91

Ответы

Билет №1

1. Основи управління військами в бою. Штаб – орган управління військами.

Управління військами – це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи , начальників родів військ, спеціальних військ і служб по:

підтриманню постійної бойової готовності частин і підрозділів;

підготовки їх до бою;

керуванню ними при виконанні поставлених задач.

Управління військами включає:

організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової готовності військ і забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

безперервне добування, збір, вивчення і узагальнення даних обстановки;

прийняття рішення;

постановку задач підлеглим;

планування бойових дій;

організацію і підтримання взаємодії;

організацію і виконання заходів з виховної роботи і всебічного забезпечення бою (БТТЗ - бойове,тилове,технічне забезпечення);

організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою частин і підрозділів до бою;

практичну роботу в підлеглих частинах та підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів (штабів) і особового складу частин і підрозділів до бою і надання їм допомоги.

Принципи управління частинами (підрозділами):

єдиноначальність;

централізація управління військами з наданням підлеглим ініціативи у визначенні способів, сил і засобів для виконання поставлених задач;

твердість і наполегливість в проведенні прийнятих рішень і планів в життя;

оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки;

особиста відповідальність командирів (начальників) за результати виконання поставлених ними задач підлеглими.

Вимоги до управління військами виходять із характеру бою, умов його підготовки і ведення.

Управління військами повинно бути:

стійким;

оперативним;

безперервним;

скритним.

Стійкість управління полягає в здатності системи управління військами твердо й наполегливо проводити в життя прийняте рішення та виконувати свої функції при комплексному впливу усіх шкідливих факторів.

Живучість - здатність СУВ виконувати свої функції під впливом вогневої дії противника.

Завадостійкість СУВ характеризує її спроможність забезпечувати стійке УВ в умовах високого рівня перешкод і радіоелектронного придушення противника.

Надійність функціонування СУВ характеризує її здатність забезпечити стійке УВ, зберігаючи значення експлуатаційних параметрів засобів зв’язку і АУВ у межах, які відповідають умовам військової експлуатації, технічного обслуговування, відновлення та ремонту.

Оперативність управління полягає в здатності системи управління військами постійно знати обстановку та швидко реагувати на її зміни для своєчасного вирішення задачі УВ при підготовці та веденні бойових дій.

Безперервність управління полягає в здатності системи управління військами постійно впливати на хід бойових дій та виконання завдань, покладених на ПУВ.

Скритність управління полягає в здатності системи управління військами зберігати в таємниці від противника заходи, пов’язані з підготовкою і проведенням бойових дій.

Для здійснення управління військами створюється система управління, яка включає:

органи управління;

пункти управління;

систему зв’язку і автоматизації управління військами;

засоби забезпечення.

Органи управління – це організаційно-штатні або тимчасово створені колективи, окремі посадові особи, які наділені відповідними правами і обов’язками по керівництву військовими частинами (підрозділами) в мирний і воєнний час.

Управління підрозділами батальйону (бригади) здійснює командир батальйону (бригади) особисто, через штаб, а також через своїх заступників та начальників родів військ, спеціальних військ та служб.

Центральною фігурою в управлінні військами є командир. На основі прав, які надаються йому законами України, статутами і настановами , він несе повну і одноособову відповідальність за стан бойової і мобілізаційної готовності та підготовку підлеглих йому військ і ОУ, правильне їх застосування і успішне виконання ними бойових завдань в поставлені строки.

При організації управління підлеглими підрозділами командир визначає:

з яких ПУ та в які періоди бою буде здійснюватись управління підрозділами;

місця та час розгортання ПУ бригади та ПУ підлеглих підрозділів, запасні місця їх розгортання, порядок переміщення їх під час проведення бою;

розподіл особового складу управління бригади, засобів зв’язку та транспорту по ПУ;

порядок забезпечення зв’язку з підлеглими, приданими та взаємодіючими підрозділами;

ступінь інженерного обладнання ПУ, а також порядок їх охорони, оборони та прикриття від повітряного противника;

терміни та способи подання донесень.

Штаб–орган управління військами.

Штаб є основним органом, який забезпечує управління військами.

