3. Призначення, характеристики, робочий комплект радіостанції р-111.

Призначення: Радіостанція Р-111 призначена для забезпечення безпошукового та безпідстроєчного телефонного радіозв’язку в тактичній ланці управління ЗС України.

Загальна характеристика: Радіостанція Р-111 ультракороткохвильова, приймально-передавальна, телефонна, симплексна, возима, малої потужності.

Діапазон частот: 20-52 МГц (1 піддіапазон – 20-36 МГц; 2 піддіапазон – 36-52 МГц), 1281 фіксована частота, інтервал (крок сітки) між частотами 25 кГц, 4 – ЗПЧ.

Потужність передавача: до 75 Вт.

Чутливість приймача: не гірше 1 мкВ.

Вид сигналу: ТЛФ з ЧМ.

Антени та дальності зв’язку радіостанції:

Тип антени	Дальність зв’язку
	На стоянці	У русі
Штир – 3, 4 м	До 45 км	До 35 км
Комбінована АШ висотою від 1,5 до 3 м з противагами на телескопічній щоглі висотою 11 м	До 60 км	–
ШДА з противагами на телескопічній щоглі висотою 11 м	До 80 км	–

Види роботи:

- прийом телефонних сигналів з придушувачем шумів (ПШ);

- прийом та посилка виклику кореспонденту;

- прийом та передача телекодової інформації (ТЛК) при наявності додаткової апаратури;

- дистанційне управління за допомогою виносного телефонного апарату (ДУ з ВТА) по двохпроводовій лінії на відстані до 500 м (кабель П-274М чи П-268);

- ручна та автоматична ретрансляція сигналів.

Режими роботи:

- черговий прийом;

- передача телефонних сигналів з потужністю 75 Вт (100%), 15 Вт (20%) або 1 Вт (1%);

Джерела живлення: бортова мережа напругою 26 В.

Маса: не перевищує 100 кг.

Склад комплекту:

- блок прийомопередавача;

- блок узгоджуючого антенного пристрою (САУ) з антенним розподільником;

- блок автоматики САУ;

- блок живлення підсилювача потужності (БП УМ);

- антенні пристрої;

- кінцеві пристрої (мікротелефонна гарнітура);

- комплект з’єднувальних кабелів.

Білет № 12

Поняття про радіодані.

Своєчасність встановлення, завадостійкість та скритність зв'язку радіо-засобами в значній мірі залежить від якості розробки радіоданих і своєчасного доведення їх до виконавців. Варіант радіоданих являє собою окремий комплект радіодокументів, який дає можливість при наявності радіозасобів забезпечити необхідний радіозв’язок.

До комплекту радіодокументів (радіоданих) входять:

частоти зв'язку (частотні розклади);

таблиці позивних радіостанцій;

час зміни частот і позивних;

таблиця чергового радиста та ключі до неї;

таблиця парольних груп;

азимути на кореспондентів;

таблиці для набору позивних та ключі до них;

вид зв`язку.

Порядок розробки, використання та зберігання радіодокументів визначено спеціальними інструкціями.

Радіодані розробляються та розподіляються централізовано від Генерального Штабу до військових частин та підрозділів і надсилаються підлеглим разом з розпорядженням по зв'язку.

Варіанти радіоданих можуть розроблятися як вручну, так і за допомогою ЕОМ на один умовний радіорік. При розробці радіоданих на ЕОМ радіодані видаються (розпечатуються) таблицями. Крім робочого варіанту розробляється запасний на випадок компроментації робочого варіанту.

Радіодані розробляються із розрахунку забезпечення управління військами тільки по радіо в умовах завад противника (передбачається необхідна кількість потайних та резервних стрічок в радіомережах).

Довільне призначення радіоданих в усіх випадках категорично заборонено.

а) Частоти

Розподіл та призначення частот зв'язку є найвідповідальнішою та найбільш важкою частиною роботи. Частоти призначаються із переліку таблиць.

Радіостанціям призначаються частоти: робочі, запасні, як денні так і нічні. Робочі і денні даються в чисельнику, запасні та нічні – в знаменнику.

При призначенні частот враховують:

заборонені частоти, відведені іншим відомствам;

взаємні завади працюючих радіостанцій на основній частоті та її гармоніках;

умови розповсюдження радіохвиль різних діапазонів.

