Список використаних джерел та лiтератури

1. Арнольд И.В. Семантическая структура слова и методика ее исследования – Ленинград, 1996. С.50-55

2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М. сов. энцыкл., 1966. С.430

3. Городецький Б.Ю. Термін і його лінгвістичні властивості. – В журн. Структурна і прикладна лінгвістика, №2, в. 3, 1987. С.54-62

4. Ковалик Н.В. Семантична парадигма ділового терміна / Н.В. Ковалик// Філологічні науки: зб. наук, праць/наук. ред. В. В. Герман. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2006. С. 238-246.

5. Longman Dictionary of Contemporary English. Режим доступу: http://www.ldoceonline.com/

6. "The Financial Times" (FT) Режим доступу: http://www.ft.com/uk/management

7. "The Wall Street Journal" (WSJ) Режим доступу: http://www.ft.uk. http://www.wsj.com

8. "Єдиний торговельний кодекс США (The Uniform Commercial Code of the USA)" Режим доступу: http://www.law.cornell.edu/ucc/ucc.table.htm.

О. С. Дем’янчук

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: канд. філол. наук,доцент О. Ю. Андрушенко

Частки в давньоанглійській мові (історичний аспект)

Питання про статус часток серед інших частин мови в лінгвістиці є досі не вирішеним. Тлумачення їх залежить як від лінгвістичних традицій, так і від автора зокрема. Деякі дослідники, М.Я. Блох [1], Н.М. Раєвська [6], взагалі не виокремлюють частку як частину мови, інші, зокрема Н.А. Кобріна [3:207], О.І. Смирницький [7:387], І.П. Масюченко [4:256], Г.Г. Почєпцов [5:96], Б.А. Ільїш [2:160], вважають її особливою частиною мови.

Згідно з В.Н. Ярцевою частки є розрядом незмінних службових слів, які приймають роль у виражені форм окремих морфологічних категорій, входячи в склад слова чи приєднуючись до нього, які передають комунікативний статус висловлювання, а також виражають відношення автора до зовнішнього контексту [8:579].

Метою дослідження є встановити статус часток у давньоанглійській мові, що є об’єктом нашого дослідження.

Граматисти зазначають про труднощі при розрізнені часток та інших частин мови (префіксів, займенників) в давніх германських мовах. У давньоанглійській мові М. Еленбас виокремлює такі частки: (a)dun ‘down’, onweg/aweg ‘away’,forð ‘forth’, niðer ‘down’, up(p) ‘up’, ut ‘out’, of ‘off’, fram ‘from, forth, out, away’, to ‘towards, in the direction of’, offer ‘across’ [11:137]. Б. Хаба відмічає наступні частки в давньоанглійській мові: of, ofdune, onweg, up, ut, forð [13:45]. Дж. Альджео та Б. Мітчел стверджують про існування частки þе, яка була звичайним відносним займенником [9:101; 14:75]. О. Фішер вирізняє частки þе, ne, ut [12:183]. Дж. Л. Брук вказує, що заперечна частка ne з’явилась як окреме слово [10:84]. Г. Світ виділяє такі давньоанглійські частки, як inn, bi, for, un,be, swā тощо[15:29], поділивши їх на незалежні та залежні (первинні та вторинні). Останні утворюються від інших (відмінюваних) частин мови; таким чином hām в hē ēode hām ‘he went home’ утворилось від іменника чоловічого роду hām ‘home’, ‘homestead’. Первинні частки, такі як be ‘by’, swā ‘so’ не утворені від інших частин мови. Немає чіткого розмежування між трьома класами часток, більшості прийменників, які вживаються в ролі прислівників та деяких прислівників, які вживаються як сполучники [15:29-30]. Існують також частки прості, похідні (напр. uf-an ‘above’) і складені (напр. be-neoÞan ‘beneath’, ускладнене прийменником be) [15:191].

Звернемо нашу увагу на значення давньоанглійських часток. Найбільш зрозуміло та чітко даний аспект був висвітлений М. Еленбас. Вона зазначає, що частки up(p) ‘up’та ut ‘out’ є найбільш вживаними, та позначають напрям дії. Часте повторювання цих часток відбувається завдяки поєднанню з різними дієсловами для створення відокремлюваних складних предикатів. Так, частки ut ‘out’, up(p) ‘up’ можуть стояти відразу після дієслова та поєднуватися з простими дієсловами, але й досить часто – з дієсловами, що мають префікси. Частки, які виражають зниження дії, (a)dun та niðer/niÞer. Частка niðer/niÞer зникла в англійській мові, проте зберіглася як слово nether ‘in a lower position’, що обмежене у вживанні в сучасній англійській мові. Кількість відокремлюваних складних дієслів з часткою in(n) значно нижча, ніж з up, ut ‘out’, adun ‘down’. Частка on має декілька значень: може вказувати на початок дії чи передавати власне дію. Основне значення частки of ‘off, away, from, out of’ – переміщення, рух від чогось. Інша давньоанглійська частка, яка вказує на «рух від чогось» (переміщення) – це onweg/aweg. Напр.:

(1) & Aaron ahefde up his hand... – and Aaron lifted up his hand.

У реченні (1) префікс а- має абстрактне значення та не надає дієслову ніякого значення. Частка ‘up’ в свою чергу виражає не тільки напрям дії, але й бере на себе префікс та зазначає результат дії, вираженої дієсловом.

(2) Da gewende his here aweg swyðe hraðe...

Then went his army away very quickly

‘Then his army went away very quickly’

У прикладі (2) дієслово стоїть у другій позиції в реченні, коли частка aweg ‘away’ знаходиться на п’ятій позиції. Дієслово gewende має префікс ge-, який не надає дієслову ніякого значення та є прототипом частки aweg, яка підсилює передбачуване значення [11:138-146].

Клас часток є по-своєму унікальним. Оскільки в сучасній англійській граматиці досі точаться дискусії щодо їх статусу та класифікації. А отже, частки потребують подальшого дослідження.