Важливим обов’язком штабу є своєчасна організація бойових дій і забезпечення твердого і безперервного управління військами в будь-яких умовах обстановки.

Свою роботу штаб організовує на основі рішень і вказівок командира, а також розпоряджень вищестоящого штабу.

Штаб повинен:

1) забезпечувати боєготовність військ;

2) постійно знати обстановку, вивчати, узагальнювати і оцінювати її;

3) готувати командиру дані для прийняття рішень;

своєчасно планувати бій, згідно з рішенням командира;

своєчасно віддавати військам розпорядження в підготовці майбутніх дій, своєчасно доводити до них бойові задачі;

організувати взаємодію частин (підрозділів) і підтримувати її в ході бою;

організовувати бойове та інші види забезпечення бою;

своєчасно організовувати ПУ військами, їх охорону і оборону, забезпечувати безперебійний зв'язок і захист його від РЕБ противника;

розробляти заходи по маскуванню і прихованому управлінню військами і організовувати контроль за їх здійсненням;

10) подавати донесення вищестоящому штабу;

11) контролювати виконання військами поставлених задач;

12) інформувати взаємодіючі, підлеглі штаби про зміни обстановки;

13) здійснювати контроль за розгортанням і функціонуванням СЗ і АУВ,

забезпеченням зв’язку та захистом від РЕП противника;

14) організувати та контролювати забезпечення ПУВ і збереження втаємниці

плануючих заходів;

15) вивчати та узагальнювати бойовий досвід та доводити його до підлеглих штабів.

Начальник штабу є першим заступником командира і головним його помічником по управлінню військами. Тільки йому надається право віддавати розпорядження від імені командира підлеглим військам, а також заступникам командира, начальникам родів військ і служб. Про зміст відданих розпоряджень він доповідає командиру.

Начальник штабу керує роботою штабу, узгоджує діяльність та інформує заступників командира та начальників родів військ і служб про конкретну обстановку та отриману задачу, визначає які дані і до якого часу необхідно мати, які попередні розпорядження підготувати для передачі підлеглим частинам (підрозділам), спрямовує роботу підлеглих штабів та керує процесом доведення задач до підлеглих підрозділів, частин.

Він особисто несе відповідальність за організацію і підтримку безперервного керування військами. Він є прямим начальником підрозділів і частин зв'язку.

2. Призначення та склад мб (тб). Поняття про організацію управління.

Механізований (танковий) батальйон організаційно входить до складу механізованої (танкової) бригади. Він є основним загальновійськовим тактичним підрозділом та розрахунковою тактичною одиницею з'єднання під час планування бою і проведення розрахунків для здійснення маршу, у разі перевезення залізницею, водним шляхом, повітряним транспортом тощо.

Механізований батальйон (мб), оснащений сучасним озброєнням, бойовою та іншою технікою, має високу маневреність, броньовий захист та стійкість до впливу від засобів ураження противника.

Склад підрозділів батальйону

Управління

а) Командування (КБ, ЗКБ, ЗКВР, ЗКБ з МТЗ, ст. інженер)

б) Штаб (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ(п), інструктор РХБЗ)

Бойові підрозділи

Механізований батальйон на БТР:

- три механізовані роти;

- танкова рота;

- мінометна батарея;

- протитанковий взвод (у МБ на БМП не має);

- гранатометний взвод;

- зенітно-ракетний взвод.

Танковий батальйон:

- три танкових роти;

- одна механізованна рота;

- зенітно-ракетний взвод.

Підрозділи бойового забезпечення

- розвідувальний взвод;

- інженерно-саперний взвод;

- вузел зв’язку (польовий).

Підрозділи тилового та технічного забезпечення

- медичний пункт батальйону (медичний взвод);

рота забезпечення:

а) взвод матеріального забезпечення,

б) взвод технічного забезпечення.

Прийнята система управління та організація взаємодії

Управління – це послідовний та цілеспрямований вплив органів управління на об’єкти управління з метою виконання ними різних завдань у відповідності до структури та завдань, що виконує система. Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і скритним.