б) Позивні

Позивний – це умовне найменування радіостанції кореспондента. Позивні радіостанцій розподіляються на радіотелеграфні і радіотелефонні, які можуть бути постійними чи змінними.

Радіотелеграфні позивні – це чотирьохзначні сполучення окремих букв і не більше однієї-двох цифр (КН2Л, Р4ІД). Набираються телеграфні позивні по cпеціальним таблицям.

Радіотелефонні позивні складаються із одного слова і двох цифр. Слово, як правило, виражає найменування предмета і набирається по спеціальній таблиці(Зебра 63).

в) Таблиця чергового радиста та ключі до неї (ТЧР-98).

Для ведення службових переговорів по відкритим радіоканалам у чергових радистів є спеціальні таблиці чергового радиста (ТЧР-98). Таблиця являє собою розгорнутий аркуш, розбитий на 100 клітин (10×10), які пронумеровані від 00 до 99. В цих клітинах знаходиться службова інформація по питанням встановлення та ведення радіозв’язку, а також букви алфавіту, наприклад: „Відкрийте роботу в р/н№», «Переходьте на запасну частоту» і таке інше. Вертикальні та горизонтальні ключі таблиці являють собою сполучення з 3-х букв алфавіту, які пронумеровані від 0 до 9.

Зміна ключів здійснюється 1 раз на добу в 00 годин 00 хвилин за Київським часом. При кодуванні першою літерою береться літера із вертикального ключа, друга – одна із літер горизонтального ключа, вписані відповідно в колонку та рядок, на перехресті яких знаходиться кодуєме повідомлення.

г) Паролювання

Паролювання використовується з метою визначення дійсності радіостанцій, які ведуть передачу, своєчасного присікання можливих спроб радіостанцій противника вступати у зв'язок з нашими радіостанціями з метою радіодиверсій.

Порядок призначення паролів може бути самим різним і встановлюється відповідними розпорядженнями начальників, які організовують радіозв’язок.

Пароль запитується черговим радистом.

Обов’язковий запит пароля повинен проводитися в таких випадках:

коли черговий радист прийомної станції запідозрює, що передаюча станція стороння;

при входженні в радіомережу радіостанцій, позивні яких не зазначені в радіоданих;

при початковому встановленні радіозв’язку на нових радіоданих і при їх заміні;

перед передачею бойових наказів і розпоряджень.

В теперішній час для паролювання використовується система випадкових п’ятизначних чисел та інші способи.

При запиті та відповіді проводиться виклик відповідної радіостанції, слідом за яким передається кодовий вираз „Повідомте пароль” і значення самого паролю.

д) Азимути

При використанні антен направленої дії необхідно знати напрямок на кореспондента. Азимут – це кут між напрямком на північний полюс з напрямком на заданий предмет. Підрахунок ведеться в градусах від північного полюсу по часовій стрілці.

З метою ускладнення противнику ведення радіорозвідки та створення радіоперешкод проводиться періодична зміна радіоданих.

Зміна радіоданих в усіх з’єднаннях та об’єднаннях проводиться, як правило, одночасно в строки, які встановлені в розпорядженні вищого штабу.

Зміна радіоданих обов’язково повинна проводитися під час передислокації та перебазування з’єднань \ частин \ на інші ділянки фронту, а також при компроментації радіоданних. Крім того, радіодані можуть змінюватись на початку нової операції.

Організація зв’язку проводовими засобами між ВЗ КСП мб та ВЗ КП омбр. Організація проводового зв’язку взаємодії.

Проводовий зв'язок з командиром і штабом бригади організовується відповідно до розпорядження зі зв'язку штабу бригади і забезпечується силами і засобами вузла зв'язку (польового) бригади по напрямку кабелем П-274М. При цьому лінія проводового зв'язку прокладається, як правило, через запасний район розміщення КСП батальйону.

Зв’язок взаємодії із сусідними батальйонами та іншими елементами бойового порядку своєї бригади забезпечується через ВЗ КП мбр.

У деяких випадках, при наявності достатнього часу і засобів, проводовий зв'язок взаємодії між сусідніми по фронту батальйонами однієї бригади може бути забезпечений (аналогічно як із батальйонами різних бригад) за напрямками, які розгортаються за принципом "від правого сусіда до лівого ".

Призначення, характеристики, робочий комплект радіостанції Р-171М.

