- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
При розрахунках струмів КЗ окремо знаходяться періодична складова струму і аперіодична. Найбільш важка задача – знаходження періодичного струму.
Джерелом струмів КЗ можуть бути турбо- і гідрогенератори електростанцій, система, електродвигуни. Для всіх джерел аперіодичний струм КЗ знаходиться однаково по формулі .
Найпростіше і точно визначається періодичний струм для будь-якого моменту часу від системи.
Найбільш важкою задачею є знаходження періодичного струму від турбо- і гідрогенераторів електростанцій. Ця складність полягає в тому, що ЕРС і опір генераторів на протязі перехідного процесу змінюють свої величини. При чому характер цих змін залежить від багатьох факторів. У електродвигунів така ж ситуація щодо зміни ЕРС і опору.
Враховуючи ці обставини періодичну складову струму від генераторів і від двигунів визначити точно неможливо. Тому знаходження періодичної складової струму здійснюється графоаналітичними методами.
Методи, за якими розраховують періодичний струм від генераторів: метод розрахункових кривих; метод типових кривих; метод справлення характеристик.
Метод розрахункових кривих
Це графоаналітичний метод знаходження періодичного струму КЗ від типових турбо- і гідрогенераторів. Цей метод орієнтований на типові турбо- і гідрогенератори, які випускались в той період, тобто його можна застосовувати для генераторів потужністю до 150 МВт. Криві побудовані в системі відносних номінальних одиниць. Брався генератор навантажений номінальною потужністю, що дозволяло не враховувати електричне навантаження, що є в розрахунковій схемі ЕМ, крім дуже потужних синхронних і асинхронних двигунів підключених безпосередньо до точки КЗ. КЗ робилося на ХХ для того, щоб отримати максимальне значення періодичного струму. В якості розрахункового опору генератора брався його надперехідний опір .
С уцільні з АРЗ, пунктирні без АРЗ. – діюче значення періодичного струму і відносних номінальних одиницях в будь-який момент часу.
Всього побудовано 4 види розрахункових кривих: ТГ без АРЗ, ТГ з АРЗ, ГГ без АРЗ, ГГ з АРЗ.
Розрахункові криві були побудовані максимально до цифри 3 (відносні одиниці). Максимальне значення розрахункового опору складає 3, якщо ж в реальних розрахунках опір більше 3, це означає, що точка КЗ знаходиться далеко від генератора і генератор в цьому випадку можна розглядати як систему нескінченної потужності. В цьому випадку періодичний струм в часі не змінюється і знаходиться аналітичним шляхом по закону Ома.
Аперіодичний струм КЗ по розрахунковим кривим не знаходиться, а визначається аналітично по формулі . Тоді .
Метод типових кривих
Ц е наближений графоаналітичний метод розрахунку періодичного струму КЗ від сучасних турбо- та гідрогенераторів для довільного моменту перехідного процесу.
ДСТУ він затверджений як основний метод розрахунку струмів КЗ.
Типові криві в такому вигляді застосовуються якщо генератор безпосередньо працює на точку КЗ через свій опір. Якщо ж виникає ситуація, коли генератор і система працюють на точку КЗ через загальний для них опір то коефіцієнти струморозподілення не застосовуються, а до лівої частини кривих додається ще права і за допомогою цих двох частин знаходиться результуючий періодичний струм в точці КЗ для відповідних моментів часу.