
- •3.Електричні системи і мережі.
- •4.Основи релейного захисту та автоматики.
- •Пусковые органы
- •Измерительные органы
- •Логическая часть
- •4.2 Класифікація, конструктивне виконання та основні характеристики електромеханічних реле.
- •Класифікація реле захисту
- •4.3 Використання напівпровідникової елементної бази в рз. Типові схеми та їх властивості.
- •5.Електрична частина станцій та підстанцій.
- •5.2 Особливості роботи різних типів електростанцій в енергосистемі. Виконнанння графіків навантажень.
- •5.3 Особливості конструкції турбо- і гідрогенераторів. Системи охолодження генераторів.
- •5.6 Методи обмеження струмів кз на електричних станціях і підстанціях.
- •1)Розземлення нейтралей трансформатора
- •2)Включення в нейтралі резистори та реактори;
- •3)Включення реакторів нульової послідовності;
- •4)Застосування струмообмежуючих реакторів на напрузі 6-10 кВ.
- •5.10 Регулювання частоти і напруги на електричних станціях.
- •Влияние отклонения частоты
- •6.Електричні апарати.
- •6.1 Нагрівання провідників і апаратів в нормальних режимах та при кз. Термічна стійкість струмоведучих частин і апаратів.
- •6.2 Електродинамічні сили взаємодії струмоведучих частин апаратів. Електродинамічна стійкість провідників і апаратів.
- •6.3 Вимикання електричних кіл змінного і постійного струму. Відновлювальна напруга на контактах вимикача.
- •6.5 Роз’єднувачі, короткозамикачі, вимикачі.
- •6.6 Вимикачі повітряні, елегазові, вакуумні.
- •6.7 Вимикачі масляні.
- •6.8 Комутаційні апарати на напругу до 1000 в.Запобіжники з плавкими вставками.
- •6.9 Вимірювальні трансформатори струму.
- •Классификация
- •Способи зменшення похибок трансформаторів струму
- •6.10 Вимірювальні трансформатори напруги.
- •3.2.1 Похибка по напрузі
- •3.2.2 Кутова похибка
- •6.11 Розрахункові умови для вибору апаратів та струмоведучих частин.
- •7.Перехідні процеси в електричних системах.
- •7.1 Причини виникнення коротких замикань. Основні припущення при розрахунку струмів короткого замикання. Види коротких замикань. Наслідки дії струмів короткого замикання.
- •7.2 Перехідний процес в трифазних електричних колах. Визначення основних величин, які характеризують перехідний процес.
- •7.3 Практичні методи розрахунку струмів короткого замикання.
- •7.4 Метод симетричних складових.
- •7.5 Двохфазне коротке замикання. Двохфазне на землю коротке замикання.
- •7.6Особливості розрахунку струмів короткого замикання в електричних полях до1000 в.
- •7.7 Методи та технічні засоби оптимізації струмів короткого замикання.
- •7.8 Статична стійкість електричної системи.
- •7.9 Практичні і математичні критерії статичної стійкості. Метод малих коливань.
- •7.10 Динамічна стійкість. Критерії динамічної стійкості.
- •7.11 Метод послідовних інтервалів. Методи та технічні засоби підвищення стійкості електричних систем.
- •8.Математичне моделювання та обчислювальна техніка.
- •8.1 Види подібності. Теореми подібності.
- •8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
- •8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
- •8.4 Статистичні методи в задачах електроенергетики.
- •8.5 Математичне моделювання елементів електричної системи.
- •8.6 Методи розв’язування систем лінійних рівнянь.
- •8.7 Методи розв’язування систем нелінійних рівнянь.
- •8.8 Методи лінійного програмування.
- •8.9 Методи нелінійного програмування.
- •Градієнтний метод
- •8.10 Види програмного забезпечення.
- •8.11 Операційні системи. Еволюція операційних систем. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •8.12 Мови програмування. Їх призначення, основні можливості і відмінності.
- •Мови програмування низького рівня
- •Недоліки :
- •Мови програмування високого рівня
- •8.13 Пакети прикладних програм, їх призначення. Текстові редактори і процесори, їх можливості, призначення і відмінності.
- •8.14 Електроні таблиці Excel, їх призначення, можливості і використання.
- •8.15 Сучасне апаратне забезпечення обчислювальної техніки(основне і периферійне).
- •8.16 Пакет прикладних програм „Mathcad”,його призначення, можливості. Приклади його використання.
8.2 Способи визначення критеріїв подібності.
Основні положення теорії подібності визначають властивості подібних об’єктів дослідження й указують вимоги, при задовольнянні яких один з об’єктів може розглядатися як модель (оригінал) відносно до інших.
Нагадаємо, що диференціальне рівняння є математичною моделлю класу процесів. Згідно з цим при інтегруванні будь-якого диференціального рівняння отримується нескінченна множина розв’язків, які задовольняють це рівняння. Щоб отримати з цієї множини можливих розв’язків один частинний, який відповідає певному конкретному процесу, необхідно мати додаткові дані, які не містяться у визначальному диференціальному рівнянні. Додаткові умови, які дозволяють із нескінченної множини розв’язків диференціального рівняння виділити один, який відповідає даному конкретному процесу, називаються умовами однозначності. Якщо конкретний процес відбувається і в часі, і в просторі, то умови однозначності включають просторові характеристики системи у початковий момент часу (початкові умови), а також умови на тій межі, де система контактує, взаємодіє з оточуючим середовищем (межові умови).
Перехід від класу явищ до одиничного явища відбувається приєднанням до диференціального рівняння умов однозначності. Таким чином, конкретний процес описується диференціальним рівнянням, розв’язки якого задовольняють певні умови однозначності.
Говорячи про подібність фізичних явищ при їх математичному моделюванні, ми повинні пам’ятати, що подібними називаються фізичні явища одного класу, у яких подібні всі характерні величини, тобто всі векторні величини геометрично подібні, а всі скалярні – відповідно пропорційні.
8.3 Критеріальне моделювання в задачах електроенергетики.
Алгоритм вирішення завдань оптимізації крітеріальним методом
1. Нелинейная пряма задача замінюється двоїстої завданням з нелінійної цільової функцією і обмеженнями у вигляді ортогональні системи лінійних рівнянь. У прямій задачі змінними є фізичні або економічні параметри х, а в двоїстої функції змінними є критерії подібності π, тобто безрозмірному комбінації параметрів х.
2. Розраховуються оптимальні значення критеріїв подібності шляхом вирішення ортонормірованной системи рівнянь.
3. Отримані критерії подібності підставляються в цільову функцію двоїстої завдання, і обчислюється її оптимальне значення. Воно одночасно є оптимальним рішенням і прямої задачі крітеріального програмування, оскільки співвідношення між прямої і двоїстої завданнями таке,
що d (π0) = y (x0). Характерним тут є те, що оптимальне значення критерію оптимуму y0 обчислюється без визначення оптимальних значень змінних x0. Основну складність наведеного алгоритму складає обчислення оптимізує вектора критеріїв подібності. Для знаходження рішень системи доцільно застосовувати Нечітке моделювання, тому що існуючі методи не завжди дають достовірні результати.
На рис. 2 проілюстровано застосування методу діхотоміі. За умови, якщо функція d (π) дуже Полога, отримати точний результат не можливо, часто виникає проблема сходимости методів.