Призначення: Радіостанція Р-171 призначена для забезпечення безпошукового і безпідстроєчного радіозв’язку між рухомими об’єктами в русі та на місці.

Загальна характеристика: Широкодіапазонна, УКХ, возима, приймально-передавальна, симплексна/дуплексна, ТЛФ/ТЛГ, з автоматизованою перебудовою на одну з 10-ти ЗПЧ, станція забезпечує ДУ з винесеного ПУ, автоматичну ретрансляцію радіопередачі, виконується в симплексному та дуплексному варіантах – йде на заміну Р-111 і застосовується в КШМ нового типу.

Діапазон частот: 30-75,999 МГц, 46000 фіксованих частот, крок сітки частот – 1 кГц, 10 ЗПЧ, девіація частоти передавача 5 кГц..

Потужність передавача: максимальна не менше 80 Вт, є можливість пониження до 3 Вт.

Чутливість приймача: в ТЛФ – 1,2 мкВ; в ТЛГ – 0,6 мкВ.

Смуга пропускання НЧ тракту: 0,3-3,4 кГц.

Антени:

- АШ-2 забезпечує дальність зв’язку в русі до 35 км;

- ШДА на місці з противагами на телескопічній щоглі висотою 11 м забезпечує дальність зв’язку до 80 км.

Вид сигналу:

- ТЛФ з ЧМ;

- ТЛГ з АТ.

Режими роботи: ПРМ/ПРД сигналів (МТГ), ПРМ/ПРД ТЛГ сигналів (ключ), дуплекс, передача інформації з кінцевої апаратури, ДУ (лінія П-274М), ручна ретрансляція, автоматична ретрансляція, ТЛК (робота з апаратурою телекодової інформації), посилка та прийом виклику кореспонденту.

Джерела живлення: бортова мережа рухомого об’єкта 27 В.

Вага: симплексний варіант – 80 кг, дуплексний варіант – 155 кг.

Склад комплекту:

- прийомопередавач;

- блок узгоджувально-антенного пристрою (САУ) з системою автоматики;

- блок УМ;

- блок фільтру;

- комплект антен (антени, противаги);

- МТГ;

- телеграфний ключ;

- ЗМП.

Дуплексний варіант має всі елементи по 2 штуки.

Білет № 13

Способи організації радіозв`язку.

Радіозв’язок в сучасному бою і операції може бути організовано:

По радіонапрямкам.

По радіомережам.

По абонентським групам.

Використання того чи іншого способу в кожному окремому випадку залежить від конкретних обставин, призначення даного радіозв’язку, потреби в обміні, необхідності маскування від радіорозвідки противника, наявності радіозасобів та інших факторів.

В тактичній та оперативно-тактичній ланках управління зв'язок радіо- засобами організується, як правило, по радіомережам, а з частинами (підрозділами), які виконують найбільш відповідальні задачі, можуть бути створені радіонапрямки.

Радіонапрямок – спосіб організації радіозв’язку між двома кореспондентами (пунктами управління, командирами, штабами), при якому у кожного з них виділяється радіостанція, яка працює на встановлених для цього напрямку радіоданих.

Радіостанція, яка належить старшому командиру (штабу), являється головною. Вона керує роботою в радіонапрямку.

Робота в радіонапрямку може бути організована на одній частоті чи на різних частотах прийому і передачі.

Радіонапрямок в порівнянні з радіомережею має ряд суттєвих переваг:

підвищує надійність та скритність радіозв’язку;

забезпечує швидкість та простоту встановлення радіозв’язку;

дає можливість вести літеродрукуючий обмін;

володіє великою перепускною спроможністю;

забезпечується краще маскування радіозв’язку та більш ефективніше використання антен направленої дії, що значно підвищує дальність радіозв’язку та його перешкодозахист.

Суттєвим недоліком цього способу організації радіозв’язку є велика витрата радіозасобів і радіоданих, особливо частот.

Радіомережа – це спосіб організації радіозв’язку між декількома (три і більше) кореспондентами (пунктами управління, командирами, штабами), при якому кожному з них виділяється радіостанція, яка працює на радіоданих, встановлених для даної радіомережі.

В залежності від призначення зустрічаються декілька різновидів радіомереж:

радіомережа на одній частоті;

радіомережа на двох частотах;

комбіновані мережі;

радіомережі на частотах прийому та інші.

