- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
8.8 Методи лінійного програмування.
Однією з найважливіших задач оптимізації є задача математичного програмування, що полягає в пошуку екстремуму (мінімуму або максимуму) функції при умовах
Якщо функції , , , — лінійні, а область задається обмеженнями вигляду , , то вказана задача називається задачею лінійного програмування (ЗЛП). Уперше постановка ЗЛП та один із методів її розв'язання були запропоновані Л.В. Канторовичем у роботі "Математические методы организации и планирования производства" у 1939 році. У 1947 році Дж. Данціг розробив симплексний метод (симплекс-метод) — один із основних методів розв'язування ЗЛП. З тих пір теорія лінійного програмування бурхливо розвивалася і нині носить цілісний, в основному, закінчений характер.
Зауважимо, що на розвиток теорії лінійного програмування суттєво впливало її застосування до розв'язування (з широким використанням ЕОМ) прикладних задач, пов'язаних з оптимальним плануванням, організацією та управлінням у різноманітних сферах людської діяльності.
Систематичне вивчення теорії лінійного програмування розпочнемо з розгляду типових, що стали класичними, прикладів ЗЛП.
Транспортна задача лінійного програмування |
|
Викладені вище методи розв'язування ЗЛП є універсальними. Однак існує цілий ряд ЗЛП, для яких внаслідок їх специфіки застосування загальних методів спрощується. Одною з таких задач є транспортна задача лінійного програмування (ГЗЛГ7).
Нагадаємо, що математична модель ТЗЛП має вигляд:
, (2.1)
, (2.2)
, (2.3)
, (2.4)
. (2.5)
Зауважимо, що умова (2.5) визначає збалансовану (закриту) модель ТЗЛП, якій буде приділена головна увага.
Очевидно, що (2.1)-(2.4) — це СЗЛП у координатній формі, її можна записати також у матричній формі. Для цього введемо такі позначення:
— вектор перевезень,
— вектор виробництва-споживання,
— вектор комунікації (його розмірність дорівнює т+ n , перша 1 стоїть на i -у місці, друга — на m + j - y ),
— вектор транспортних витрат,
—матриця умов.
Тоді ТЗЛП (2.1)-(2-4) набирає вигляду:
.
Специфіка цієї задачі полягає в тому, що елементами матриці умов А є лише нулі та одиниці, причому нулів — більшість.
Зауважимо, що при необхідності вектор транспортних витрат с можна розглядати як матрицю , а вектор перевезень — як матрицю .
При ручних обчисленнях дані для ТЗЛП та результати обчислень, пов'язаних з її розв'язанням, заносяться до транспортної таблиці.
Транспортна таблиця
|
|
... |
|
... |
|
|
|
|
... |
|
... |
|
|
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
|
|
... |
|
... |
|
|
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
|
|
... |
|
... |
|
|
|
|
... |
|
... |
|
|
При цьому транспортні витрати записуються у верхньому правому куті відповідної клітинки транспортної таблиці. Як правило, компоненти вектора перевезень заносяться до транспортної таблиці лише тоді, коли > 0. У цьому випадку відповідна клітинка транспортної таблиці називається заповненою, інакше — вільною.