Глава 65 видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)

Стаття 659. Направлення запиту про видачу (екстрадицію)

1. Запит про видачу (екстрадицію) особи, яка вчинила злочин, направляється до іноземної держави в разі, якщо справа підсудна суду України, а також якщо відносно даної особи є невиконаний вирок суду України.

2. Запит про видачу направляється за умови, якщо за законодавством України хоча б за один із злочинів, у зв’язку з якими запитується видача, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше одного року або особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше чотирьох місяців.

Стаття 660. Органи, які направляють запит про видачу (екстрадицію)

1. Запит про видачу (екстрадицію) обвинуваченого направляє Генеральна прокуратура України за поданням прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням справи. Матеріали запиту про видачу особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності готуються органом досудового слідства, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

2. Запит про видачу (екстрадицію) особи з метою судового провадження або відбування покарання у вигляді позбавлення волі направляє Міністерство юстиції України за поданням суду, у провадженні якого знаходиться справа.

3. Уповноважені органи, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, також розглядають відповідні запити про видачу, які надходять від іноземних держав.

Стаття 661. Зміст та форма запиту про видачу (екстрадицію)

1. Запит про видачу (екстрадицію) складається компетентним органом, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, і повинен містити у собі такі відомості:

1) найменування органу, що складає запит;

2) у разі наявності міжнародного договору, учасниками якого є як Україна, так і запитувана сторона, посилання на його положення;

3) найменування справи, по якій запитується правова допомога;

4) опис діянь, у вчиненні яких обвинувачується відповідна особа, їх юридична кваліфікація;

5) дані про розмір заподіяної шкоди;

6) прізвище, ім’я, по батькові особи, щодо якої направляється запит про видачу (екстрадицію), повна дата і місце її народження, місце проживання або місцеперебування за кордоном та інші відомості про неї.

2. До запиту про видачу компетентний орган додає такі документи:

1) копію постанови судді про затримання розшукуваної особи та доставку її в суд під вартою, або обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи копію вироку з підтвердженням про набуття ним законної сили;

2) копію постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого, якщо у справі не винесено вирок;

3) копію постанови про розшук особи;

4) довідку про докази, якими підтверджується вина розшукуваної особи у вчиненні злочину;

5) текст статті Кримінального кодексу України, за яким кваліфікується інкримінований злочин;

6) висновок компетентних органів України про громадянство особи, видача якої запитується, складений відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України";

7) довідку про частину невідбутого покарання (у разі, якщо порушується клопотання про видачу особи, яка вже відбула частину призначеного судом покарання);

8) дві фотокартки та дактилокарта розшукуваної особи (за наявності).

3. Запит та документи, які додаються до нього, повинні бути складені у двох примірниках, засвідчені належним чином і скріплені гербовою печаткою органу, який підготував запит.

4. Запити органів досудового слідства і судів України про видачу та документи, що додаються до них, супроводжуються засвідченим перекладом на мову, визначену міжнародним договором, а за його відсутності - на мову відповідної іноземної держави або на іншу, погоджену із запитуваною державою.

Стаття 662. Звернення про взяття під варту або затримання особи

1. У невідкладних випадках компетентні органи України можуть звернутися до відповідного органу іноземної держави з проханням про тимчасове взяття під варту або затримання особи, щодо якої буде направлено запит про видачу.

2. При цьому повідомляється про наявність постанови або ухвали про взяття цієї особи під варту або вироку, що набрав законної сили. Текст відповідного документа надсилається в якомога стислий строк шляхами, визначеними у частині першій статті 639 цього Кодексу, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол). Одночасно надається інформація про злочини, у зв’язку з якими видачу буде запитано, де і коли злочин було вчинено і по можливості опис зовнішності розшукуваної особи.

Стаття 663. Органи, що здійснюють екстрадицію

В Україні органом, на який покладено завдання здійснювати практичну частину процедури екстрадиції до України осіб, розшукуваних органами досудового розслідування і судами України та затриманих за кордоном, є Національне центральне бюро Інтерполу в Україні.

Стаття 664. Строки тримання під вартою особи, яка підлягає видачі

1. Обчислення строків тримання під вартою особи, яка підлягає видачі з України, та їх продовження здійснюються відповідно до вимог статей 128 і 138 цього Кодексу.

2. Час затримання та тримання під вартою особи, яка видається в Україну, на території запитуваної держави, а також час її етапування зараховуються в загальний строк відбування покарання, призначеного вироком суду України.

Стаття 665. Межі кримінального переслідування виданої особи

1. Особа, видачу якої здійснено на запит компетентних органів України, без згоди держави, яка її видала, не може бути засуджена або щодо неї не може бути виконаний вирок за злочин інший, ніж ті, у зв’язку з якими було задоволено запит про видачу.