Радіомережа являється основним способом організації радіозв’язку до бригади включно. Радіомережа в найбільшій мірі відповідає умовам і потребам управління військами в тактичній та оперативно-тактичній ланці управління. Вона дає можливість вести циркулярну передачу і вимагає найменшої витрати радіозасобів і робочих частот.

При використанні частотно-адаптивних радіостанцій зв'язок може бути організовано по абонентським групам.

Адаптивний радіозв`язок забезпечується, як правило, по радіонапрямку, але може забезпечуватися і в радіомережі.

Адаптивний радіозв`язок порівняно з неадаптивним забезпечує автоматизацію:

-вибору робочих частот за мінімальним рівнем перешкод;

-входження у зв`язок;

-перестройки радіолінії на інші частоти.

Крім того, він дозволяє вести службові переговори за допомогою таблиці службових команд без використання телеграфного ключа(датчика) або мікрофона.

Абонентська група – спосіб організації радіозв’язку між декількома пунктами управління (командирами, штабами), радіостанції яких працюють на групі виділених рівнодоступних частот.

Рівнодоступними частотами вважають такі частоти, використання яких в рівній мірі доступно будь-якому кореспонденту абонентської групи. В абонентській групі одночасно можуть утворюватися декілька радіонапрямків з можливістю приорітетного і циркулярного виклику кореспондентів головною радіостанцією абонентської групи.

Пункти управління омбр, їх призначення, склад та розташування.

Пункти управління – це місця, обладнані в інженерному та технічному стані (вузол зв’язку), з яких органи управління (командир, штаб, начальники родів військ, спеціальних військ і служб, командири підрозділів) управляють підлеглими підрозділами як в мирний, так і в воєнний час.

Для здійснення управління підрозділами бригади утворюються командний пункт (КП), запасний командний пункт (ЗКП), пункт управління логистикою(ПУЛ), передовий пункт управління (ППУ), повітряний пункт управління (Пов. ПУ), який може виділятись в розпорядження бригади за заявкою. КП – основний, з нього командир бригади здійснює управління підрозділами, його складовою частиною(елементом) є ППУ та Пов.ПУ.

Очолюють ПУ:

КП, ППУ, Пов. ПУ – командир бригади;

ЗКП – заступник командира бригади;

ПУЛ – заступник командира бригади з логистики

Основні ПУ бригади (КП, ЗКП, ПУЛ) повинні включати групу управління, ПУ начальників родів військ, спеціальних військ і служб, вузол зв’язку та групу забезепечення.

Основні елементи ПУ Основні елементи ПУ бригади

1. Органи управління. 1. Група управління

(ком, НШ, ЗКВР,НОВ)

2. ПУ нач. родів військ,

спеціальних військ

і служб

2. Вузол зв’язку. 3. Вузол зв’язку.

3. Підрозділи 4. Група забезпечення

забезпечення та (транспорт, обслуга,

обслуговування охорона, оборона)

ПУ повинні бути високоманевровими, мати надійний зв’язок між собою та забезпечувати управління підрозділами як на місці, так і під час руху.

При виході із ладу КП та ЗКП бригади управління підрозділами здійснюється з КСП одного із батальйонів бригади.

Розміщення ПУ на місцевості повинно забезпечувати їх живучість, швидкість розгортання вузлів зв’язку та зручність роботи офіцерів.

Місця розгортання ПУ бригади повинні бути відомі тільки тим посадовим особам, яким вони необхідні для виконання своїх службових обов’язків. ПУ повинні розгортатися в стороні від орієнтирів, які виділяються, розташовуватись з урахуванням захисних і маскуючих властивостей місцевості, а також наявності шляхів для транспорту і умов для організації охорони і оборони.

Всі ПУ утворюються в бригаді як в обороні, так і в наступі – можуть бути стаціонарні та рухомі.

Стаціонарні ПУ, як правило, є захищені. В мирний час на них організовується несення бойового чергування черговими змінами (скороченими бойовими розрахунками) особового складу штабу та вузла зв’язку.

Рухомі ПУ обладнуються в КШМ.

КП – основний ПУ, з якого командир бригади здійснює керівництво підлеглими підрозділами при підготовці та під час проведення бою.

ЗКП бригади – призначений для підвищення стійкості, надійності та безперервності управління підрозділами. В період функціонування КП з ЗКП можуть виконуватись окремі задачі управління, а при виході з ладу чи переміщенні КП з ЗКП здійснюється управління підрозділами в повному обсязі.

