кВ і відкриті розподільчі пристрої 35, 110 і 220 кВ.