2. Згода іноземної держави не потрібна, якщо видана особа не залишила територію України, хоча мала таку можливість, протягом п’ятнадцяти діб з дня звільнення від кримінальної відповідальності або завершення виконання вироку, чи, залишивши територію України, добровільно туди повернулася.

Стаття 666. Направлення копії вироку іноземній державі

Після набрання вироком законної сили у справі виданої особи суд направляє копію вироку Міністерству юстиції, яке надсилає її відповідному органу іноземної держави.

Стаття 667. Порядок розгляду уповноваженим органом України запиту іноземної держави про видачу особи

1. У разі надходження запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи прокуратура Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, у районі діяльності яких перебуває особа, за дорученням уповноваженого органу України здійснює перевірку наявності можливих перешкод для її видачі, передбачених міжнародним договором, а також у разі потреби забезпечує докази, які знаходяться в Україні.

2. Уповноважений орган України, з урахуванням матеріалів перевірки, одержаних відповідно до частини першої цієї статті, в разі потреби, повідомляє запитуючий орган про необхідність надати додаткову інформацію для розгляду запиту. Строк надання відповідної інформації не може перевищувати 30 діб.

3. Після вивчення отриманих матеріалів та проведення у разі потреби додаткової перевірки уповноважений орган України приймає одне з таких рішень:

1) про неможливість виконання запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи;

2) про надіслання запиту про видачу, матеріалів перевірок та висновку на розгляд відповідного апеляційного суду для вирішення питання про надання дозволу на видачу особи іноземній державі.

4. Уповноважені органи розглядають запит про видачу до іноземної держави по суті, якщо запит та матеріали, що до нього додаються, складені або містять завірений переклад українською мовою чи іншою мовою, погодженою за взаємною домовленістю, якщо інше не передбачено міжнародним договором з відповідною іноземною державою.

Стаття 668. Підстави для відмови у видачі

1. У видачі відмовляється, якщо особа, якої стосується запит про видачу, є громадянином України.

2. Видача не здійснюється, якщо:

1) діяння, у зв’язку з яким запитується видача, розглядається як політичний злочин або злочин, пов’язаний з політичним злочином;

2) запит про видачу правопорушника за вчинення звичайного злочину був зроблений з метою переслідування або покарання особи на підставі її раси, релігії, національної приналежності чи політичних переконань або якщо становищу такої особи може бути зашкоджено з будь-якої з цих причин.

3) за законом держави, яка звернулася за видачею, злочин карається позбавленням волі на строк до одного року чи більш м’яким покаранням або засуджена особа має відбути покарання у виді позбавлення волі не більше чотирьох місяців;

4) злочин, за який вимагається видача, карається смертною карою за законодавством держави, яка звернулася із запитом про видачу, і компетентний орган цієї держави не надав Україні достатніх гарантій того, що смертний вирок не буде звернутий до виконання;

5) існують підстави вважати, що особа буде піддана катуванню або нелюдському та принижуючому ставленню чи покаранню;

6) видача особи суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України;

7) держава, яка звернулася за видачею, не забезпечує в цій сфері взаємності в разі відсутності міжнародного договору України;

8) про те саме діяння тієї ж самої особи ведеться в Україні кримінальне провадження або воно велося і закінчено закриттям провадження в кримінальній справі чи ухваленням вироку;

9) за злочин, у зв’язку з яким запитується видача, в Україні була проголошена амністія, якщо при цьому відповідно до законодавства України переслідування даного діяння підпадає під юрисдикцію України;

10) діяння, у зв’язку з яким запитується видача, є військовим злочином, але не є злочином за звичайним кримінальним правом;

11) закінчився строк давності.

3. Крім того, у видачі особи іноземній державі з метою її кримінального переслідування може бути відмовлено, якщо:

1) злочин було вчинено на території України або на водному чи повітряному судні України, а так само, якщо злочин вчинено частково на території України або в місці, яке розглядається як її територія;

2) за законодавством України злочин підлягає переслідуванню в порядку приватного чи приватно-публічного обвинувачення.

4. Громадянство особи визначається під час ухвалення рішення стосовно її видачі.

5. Відмова у видачі особи на підставах, передбачених частиною першою, пунктами 3 і 4 частини другої, пунктом 1 частини третьої цієї статті, не позбавляє можливості кримінального переслідування цієї особи в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 669. Обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для забезпечення видачі особи на запит іноземної держави

1. У разі надходження від компетентного органу іноземної держави запиту про видачу особи уповноважений орган України для забезпечення виконання цього запиту вирішує питання про необхідність обрання для цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

2. Прокурор на підставі доручення уповноваженого органу звертається з поданням про взяття під варту особи до місцевого суду за місцем її перебування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд обмежується дослідженням наявності процесуального рішення компетентного органу іноземної держави (оригіналу або його ксерокопії) про затримання цієї особи або взяття під варту для забезпечення в подальшому її видачі та даних, що підтверджують цю особу. Матеріали, що подаються до суду, мають бути перекладені на державну мову.

