- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
ЕА розділяють на 2 класи високої та низької напруги.
До ЕА ВН відносять ЕА номінальною напругою більше 3000В.
ЕА низької напруги призначені для роботи в ЕУ з такими номінальними параметрами:
110, 220, 400В постійного струму, та 36, 220,, 380, 660, 1140 В змінного струму.
Переважні значення номінальних струмів апаратів до 1000В6 10, 16, 25, 63, 100, 160, 250, 400, 630, 1000, 2400, 6300 А
Серед апаратів низької напруги розрізняють такі групи:
автоматичні регулятори (призначені для підтримки певного заданого параметра)
реле та електромагнітні перетворювачі (призначені для контролю, знаття, збереження і передачі)
статичні перетворювачі струму, частоти, форми сигналів вторинних дерел різних видів)
апарати керування режимом роботи ел. обл..
апарати розподільчих пристроїв низьковольтних електричних ланок.
апарати останніх двох підгруп можна розділити на два класи:
автоматичні
неавтоматичні.
Запобіжник – це комутаційний електричний апарат, призначений для відключення електричного кола, яке захищається, руйнуванням спеціально передбачених для цього струмоведучих частин під дією струму, який перевищує певні значення.
В більшості запобіжників відключення кола виконується за рахунок розплавлення плавкої вставки, яка нагрівається протікаючим по ній струмом кола, яке захищається. Після відключення кола необхідно замінити вставку, яка перегоріла, на нову. Ця операція виконується вручну або автоматично заміною всього запобіжника.
Запобіжник вмикається послідовно в коло, яке захищається, для створення видимого розриву використовується неавтоматичний вимикач (рубильник).
Основними елементами запобіжника є корпус, плавка вставка (плавкий елемент), контактна частина, дугогасильний пристрій та дугогасильне середовище. Запобіжники виготовляються на напругу змінного струму 220,380,600 В і постійного струму 24,110,220, 440 В.
Запобіжники характеризуються номінальним струмом плавкої вставки, тобто струмом, на який розрахована плавка вставка для тривалої роботи. В один і той же корпус запобіжника можуть бути вставлені плавкі елементи на різні номінальні струми, тому сам запобіжник характеризується номінальним струмом запобіжника (основи), який дорівнює найбільшому з номінальних струмів плавких вставок, призначених для даної конструкції запобіжника.
Запобіжники до 1 кВ виготовляються на номінальні струми до 1000 А.
В нормальному режимі тепло, яке виділяється струмом навантаження в плавкій вставці, передається в навколишнє середовище, і температура всіх частин запобіжника не перевищує допустиму. При перевантаженнях або КЗ температура вставки збільшується, і вона розплавляється. Чим більший струм, що протікає, тим менший час плавлення. Ця залежність називається захисною характеристикою запобіжника (рис. б).
Запобіжники не повинні відключати електричне коло при проходженні умовного струму неплавлення і мають відключати коло при проходженні умовного струму плавлення протягом певного часу, який залежить від номінального струму. Для того, щоб зменшити час спрацьовування запобіжника, використовуються плавкі вставки з різного матеріалу, спеціальної форми, а також використовується металургійний ефект. Найбільш широко розповсюдженими матеріалами плавких вставок є мідь, цинк, алюміній, свинець та срібло.
Вибір запобіжників виконується:
за напругою Uуст Uном;
за струмом запобіжника (основи) Інорм Іном; Іmax Іном;
за номінальним струмом плавкої вставки.
Д ля прискорення плавл. вставок з міді і срібла використ. металургійний ефект – явище розчинення тугоплавких металів в розплавлених, менш тугоплавких. наприклад, на мідний дротик діаметром 0,25 мм напаяти кульку з олов'яно-свинцевого сплаву з tплавл 182C, то при температурі дроту 650C вона розплавиться протягом 4 хв., а при 350C – протягом 40 хв. Той же дріт без розчинника плавиться при температурі не менше 1000C. Звичайно для створення металургійного ефекту на мідних і срібних вставках застосовують чисте олово, яке має більш стабільні властивості. В норм. режимі роботи кулька практично не впливає на температуру вставки. Прискор. плавл. вставки досяг-ся також застосув. плавкої вставки спец. форми(рис.1.4,б). При Ікз вузькі ділянки нагрів. настільки швидко, що відведення тепла практично не відбув. Вставка перегоряє одночасно в декількох звужених місцях (перетин В–В, рис 1.4, б), перш ніж струм КЗ досягне свого усталеного значення в колі постійного струму або ударного струму в колі змінного струму (рис.1.5). таке явище називається струмообмежуючою дією запобіжника. Електродинамічні сили в колі, захищеному таким запобіжником, настільки зменшуються, що в деяких випадках струмоведучі частини і апарати не потребують перевірки за електродинам. стійкістю.
Р ис 1.5 Струмообмежуючий ефект плавких запобіжників: а – при пост.стр.; б – при змін.стр.
Гасіння ел. дуги, яка виник. після перегоряння плавкої вставки, має здійснюв. якнайшвидше. Час гасіння дуги залеж. від конструкції запобіжника. Найб. струм, який плавкий запобіжник може відключ. без будь-яких пошкоджень або деформацій, наз. граничним стр. відкл.
Запобіжники отрим. широке застосув. в промисл. ел. установках, на ЕС, ПС, в побуті та мають різну конструкцію. Розгл. конструкцію запобіжників, які отримали найбільш широке застосув. в ел. установках. Запоб. закр. Розбірними патронами без наповнювача типу ПР-2 (рис.1.4,а) виготовл. на 220 і 500 В, ном. струми 100–1000 А; граничні струми, що вимик., при напрузі 380 В і cos0,4 складають 6–20 кА. Патрон запобіжника ПР-2 (рис.1.4,а) на струми 100 А і вище склад. з товстостінної фібрової трубки 1, на яку щільно насаджені латунні втулки 3, які запобіг. розриву трубки. На втулки нагвинчуються ковпачки 4, які закріплюють плавку вставку 2. Патрон вставл. в нерухомі контактні стійки, закріплені на ізоляційній плиті. Необхідне контактне натискання забезпечується кільцевою або пластинчатою пружиною. Плавкі вставки виготовл. з цинку у вигл. пластини з вирізами. На звужених ділянках виділ. більше тепла, ніж на широких. При ном. стр. надлишкове тепло завдяки теплопровідності цинку передається широким частинам, тому вся вставка має приблизно однакову температуру. При перевантаженнях нагрів вузьких ділянок відбув. скоріше, і вставка плавиться в найбільш нагрітому місті (переріз А–А, рис. 1.4, б). При КЗ вставка плавиться у вузьких перерізах А–А та В–В. Дуга, що виникла, виклик. утворюв. газів (50% СО2, 40% Н2, 10% парів Н2О). Тиск в залежності від струму, що відключ., може досягати 10 МПа та більше, що забезпечує швидке гасіння дуги та струмообмежуючу дію запобіжника. Для зменш. виникаючого при відключ. Ікз перенапруги плавка вставка має декілька звужених місць.