- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
Тепловий розрахунок мідних провідників при тривалому нагріванні
основні принципи нагрівання і охолодження електричних апаратів на прикладі однорідного провідника, який рівномірно охолоджується з усіх сторін
Якщо через провідник, що має температуру навколишнього середовища пропускати струм, то температура його поступово підвищується.
Введемо припущення:
температура провідника в будь-який момент часу є однаковою в усіх точках об’єму;
коефіцієнт теплоємності тіла (С) не залежить від температури
коефіцієнт теплопровідності (К не залежить від перевантаження температури та однаковий по осі провідника поверхні
За час dt енергія , що виділяється в провіднику від проходження струму І буде частково йти на нагрівання провідника, а частково в навколишнє середовище.
замінимо – переважання температури провідника над температурою навколишнього середовища
– рівняння теплового нагріву (1)
– маса тіла
– коефіцієнт теплоємності тіла
– коефіцієнт тепловіддачі
– площа поверхні провідника
– температура провідника
– температура навколишнього середовища
Рівняння процесу нагрівання буде мати виглая
частинний розв’язок по
(3)
Розв’язок додаткового рівняння по
(4)
А – постійна інтегрування
– постійна часу, яка визначається відношенням повної теплоємності тіла до тепловіддаючої здатності нагрітої поверхні.
Загальний розв’язок
(5)
Для визначення постійної інтегрування використовується умова
перепишемо рівняння (5) підставивши А
(6)
Якщо при початкових умовах провідник мав температуру, яка дорівнювала навколишньому середовищу, то , тоді рівняння (6) буде мати вигляд
, то перегрівання буде наближатись до усталеного значення
(7)
геометрична інтерпретація рівняння (7)
При той режим, при якому є баланс
Розв’язок рівняння буде мати вигляд
Термічна дія струмів КЗ
Режими роботи обладнання
При виникненні КЗ струми в багато разів перевищують номінальний струм, що призводить до додаткового нагрівання провідника. Тривалість дії цих струмів обмежується дією автоматики та РЗА і складає від долі секунд до декількох секунд. Тому перевантаження температури є короткочасним, після чого починається процес вирівнювання температур провідника і середовища.
Більш шкідливе є довготривале і незначне перевищення, ніж струми КЗ.. Дослідження показали, що руйнівна дія при КЗ менша, ніж при довготривалій, але незначній дії. Тому при струмах КЗ допускаються більш високі первантаження, ніж при тривалому нагріванні.
Наприклад при КЗ:
лінії до 10 кВ Мідні шини , алюмінієві
20-220 кВ
Провідники ПХВ ізол
Провідники з поліетиленовою ізол
Припущення:
оскільки тривалість КЗ значно менша постійної часу нагрівання, то тепловіддача з поверхні провідника. в середовищі буде відбуватися адіабатичний процес
коефіцієнт, що враховує поверхневий ефект і ефект близькості будем вважати, що рівні 1, тому основне рівняння при виникненні КЗ буде мати вигляд:
– температурний коефіцієнт опору
– температурний коефіцієнт теплоємності
Після проведення математичних операцій отримаємо значення квадратного імпульсу струму, що визначається за виразом:
Права частина цього рівняння визначається
– постійні інтегрування рівняння на початку до виникнення і вкінці, коли вимкнули.
Для спрощення розрахунків основних провідникових матеріалів знаходиться
Ці розрахунки потрібні, щоб визначити мінімальний переріз провідника, який витримає струм КЗ, його термічну дію.
При проектуванні РУ та ЕМ виникає потреба визначити кінцеву температуру провідника при заданому імпульсі квадратного струму , а мінімальний перетин струмоведучих частин з умови стійкості заданих .
Визначення імпульсу квадратичного струму
В залежності від місця виникнення КЗ розрізняють три варіанти визначення :
1) віддалене КЗ
2) КЗ поблизу генераторів
3) поблизу групи двигунів
Віддалене КЗ
Але оскільки при такому виді КЗ , то
КЗ поблизу генераторів
точка КЗ живиться з двох джерел
Двопроменева схема заміщення використовується при визначенні на збірних шинах генерованої напруги, а також на стороні 6-10 кВ підстанції при наявності синхронних компенсаторів
Аперіодична складова при значеннях постійної нагрівання ап-ї для системи
З достатньою для практичних розрахунків точністю може бути визначеною за виразом
КЗ поблизу групи двигунів (коли власні потреби станції необхідно враховувати)
Особливістю цього КЗ є те, що необхідно враховувати вплив режиму двигунів на визначення , а саме те, що двигун переходить в режим генерації та посилюється струм в точці КЗ. Визначення є достатньо складним, оскільки точний склад двигунів, які працюють в даний момент та їх характеристики практично невідомі.
В результаті проведених розрахунків вибирається мінімальний переріз струмоведучих частин за найважчими режимами по струму КЗ.
При виборі електричних апаратів не потрібно визначати допустимі температури струмів, оскільки заводи-виробники за даними спеціальних випробувань і розрахунків гарантує величину сердньоквадратичного струму термічної стійкості та час його протікання, тому достатньою є умова перевірки вибору електричних апаратів на термічну стійкість