4. У разі, якщо особа, стосовно якої вирішується питання про взяття під варту, не володіє державною мовою, суд забезпечує участь перекладача.

5. Особа, щодо якої вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для забезпечення видачі на запит іноземної держави, може мати обраного нею чи у передбачених цим Кодексом випадках призначеного їй захисника, а також захищати себе особисто.

6. Строки тримання особи під вартою та порядок їх продовження визначаються цим Кодексом.

7. У випадках, що не терплять зволікань, взяття особи під варту можливо до отримання запиту про видачу. За поданням компетентного органу України суд у цьому випадку може застосувати запобіжний захід на строк не більше сорока днів, якщо відповідний орган іноземної держави просить застосувати такий запобіжний захід і запевняє, що відносно цієї особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили, або прийнято судове рішення про арешт чи взяття особи під варту та буде надіслане запит про видачу.

8. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обраний в порядку, передбаченому цією статтею, скасовується, якщо:

1) протягом сорока днів після надходження прохання про взяття під варту особи не надійшло запит про її видачу;

2) дані, які містяться у зверненні про видачу особи, є недостатніми і прокурор або суд зажадав їх доповнення, але вони не надійшли протягом одного місяця від дня вручення цієї вимоги органу іноземної держави, який звернувся за видачею;

3) орган іноземної держави, повідомлений про час і місце видачі особи, не прийме її протягом семи діб з обумовленого дня видачі, або в інший погоджений строк;

4) у видачі особи відмовлено;

5) запит органу іноземної держави про видачу або тимчасовий арешт особи відкликано;

6) тримання особи під вартою триває довше, ніж максимальний строк позбавлення волі, що може бути призначений особі як покарання за вироком у разі задоволення запиту про видачу, або перевищує невідбутий строк покарання, призначеного за вироком, для виконання якого запитується видача.

Стаття 670. Розгляд справи про видачу особи іноземній державі Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, обласним апеляційним судом, апеляційним судом міст Києва і Севастополя

1. Розгляд справи про видачу особи іноземній державі провадиться відповідним апеляційним судом у складі трьох суддів за участю прокурора, особи, стосовно якої вирішується питання про видачу його захисника, законного представника. Участь захисника у розгляді справи про видачу особи компетентному органу іноземної держави є обов’язковою.

2. У судовому засіданні суд розглядає запит про видачу, матеріали перевірки, заслуховує пояснення особи, стосовно якої порушується питання видачі, думку прокурора. Клопотання учасників судового процесу, що не відносяться до предмета запиту про видачу особи, не розглядаються.

3. Судовий розгляд справи обмежується перевіркою наявності підстав для видачі, передбачених міжнародним договором України, відповідно до якого запитується видача, а в разі видачі особи на засадах взаємності - дотриманням вимог статті 669 цього Кодексу. Питання винуватості особи, видача якої запитується, розгляду не підлягає.

4. Особі, стосовно якої вирішується питання про видачу, що не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи про видачу, виступати в суді рідною мовою і користуватися послугами перекладача та на переклад рішення суду.

5. За результатами розгляду справи про видачу особи іноземній державі суд постановляє одне з таких рішень:

1) про видачу особи іноземній державі;

2) про відмову у видачі особи;

3) про необхідність проведення додаткової перевірки.

6. Копія рішення про видачу вручається особі, стосовно якої постановлене це рішення, у триденний строк після його проголошення (за необхідності - з його перекладом).

7. Про постановлене за результатами розгляду справи про видачу рішення суд невідкладно повідомляє уповноважений орган України.

8. Рішення суду про видачу особи іноземній державі, про відмову у видачі, про необхідність проведення додаткової перевірки може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом десяти діб із моменту проголошення.

9. Постановлене за результатами розгляду справи про видачу рішення набирає законної сили і виконується після закінчення строку на оскарження. У разі подання скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи Верховним Судом України, якщо його не буде скасовано.

Стаття 671. Розгляд Верховним Судом України скарг на рішення апеляційного суду про видачу особи іноземній державі, про відмову у видачі та необхідність проведення додаткової перевірки

1. Скарга на рішення апеляційного суду, який розглядав справу про видачу особи іноземній державі, подається:

1) особою, стосовно якої постановлено рішення, її захисником, законним представником - на рішення суду про видачу цієї особи;

2) прокурором - на рішення суду про відмову у видачі чи необхідність проведення додаткової перевірки.