Для управління підлеглими, приданими, підтримуючими та взаємодіючими підрозділами в батальйоні створюється система управління. До її складу входять органи управління, пункти управління, система зв'язку і автоматизації управління. Організація управління в мб показана на рис 1.

Органи управління (ОУ) – це організаційно-штатні або тимчасові призначені військові колективи чи окремі посадові особи з визначеними правами та обов’язками по керівництву підрозділами (частинами) в мирний та воєнний час.

До органів управління в батальйоні відносяться:

- командир батальйону,

- штаб батальйону (НШ, ЗНШ, НЗ-НВЗ/п/),

- заступники командира батальйону,

- командири підрозділів.

Пункти управління (ПУ) – це місця, обладнані в інжнерному відношені та оснащені технічними засобами (вузол зв’язку), з яких командири та інші органи управління здійснюють управління підлеглими підрозділами (частинами).

Для роботи командира батальйону та інших посадових осіб за його рішенням в усіх видах бою створюється пункт управління - командно-спостережний пункт (КСП) батальйону.

Для обміну інформацією, передачі команд, розпоряджень і прийому донесень від підлеглих створюється система зв’язку, яка в своєму складі має:

вузол зв’язку КСП;

лінії прямого зв’язку утворені радіо і проводовими засобами;

резерв сил і засобів зв’язку.

Управління підрозділами батальйону полягає в цілеспрямованій діяльністі командира, щтабу та всіх інших командирів підрозділів батальйону по підтриманню бойової готовності підрозділів, підготовці їх до бою та керівництво ними під час ведення бойових дій (виконання поставлених завдань).

Вимоги до управління підрозділами:

- безперервність,

- оперативність,

- стійкість,

- скритність.

Управління підрозділами батальйону включає :

- організацію та здійснення заходів по підвищенню (підтриманню) бойової

готовності підрозділів та забезпечення (відновлення) їх боєздатності;

- безперервний збір, вивчення та узагальнення данних обстановки;

- прийняття рішення;

- постановку задач підлеглим;

- планування бою;

- організацію та підтримання взаємодії;

- організацію та виконання заходів по виховній роботі та всебічному

забезпеченню бою;

- організацію системи управління, керівництво безпосередньою підготовкою

підрозділів до бою;

- практична робота в підрозділах по організації виконання поставлених задач, підготовці командирів та особового складу батальйону до бою та надання їм допомоги.

Високоманевровий характер загальновійськового бою та швидкі зміни обстановки потребують від командира батальйону стійкого, безперервного, оперативного та скритного управління підрозділами.

У бою командир батальйону зобов’язаний спостерігати за ходом бою, вести розвідку противника, своєчасно ставити задачі ротам (взводам), приданим та підтримуючим підрозділам, вміло застосовувати усі штатні та придані вогневі засоби.

При організації управління командир батальйону вказує:

- місце та час розгортання командно-спостережного та спостережного пунктів в батальйоні та приданих підрозділах;

- порядок їх переміщення;

- порядок підтримання зв’язку з підлеглими і приданими підрозділами;

- терміни та способи подання донесень, ступінь інженерного обладнання командно-спостережних, спостережних пунктів та порядок їх охорони й оборони.

В ході бою командир батальйону керує підрозділами з командно-спостережного пункту.

3. Порядок встановлення радіозв’язку із застосуванням ТЛФ позивних.

Правила встановлення телефонного радіоз’язку і ведення обміну

1. Радіозв'язок за відсутності особливих вказівок щодо його організації початково здійснюється на основних частотах, указаних в радіоданих. При встановленні радіозв'язку і веденні обміну по слухових радіоканалах передача повинна здійснюватися чітко і ритмічно зі швидкістю, що відповідає умінню кожного радиста забезпечити передачу без перебоїв і прийом без запитань. Збільшувати швидкість передачі за рахунок зниження якості забороняється.

При необхідності змінити швидкість передачі кореспондента застосовуються кодові скорочення «Передавайте повільніше» або «Передавайте швидше». При однобічному радіозв'язку, роботі безквитанційним способом, при передачі радіограм без згоди на прийом швидкість передачі не повинна перевищувати 14-16 п'ятизначних слів за хвилину. Радист з явно вираженими особливостями передачі до роботи на радіостанції не допускається.