ЗКП заповнюється частиною особового складу управління бригади, згідно бойового розрахунку і очолюється заступником командира бригади. З переміщенням на ЗКП командира бригади він стає КП. Попердній КП з залишком згідно бойового розрахунку особового складу з цього часу діє як ЗКП, виконуючи його задачі.

Переміщення КП здійснюється тільки з дозволу вищестоячого штабу. ЗКП та ПУЛ можуть можуть переміщуватись з дозволу командира бригади. В усіх випадках переміщення ПУ дозволяється тільки після встановлення зв’язку в новому районі його розгортання.

Про початок переміщення та прибуття ПУ в новий район доповідається старшому начальнику (штабу) та інформуються підлеглі і взаємодіючі командири, штаби. Своєчасна взаємна інформація про переміщення ПУ має велике значення для забезпечення безперебійного зв’язку і управління підрозділами.

Охорона і оборона ПУ здійснюється, в основному, штатним підрозділом бригади – комендантським взводом. В окремих випадках для цієї мети залучаються механізовані і танкові підрозділи. Охорона і оборона КП організовується оперативним відділенням штабу бригади. При наявності часу розробляється план охорони і оборони ПУ, звичайно у вигляді схеми з розрахунком сил і засобів.

Передовий пункт управління (ППУ) бригади є елементом КП, виділяється із його складу та включає групу КШМ з засобами зв’язку, як правило, на бронебазі. Він створюється для забезпечення командиру бригади управління окремими підрозділами на короткий період при виїзді командира бригади в підрозділи, ближче до району бойових дій для забезпечення безпосереднього керівництва окремим підрозділом, а також при переміщенні командира бригади з одного ПУ на інший.

ПУЛ бригади призначений для керівництва підрозділами тилу і технічного забезпечення (БМЗ, РВБ, РЗ батальйонів, медична рота та БМП). Очолюється заступником командира бригади з логістики , який здійснює керівництво (управління) тиловими підрозділами та підрозділами технічного забезпечення.

Основні елементи ГУ ТПУ (ПУЛ):

Група управління підрозділами технічного забезпечення (ГУПТЗ): служба РАО;

бронетанкова служба; автомобільна служба.

Група управління тилом (ГУТ): служба ПММ; продовольча служба; речова служба.

Група інших органів: медична служба; стройова частина; фінансова частина.

Призначення, характеристики, робочий комплект радіостанції Р-123М.

Радиостанция Р-123М предназначена для радиосвязи между подвижными объектами.

Радиостанция приемопередающая, телефонная УКВ, с УМ, собрана по трансиверной схеме. Обеспечивает режимы:

- дежурный прием;

- симплекс.

Диапазон частот - 20-51,5 МГц

Разбит на два поддиапазона: I- 20,00-35,75 МГ II-35,75-51,5MT

Количество рабочих частот - 1261

Шаг сетки рабочих частот - 25 КГц

Антенны: - АШ - 4, АШ-11, аварийная (Зм.)

Режим работ:

1. Дежурный прием.

2. Симплекс

3. Симплекс с ПШ

Дальность связи:

АШ - 4 - 20 км.

АШ-11 -60км.

3 м. - 15 км.

Источник питания - бортовая сеть 26 В (13 В)

Время работы - круглосуточно, при соотношении времени приема к времени передачи 3:1. Непрерывная работа на передачу не должна превышать 10 мин.

Масса полного комплекта - 45 кг (приемопередатчик 20 кг)

Мощность передатчика на любой частоте - 20 Вт

Девиация частоты - ± (4.5 - 7 КГц)

Чувствительность приемника при соотношении сигнал/шум 10/1

при выключенном ПШ - не хуже 2.5 мкВ

при включенном ПШ - не хуже 4 мкВ

Длительность работы при соотношении Арием/передача 5:1

для 10АНКЦ(с)4,0 4ч.

для 10НКБНЗ,5 9ч.

Абсолютная погрешность градуировки и установки частоты, не более ±4 КГц Потребляемый ток:

прием ЗА

передача 9,6А

При комплектации Р-123 блоком питания на 13 В токи потребления

прием 20, ЗА

передача 10 А.