2. Адміністрація місця попереднього ув’язнення при надходженні від особи скарги на рішення суду про видачу терміново надсилає її до Верховного Суду України та повідомляє про це суд, рішення якого оскаржується.

3. Суд, який постановив рішення про видачу особи, направляє до Верховного Суду України матеріали, що підтверджують законність та обґрунтованість постановленого ним рішення.

4. Верховний Суд України про надходження скарги особи на рішення апеляційного суду про видачу невідкладно інформує Генеральну прокуратуру України.

5. Перевірка законності та обґрунтованості рішення про видачу провадиться протягом тридцяти діб із моменту надходження скарги судом у складі трьох суддів за участю прокурора, особи, стосовно якої постановлено рішення про видачу, її захисника, законного представника.

6. Особі, стосовно якої вирішується питання про видачу, і яка не володіє державною мовою, забезпечується право робити заяви, заявляти клопотання, знайомитися з матеріалами справи про видачу, виступати в суді рідною мовою, або іншою мовою, якою вона володіє, і користуватися послугами перекладача та забезпечується її право на переклад рішення суду.

7. Судовий розгляд справи обмежується перевіркою відповідності рішення про видачу даної особи законодавству України, міжнародному договору України, на підставі якого запитується її видача, а в разі видачі особи на засадах взаємності - статті 669 цього Кодексу.

8. Питання винуватості особи, видача якої запитується, розгляду не підлягає.

9. За результатами розгляду скарги особи, її законного представника або захисника на рішення про видачу цієї особи іноземній державі та перевірки матеріалів справи суд постановляє одне з таких рішень:

1) про визнання рішення про видачу особи незаконним чи необґрунтованим та його скасування;

2) про залишення скарги без задоволення.

10. За результатами розгляду скарги прокурора на рішення суду про відмову у видачі чи необхідність проведення додаткової перевірки та вивчення матеріалів справи суд:

1) задовольняє скаргу прокурора і постановляє рішення про видачу особи компетентному органу іноземної держави;

2) відхиляє скаргу і залишає в силі рішення апеляційного суду про відмову у видачі;

3) скасовує рішення апеляційного суду про проведення додаткової перевірки і виносить постанову про призначення справи до судового розгляду;

4) відхиляє скаргу прокурора і залишає в силі рішення апеляційного суду про проведення додаткової перевірки.

11. У разі скасування рішення про видачу особи суд звільняє її з-під варти.

12. Рішення Верховного Суду України, постановлене за результатом розгляду справи, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Стаття 672. Повідомлення про результати розгляду запиту про видачу особи

1. Про результати розгляду запиту про видачу особи уповноважений орган України невідкладно інформує орган іноземної держави, від якої надійшов запит.

2. У разі виникнення після набрання рішенням суду законної сили обставин, що унеможливлюють здійснення видачі особи, уповноважений орган України приймає рішення про відстрочку видачі цієї особи до усунення таких перешкод, про що інформує орган іноземної держави, від якої надійшов запит.

Стаття 673. Відстрочка видачі

Суд може відстрочити видачу, якщо:

1) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, притягається до кримінальної відповідальності або відбуває покарання за інші діяння на території України до закінчення розслідування, відбуття покарання або звільнення з будь-яких законних підстав;

2) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, перебуває у стані тяжкого захворювання і за станом здоров’я не може бути видана без шкоди для її здоров’я - до її одужання.

Стаття 674. Тимчасова видача

1. Суд на підставі обґрунтованого клопотання відповідного органу іноземної держави може своєю ухвалою дозволити тимчасову видачу, якщо відстрочка видачі, передбачена статтею 673 цього Кодексу, може потягти за собою в іноземній державі закінчення строку давності або серйозно ускладнити розслідування чи судовий розгляд справи.

2. Тимчасова видача можлива за умови, якщо іноземна держава гарантує тримання виданої особи під вартою і повернення після проведення процесуальних дій, для яких вона була видана, але не пізніше дев’яноста днів із моменту видачі.

Стаття 675. Повторна видача

1. У разі, якщо особа, видана Україною на запит іноземної держави, повторно прибула на територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності або відбування покарання за злочин, у зв’язку з яким її було видано, уповноважений орган України на прохання відповідного органу цієї іноземної держави вживає заходів для її взяття під варту для видачі і передачі в таку державу, крім випадків, коли видача не може бути здійснена.

2. Якщо особу після прийняття рішення за запитом про видачу було звільнено з-під варти відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 669 цього Кодексу, уповноважений орган України може відмовити у видачі цієї особи за те саме діяння тій самій державі.

Стаття 676. Витрати, пов’язані з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі

Україна несе витрати, що виникли на її території у зв’язку з вирішенням питання про видачу особи іноземній державі.