Треба пам'ятати, що скорочення часу передачі при чіткій роботі без перебоїв і запитань з допустимою швидкістю утруднює роботу радіорозвідки противника і покращує потайливість радіозв'язку.

2. При необхідності перервати передачу радіограми дається кодова фраза"Чекайте", при цьому можна зазначати час перерви "Чекайте 5 хв.". При відновленні передачі дається фраза "Починаю передачу", знак поділу, після чого продовжується передача тексту, починаючи з повторення останньої переданої групи. Під час роботи і у разі необхідності перервати передачу кореспондента дається сигнал "Припиніть передачу".

Якщо три спроби перервати передачу виявились марними, радист приймальної радіостанції повинен, продовжувати прийом до закінчення передачі і в кінці передачі запитати неправильно прийняті групи.

3. У кожній радіомережі радіостанція, що забезпечує зв'язок старшому командиру (начальнику), є головною радіостанцією радіомережі. (радіонапрямку), а решта - підлеглими. У радіомережах взаємодії головна радіостанція призначається розпорядженням штабу, який організовує зв'язок.

Радист головної радіостанції повинен слідкувати за дотриманням встановленого режиму радіозв'язку, порядку роботи і дисципліни зв'язку. Він зобов'язаний припиняти будь-які порушення дисципліни зв'язку. Вимоги радиста головної радіостанції зобов'язані виконувати радисти всіх радіостанцій мережі беззаперечно. Головна радіостанція повинна вживати усіх заходів щодо забезпечення радіозв'язку в умовах радіоперешкод.

4. Входження радіостанцій старших командирів у радіомережі підлеглих командирів (штабів) допускається на нетривалий час і у виняткових випадках, за необхідності встановити зв'язок з командиром на одну чи кілька інстанцій нижче.

1. Установлення телефонного радіозв'язку і передача радіограм (сигналів) проводиться за відповідними правилами із застосуванням радіотелефонних позивних. Кодові скорочення здійснюються кодовими виразами у вигляді, зручному для вимовляння.

Приклади: "Прийміть радіограму", "Зрозумів", "Прийнято", знак поділу -словом "Поділ", факт закінчення передачі - словом "Прийом".

2. Установлення радіозв'язку і ведення радіообміну здійснюється відповідно до правил, приведених у нижчезазначених прикладах:

Установлення зв’язку в радіо напрямку

Кореспондент Головна радіостанція

Ладога 33 Зебра 63 (Радіонапрямок )

Приклад:

Виклик: Ладога 33, я Зебра 63, прийом.

Відповідь: Зебра 63, я Ладога 33, прийом.

Підтвердження: Я Зебра 63, прийнято, прийом.

У радіонапрямку при хорошій чутності повторний виклик і відповідь на нього може проводитися скорочено позивним своєї радіостанції,

Приклад:

Виклик: Я Зебра 63, прийом.

Відповідь: Я Ладога 33, прийом.

Підтвердження: Прийнято, прийом.

Установлення зв’язку в радіомережі

Кореспонденти Головна р/станція

Нептун 30 Газета 32 Броня40 (Радіомережа)

Марс 20 – циркулярний позивний

При одночасному виклику всіх радіостанцій мережі, як правило, застосовуються циркулярні позивні. Якщо циркулярні позивні не призначаються, то при одночасному виклику кількох радіостанцій мережі позивні кореспондентів, які викликаються, передаються по одному разу кожний у тій послідовності, в якій вони записані в радіоданих.

Відповідь на виклик дає кожна радіостанція в порядку черговості виклику.

Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням циркулярного позивного:

Виклик: Марс 20, прийом.

Відповідь: Я Газета 32, прийом.

Відповідь: Я Нептун 30, прийом.

Підтвердження: Марс 20, прийнято, прийом.

Приклад переговорів для установлення зв'язку в радіомережі з використанням індивідуальних позивних:

Виклик: Газета 32, Нептун 30, я Броня 40, прийом.

Відповідь: Я Газета 32, прийом

Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.

Відповідь: Я Нептун 30, прийом.

Підтвердження: Я Броня 40, прийнято, прийом.

Билет №2