Состав комплекта:

- приемопередатчик с амортизационной рамой;

- блок питания с амортизационной рамой;

- 2 комплекта антенн АШ-4;

- кабель в/ч;

- кабель питания;

- монтажный комплект антенного устройства;

- разъем для ТПУ Р-124;

- ящик ЗИП;

- эксплуатационная документация.

Білет № 14

Радіомережа - основний спосіб організації радіозв`язку. Види радіомереж.

Радіомережа – це спосіб організації радіозв’язку між декількома (три і більше) кореспондентами (пунктами управління, командирами, штабами), при якому кожному з них виділяється радіостанція, яка працює на радіоданих, встановлених для даної радіомережі.

В залежності від призначення зустрічаються декілька різновидів радіомереж:

радіомережа на одній частоті;

радіомережа на двох частотах;

комбіновані мережі;

радіомережі на частотах прийому та інші.

Радіомережа являється основним способом організації радіозв’язку до бригади включно. Радіомережа в найбільшій мірі відповідає умовам і потребам управління військами в тактичній та оперативно-тактичній ланці управління. Вона дає можливість вести циркулярну передачу і вимагає найменшої витрати радіозасобів і робочих частот.

Сили та засоби зв’язку омбр.

Для розгортання системи зв’язку і забезпечення її функціонування в омбр є:

1. Вузол зв’язку ( польовий) бригади (ВЗ (п) ).

2. Станція фельд’єгерсько- поштового зв’язку (СФПЗ).

3. Взвод зв’язку батареї управління і артилерійської розвідки

командира бригадної артилерійської групи (БУАР ком.БРАГ).

4. Взвод зв’язку батареї управління і радіолокаційної розвідки начальника ППО (БУ і РЛР пач.ППО)

5. Підрозділи зв’язку підрозділів бригади.

Призначення, характеристики, робочий комплект радіостанції Р-173.

НАЗНАЧЕНИЕ

Радиостанция Р-173 "Абзац" предназначена для обеспечения двусторонней телефонной радиосвязи между подвижными объектами при движении и на стоянке. Обеспечивает прием и передачу информации в режиме беспоисковой и бесподстроечной связи.

1. Технические характеристики

Общие

Диапазон частот: 30-75.999 МГц

Организация памяти: 10 заранее подготовленных частот

Шаг сетки частот: 1 кГц

Время перехода с одной частоты на другую: 3 сек.

Тип излучения: FM

Диапазон рабочих температур: -50 ~ +50 °С

Сигнальные системы: тональный вызов

Тип источника питания: сеть 27 В, сети 12 В или 220 В (дополнительно поставляемые блоки питания)

Дальность связи на среднепересеченной местности на стоянке и в движении на основную 2-х метровую штыревую антенну - до 20 км

Наработка на отказ: 6000 часов

Передатчик

Тип: Синтезатор с ФАПЧ (193ИЕ3, 564ИЕ15)

Выходная мощность: 2 / 40 Вт

Максимальная девиация частоты: ±5 (±1) кГц

Приемник

Тип: Супергетеродин с двойным преобразованием частоты

Промежуточные частоты:

• 1-я 11.5 МГц

• 2-я 1.5 МГц

2. Функции, возможности, управление и т.п.

Входные цепи радиостанции раздельные для поддиапазонов 30-40, 40-50, 50-60, 60-70, 70-76 MHz. Каждая входная цепь представляет из себя входной перестраиваемый фильтр и усилитель ВЧ. Радиостанция имеет шумоподавитель (по НЧ сигналу) и подавитель импульсных помех. Передатчик выполнен по схеме прямого усиления. Задающий генератор (возбудитель) имеет схему синхронизации, которая устанавливает его частоту равной частоте приема.

Основные особенности:

• Элементная база: полупроводниковые приборы, интегральные схемы

• Органы управления: электронно-механические

• Дистанционное управление другими радиостанциями

• Двухчастотный симплекс или дуплекс

• Автоматическая настройка антенн

• Наличие подавителя импульсных помех

• Дистанционное управление с выносного пульта управления

• Сопряжение с аналоговой специальной аппаратурой

• Тональный вызов

Радиостанция может комплектоваться аппаратурой АВСК Р-174.

Работоспособность радиостанции сохраняется при изменении напряжения бортсети от +22В до +29В, а также при наличии в бортсети импульсов перенапряжения амплитудой до +70В и длительностью 3мс.

