Список використаних джерел та лiтератури

1. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. – М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1996. – 472 с.

2. Парыгин Б.Д. Психологический барьер и его природа // Социальная психология и философия / Под ред. Б.Д. Парыгина. – Л.: ЛГПИ, 1975. – № 3. – С. 3-13.

3. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века / Г.Г. Почепцов. – М.: «Рефл-бук», 2000. – 352 с.

4. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации / Г.Г. Почепцов. – М.: «Ваклер», 1998. – 285 с.

5. Рогов Е.И. Психология общения / Е. И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 336 с.

6. Rogers C.R. Encounter groups / C. R. Rogers. – London: Harmonds–Worth, 1975. – 174 p.

Л. Г. Григорійчук

Буковинський державний фінансово-економічний університет

Науковий керівник: (Росія) докт. філол. наук В. В. Михайленко

Синтаксично-морфологічний аналіз фразеологічних одиниць на позначення економічного стану

Дослідження фразеологізмів у фахових мовах стає поширеним явищем у вітчизняному мовознавстві (М. Думе, К. В. Житнікова та ін.) [3; 8]. Фахова мова економіки – надзвичайно плідне поле діяльності для дослідження явища фразеологізації. Проте фразеологія у мові економіки не отримала системного опису. Основна увага приділяється дослідженню семантичної структури фразеологізмів, проблемі граматичних особливостей фразеологізмів, типам фразеологічної еквівалентності [4; 6; 7]. Дослідження фразеологізмів на позначення економічного стану в німецькій мові, її варіантах та діалектах викликає підвищений інтерес у лінгвістів, оскільки, за словами В. Н. Телії, фразеологізми – це «найбільш культурологічний компонент мови у дії» [4: 19].

Метою даної розвідки є дослідження морфологічно-синтаксичних характеристик фразеологізмів у мові економіки.

Матеріалом дослідження є 50 фразеологізмів німецької мови, вилучені методом суцільної вибірки з термінологічних і фразеологічних словників німецької мови.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю підготовки лексикографічного посібника «Фразеологізми німецькомовного економічного дискурсу» для чого також потрібно вирізнити глибинні зв’язки фразеологічної семантики з національним менталітетом, що сприяє розумінню процесів формування німецькомовної картини світу.

Об’єкт дослідження – фразеологізми на позначення економічного стану у німецькiй та українській мовних картинах світу.

Існує декілька принципів класифікації фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Ми взяли за основу морфолого-синтаксичну класифікацію фразеологізмів В. Фляйшера і виокремили фразеологізми на позначення економічного стану. Далі за частиномовним статусом стрижневого складового класифікували їх на субстантивно-дієслівні, субстантивно-ад’єктивні, дієслівно-ад’єктивні та субстантивно-субстантивні [5: 142].

1. Іменник + дієслово (56%). Фразеологізми на позначення економічного стану доповнюються прийменником та означеним або неозначеним артиклем. Еin Geschäft machen – «укласти угоду», Kapital schlagen – «мати прибуток». [1: 259; 368]. Наведені приклади демонструють, що дієслово у структурі фразеологізмаа цієї підгрупи може вживатися у переносному значенні.

2. Іменник + прикметник (34%).Зазвичай, прикметник, який входить до складу фразеологізму цієї підгрупи, вживається у переносному значенні, проте, іменник зберігає своє термінологічне значення. Еin stolzer Preis – «велика ціна», der Handel im kleinen – «роздрібна торгівля» [1: 113; 308].

3. Іменник + іменник (6%). Дану підгрупу фразеологізмів можна поділити ще на дві підгрупи: 3.1.іменник + означення в родовому відмінку: Abschluss der Bücher – «збалансування бухгалтерських книг» та 3.2.парні іменники: Brief und Geld – «пропозиція і попит» [1: 17;122].

4. Дієслово + прикметник (4%), наприклад, Fest abschliessen –«заключати термінову угоду», geschäftlich zu tun haben – «вступати в ділові стосунки» [1: 204; 259]. Дієслово зберігає своє термінологічне значення, тоді як прикметник вживається у переносному значенні.

Проведений аналіз дає нам змогу зробили наступні висновки:

1. Основа фахової мови економіки становить економічна лексика, проте, її певним сегментом виступають фразеологізми.

2. Переосмислення значення складових фразеологізмів на позначення економічного стану підтверджує, що в основі номінації явища економічного стану лежить метафоризація їх окремих складових.