Список використаних джерел та лiтератури

1. Баронин А.С. Этнопсихология : [учеб. пособ.] / А.С. Баронин. – К. : Изд-во МАУП, 2000. – 80 с.

2. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий: Варианты речевого поведения / Рос. АН, Ин-т рус. яз. М.: Наука, 1993. – 171 с.

3. Гуляйкина С.О. Вариативность/инвариантность в речевых манипуляциях персонажей сказок (на материале английского и русского языков) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / С.О. Гуляйкина. – Ульяновск, 2007. – 22 с.

4. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк ван Т. А. ; [пер. с англ. ; cост. Петров В.В. ; под ред. Гарасимова]. – М. : Прогресс, 1989. – 310 c.

5. Дмитрук О.В. Маніпулятивні стратегії в сучасній англомовній комунікації (на матеріалі текстів друкованих та Інтернет-видань 2000–2005 років) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «германські мови» / О.В. Дмитрук. – Київ, 2006. – 19 с.

6. Иссерс О. С. Коммуникативный успех как прогнозируемая категория // Культурно-речевая ситуация в современной России / О. С. Иссерс. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2000. – 379 с.

7. Михалева О.Л. Политический дискурс. Специфика манипулятивного воздействия / О.Л. Михалева. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 256 с.

8. Паршина О.Н. Российская политическая речь : Теория и практика / О.Н. Паршина / [под ред. О.Б. Сиротининой]. – М. : Издательство ЛКИ, 2007. – 232 с.

9. Уайльд О. Сказки (на английском языке) / О.Уайльд. – М.: Прогресс, 1979. – 186 с.

О. Ф. Ястремський

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Науковий керівник: (Росія) докт. філол. наук В. В. Михайленко

Моделювання лсп “efficient”

Дослідження семантичного поля, ідеї та принципи якого складались поступово. Вони беруть свій початок в кінці ХХ- на початку ХІХ століть. Системні зв’язки та семантичні чинники мови виступають вагомими доробками Ю. Д. Апресяна, М. Г. Божеску, Т. В. Грошко, В.В.Левицького, В.В.Михайленка, І. В. Нікіточкіної, О. Д. Огуя, В. Г. Гака, Л. А. Лисиченко, М. П. Кочергана, Й. А. Стерніна, Ж. П. Соколовської, А. А. Уфімцевої, Д. М. Шмельова та ін.

Особлива увага до теорії «поля» привело до вирізнення різноманітних типів полів (семантичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних, граматико-лексичних, словотвірних), які складають досить значні варіанти загальної ідеї – смислового зв’язку слів одного з іншим в мові.

Ю.Н. Караулов дає наступне визначення: «одиниці» лексико-семантичної системи мови, визначення за властивостями та визначення за принципами внутрішньої організації [2: 23]. Семантичне поле – сукупність слів, які поєднані смисловими зв’язками на основі єдиного загального поняття або подібності ознак їх лексичних значень [6]. Під семантичним полем (англ. semantic field) ми розуміємо сукупність слів, поєднаних смисловими зв’язками за первинними ознаками їх лексичних значень [7].

Р. Мейер, що такі типи семантичного поля можуть включати: 1) природні (назви дерев, тварин, частин тіла та ін.), 2) штучні (назви військових звань, складові частини механізмів та ін.), 3) напівштучні (термінологія мисливців і рибалок, етичні поняття та iн.) [3; 5].

Мета даної розвідки – присвячено моделюванням лексико-семантичного поля “efficient” у сучасній англійській мові. Об’єктом дослідження виступає прикметникова лексема “efficient” у семантичній системі англійської мови, предметом виступають лексична та функціональна семантика складових зазначеного поля.

ЛСП репрезентує певну концептосферу у картині світу [4: 107-110]. Лексема efficient виступає домінантою при вербалізації концептосфери efficient. Лексичне значення даного прикметника включає такі компоненти, які можуть виступати диференціальними компонентами, кожен з яких представлений лексико-семантичною групою, або мікрополем:

(1) quick, (2) well, (3) competent, (4) effective, (5) effectual, (6) efficacious, (7) productive, (8) capable, (9) skilful, (10) satisfactory, (11) active, (12) operative (13) economical.

Уявлення про початкову цілісність лексичного значення як інтуїтивного сприйняття певного сегменту дійсності, що використовує, в дійсності, лексематику – напрям у структурній семантиці, започаткований Е. Косеріу і його послідовниками. Семи розглядаються не як матеріал для побудови значення, а як диференційні ознаки, що виділяються в ході семантичного аналізу. Відповідно існує єдність даного різновиду семантичного аналізу з теорією поля, в якій також закладений диференціальний підхід. [1]

Виокремлено диференціальні семи, які дають можливість побудувати окремі мікрополя, перетинаючись формують єдине макрополе.