Список використаних джерел та лiтератури

1. Ракипов Н. Г. Французско-русский словарь по сельскому хозяйству и продовольствию / – М. : РУССО, 2002. – 864 с.

2. Boulaine J. Histoire de l’Agronomie en France / – Londres; Paris; New York: Tec&Doc-Lavoisier, 1992. – 392 p.

3. Rey A. Le Français. Une langue qui défie les siècles/ – Paris: Gallimard, 2008. – 159 p.

4. Larousse agricole 2002, 29 / M. Mazoyer. – Paris: Larousse, 2002 – 766 p.

І. М. Лукашко

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: доцент Л. А. Гаращук

Вираження концептів життя та смерть в англомовній поезії

У сучасній когнітивній лінгвістиці спостерігається підвищена зацікавленість до такої категорії когнітивної лінгвістики як концепт, який трактується по-різному (як одиниця когнітивної семантики, одиниця ментальних чи психічних ресурсів людської свідомості, згусток культури у людській свідомості, ідея художнього твору і т.д.) та є найважливішим об’єктом дослідження когнітивної лінгвістики [3].

Актуальність дослідження зумовлена важливим місцем досліджуваного концепту в картині світу представників англомовної лінгвокультури в ракурсі лінгвопоетики та застосуванням методології та методик когнітивно-дискурсивного підходу.

Об’єктом дослідження є концепти ЖИТТЯ та СМЕРТЬ в англомовній поезії.

Предметом дослідження є способи й засоби вербалізації концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ в англомовній поезії (Генрі Уодсворта Лонгфелло, Емілі Дікінсон, Едварда Естліна Каммінгса та ін.).

Завданнями нашої статті є окреслення теоретичних засад когнітивної лінгвістики, на яких ґрунтується концептуальний аналіз художніх концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ, а також засоби вираження концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ в англомовній поезії.

Концепти існують у ментальному лексиконі людини. Утворення їх і є основною формою роботи мозку з інформацією. Вони матеріалізуються за допомогою мовлення. Мовними відповідниками концептів є слова, морфеми, усталені словосполучення.

Проблемою вивчення концепту у лінгвістиці займалися такі мовознавці, як О. С. Кубрякова, В. Н. Телія, Ю. С. Степанов, В. В. Колесов, С. Г. Воркачев, А. П. Бабушкін, В. І. Карасик [2].

Ми розглядаємо використання художніх концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ у ракурсі когнітивної поетики.

Нові тенденції у розвитку лінгвопоетики, зумовлені поширенням ідей когнітивізму в цій області, характеризуються детальною розробкою проблеми мовної особистості письменника, розкриттям специфіки ідіостилей художників слова з урахуванням співвідношення етнокультурного й індивідуально-авторського в тезаурусі творчої особистості [4].

Щодо концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ, ми відносимо їх до художніх концептів. Художній концепт розглядається як одиниця індивідуально-авторської свідомості, яка реалізована в єдиному тексті творчості письменника.

Реконструкція художніх концептів проводиться із застосуванням концептуального аналізу, який включає методику фреймового аналізу, концептуальних метафор і асоціативно-смислових полів. Таким чином, у результаті моделювання концептуальних метафор у віршах Генрі Уодсворта Лонгфелло, Емілі Дікінсон та Едварда Естліна Каммінгса сконструйовані такі концептуальні метафоричні схеми:

ЖИТТЯ Є СОН (an empty dream), ЖИТТЯ Є СЕРЙОЗНІСТЬ (Life is real, life is earnest), ЖИТТЯ Є ДІЯ (to act, that each to-morrow find us farther than today; act, act in the living Present), ЖИТТЯ Є СЛІДИ (leave behind us footprints on the sands of time) (Генрі Уодсворт Лонгфелло “A Psalm Of Life”); ЖИТТЯ Є КРАСА (I died for Beauty), ЖИТТЯ Є ПРАВДА (for Truth) (Емілі Дікінсон “I Died For Beauty”) [1]; ЖИТТЯ Є СТАРЕЦЬ (an old man; totters; has a beard; an old man 3 thirds asleep) (Едвард Естлін Каммінгс “Suppose”) [5].

СМЕРТЬ Є ДУША, ЩО СПИТЬ (the soul is dead that slumbers), СМЕРТЬ Є МОГИЛА (the grave is not its goal), СМЕРТЬ Є ПОХОРОННИЙ МАРШ (funeral marches to the grave) (Генрі Уодсворт Лонгфелло “A Psalm Of Life”); СМЕРТЬ Є ТРУНА (Adjusted in the Tomb), СМЕРТЬ Є МОХ (until the Moss had reached our lips) (Емілі Дікінсон “I Died For Beauty”) [1]; СМЕРТЬ Є МОЛОДІСТЬ (young) (Едвард Естлін Каммінгс “Suppose”) [5].

Систематизація й асоціативне осмислення концептуальних метафор дозволяє визначити зміст художніх концептів ЖИТТЯ та СМЕРТЬ у даних віршах, яке сконцентровано в їхніх смислових атрибутах. У даних віршах художні концепти мають наступні смислові атрибути:

ЖИТТЯ: спокій (ЖИТТЯ Є СОН); подія, діяльність (ЖИТТЯ Є СЕРЙОЗНІСТЬ, ЖИТТЯ Є ДІЯ); вічність (ЖИТТЯ Є СЛІДИ, ЖИТТЯ Є КРАСА, ЖИТТЯ Є ПРАВДА, ЖИТТЯ Є СТАРЕЦЬ);

СМЕРТЬ: спокій (СМЕРТЬ Є ДУША, ЩО СПИТЬ, СМЕРТЬ Є МОГИЛА, СМЕРТЬ Є ПОХОРОННИЙ МАРШ, СМЕРТЬ Є ТРУНА), оновлення (СМЕРТЬ Є МОЛОДІСТЬ), забуття (СМЕРТЬ Є МОХ).

Для виявлення смислових атрибутів художніх концептів, у яких розкривається їхній зміст, використовуються методи семантико-асоціативного осмислення концептуальних метафор.

Отже, зміст художнього концепту ЖИТТЯ репрезентовано такими смисловими атрибутами, як: спокій, подія, діяльність, вічність; концепту СМЕРТЬ – спокій, оновлення, забуття. Художній концепт є сумою смислових атрибутів, їх нерозривною єдністю, яка ґрунтується на понятійній та асоціативній спільності.