Радиостанция Р-173 состоит из:

1. Приемопередатчика, в который входят:

- блок према;

- синтезатор частот;

- запоминающе устройство;

- перестраиваемый фильтр;

- усилитель мощности;

- антенно-согласующее устройство;

- возбудитель;

- блок питания.

2. Монтажного комплекта антенного устройства.

3. Комплекта ЗИП.

4. Кабеля ВЧ.

5. Кабеля НЧ.

В комплект радиостанции помимо этого входит эксплуатационная документация.

Білет № 15

Загальна характеристика і бойове застосування радіорелейного і тропосферного зв`язку. Умовні позначення засобів радіорелейного і тропосферного зв`язку.

Радіорелейний зв’язок – є частний вид радіозв'язку. Він здійснюється в діапазоні УКХ за допомогою ряду приймально-передавальних радіорелейних станцій, розташованих на місцевості таким чином, щоб між сусідніми станціями забезпечувався стійкий зв'я­зок. 3 усіх приймально-передавальних радіорелейних станцій лише дві кінцеві. Останні станції знаходяться на проміжних пунктах, приблизно на однакових відстанях одна від другої, забезпечуючи ретрансляцію сигналів в обох напрямках зв'язку і називаються ретрансляційними.

Радіорелейний зв’язок – це один із способів здійснення дальнього багатоканального, дуплексного зв'язку в діапазоні УКХ.

Відстань між сусідніми радіорелейними станціями залежить від типу радіохвиль, які використовуються для зв’язку, пара­метрів приймально-передавальних станцій і рельєфу місцевості. Засоби радіорелейного зв'язку дозволяють здійснити багатока­нальний дуплексний телефонний і телеграфний зв’язок, практич­но незалежний від пори року і доби, від стану погоди, атмос­ферних і промислових перешкод, У військах знаходять викорис­тання радіорелейні станції типу Р-409 (Р-419), Р-405 (Р-415), Р-404 (Р-414).

У військовій практиці під радіорелейним зв’язком розуміють радіозв’язок з ретрансляцією сигналів при умові розповсюдження радіохвиль на інтервалах в межах геомет­ричної видимості.

Під тропосферним зв’язком розуміють УКХ радіозв’язок за межами прямої видимості з використанням явища дальнього тропосферного розсіювання або розповсюдження.

Тропосфера – це електрично нейтральне середовище, при­земний шар якого насичений водяними парами.

Тропосферний зв’язок може бути в любому районі. В при­морських районах випарювання більше і дальнє тропосферне роз­сіювання буде проявлятися активніше.

У випадку, коли тропосферні станції розташовуються в межах геометричної видимості не треба шукати зони пере випромінювання, необхідно антени направити одна на одну.

Засоби радіорелейного та тропосферного зв’язку забезпечують побудову:

1 – ліній прямого багатоканального радіозв’язку між пунктами управління (ПУ) з інтервалом до 150 км (Тр.З), до 40км (РРЗ);

2 – вісевих і рокадних ліній в опорні мережі зв’язку (ТР.З з ОК і вище);

3 – ліній прив’язки (ТР.З з АК і вище).

Радіорелейні і тропосферні засоби зв’язку застосовуються для забезпечення зв’язку з старшим штабом (командиром), з під­леглими і взаємодіючими військами та між пунктами управління в оперативно-тактичній, оперативній та стратегічній ланках управління. В тактичній ланці управління радіорелейний та тропосферний зв’язок використовується для забезпечення управління військами починаючи з з’єднання (бригади). Радіорелейні засоби в бригаді використовуються для забезпечення зв’язку між пуннктами управління бригади, із взаємодіючими з’єднаннями та з пунктами управління старшого командира (штабу). Тропосферні засоби використовуються в бригаді тільки для побудови ліній прямого зв’язку між КП (ЗКП) бригади та КП (ЗКП) АК. В підрозділах (відділення, взвод, рота, батальйон) тропосферні та радіорелейні засоби не використовуються.

Завдяки своїм перевагам радіорелейний і тропосферний зв’язок знаходить все більш широке застосування при забезпе­ченні управління військами.

Перелічені недоліки слід враховувати при організації ра­діорелейного зв’язку і тропосферного зв’язку для забезпечення управління військами.

Для забезпечення і встановлення зв’язку радіорелейними і тропосферними засобами призначаються частоти, позивні і ключі до документів. Застосування довільних даних для роботи радіорелейного зв'язку ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.