- •Глава 1. Кримінально-процесуальне законодавство і його завдання
- •Глава 2 засади кримінального провадження
- •Глава 3 суд
- •Глава 4 прокурор
- •Глава 5 слідчий, начальник слідчого підрозділу
- •Глава 6 органи дізнання
- •Глава 7 підозрюваний
- •Глава 8 обвинувачений
- •Глава 9 захисник
- •Глава 10. Потерпілий
- •Глава 11 цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальній справі
- •Глава 12 законний представник, представник у кримінальній справі, заставодавець
- •Глава 13. Свідок, судовий експерт, спеціаліст, понятий, перекладач
- •Глава 14 забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі
- •Глава 15 обставини, що виключають участь у кримінальному провадженні
- •Глава 16 фіксування процесуальних дій
- •Глава 17 процесуальні рішення
- •Глава 18 процесуальні строки
- •Глава 19 процесуальні витрати та їх відшкодування
- •Глава 20 затримання підозрюваного, обвинуваченого
- •Глава 21 запобіжні заходи
- •Глава 22 інші заходи процесуального примусу
- •Глава 23 предмет, процес і обов’язок доказування
- •Глава 24 процесуальні джерела доказів
- •Глава 25 кримінальне переслідування і його види
- •Глава 26 підстави і порядок припинення кримінального переслідування
- •Глава 27 підстави та приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності
- •Глава 28 дізнання
- •Глава 29 система досудового слідства
- •Глава 30 загальні положення досудового слідства
- •Глава 31 притягнення як обвинуваченого, пред’явлення та зміна обвинувачення
- •Глава 32 допити, очна ставка, пред’явлення для впізнання, перевірка показань на місці, слідчий експеримент
- •Глава 33 огляд, освідування, ексгумація, виїмка, обшук, накладення арешту на кореспонденцію, застосування технічних засобів отримання інформації
- •Глава 34 заходи щодо відшкодування завданої злочином шкоди та забезпечення конфіскації майна
- •Глава 35 проведення судової експертизи
- •3) У справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи;
- •Глава 36 зупинення провадження у справі
- •Глава 37 закінчення досудового слідства
- •Глава 38 повноваження прокурора у кримінальній справі, що надійшла від органу дізнання, слідчого
- •Глава 39 оскарження рішень, дій чи бездіяльності начальника органу дізнання, особи, яка здійснює дізнання, начальника слідчого підрозділу, слідчого, прокурора, слідчого судді
- •Глава 40 підсудність кримінальних справ
- •Глава 41 попередній розгляд справи суддею
- •Глава 42 загальні положення головного судового розгляду
- •Глава 43 підготовча частина головного судового розгляду
- •Глава 44 судове слідство
- •Глава 45 судові дебати. Останнє слово підсудного
- •Глава 46 ухвалення і проголошення вироку
- •Глава 47 особливості провадження в суді присяжних
- •Глава 48 розгляд справ судом після скороченого досудового провадження та прийняття судового рішення при згоді обвинуваченого з пред’явленим обвинуваченням і цивільним позовом
- •Глава 49 Особливий порядок провадження у кримінальних справах щодо окремої категорії осіб
- •Глава 50 особливості провадження у справах приватного обвинувачення
- •Глава 51 особливості заочного провадження у кримінальних справах
- •Глава 52 особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх
- •Глава 53 застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, що не досягли віку кримінальної відповідальності
- •Глава 54 особливості провадження у справах неосудних і обмежено осудних осіб та осіб, у яких психічний розлад виник після вчинення злочину
- •Глава 55 особливості провадження у справах, які містять державну та іншу охоронювану законом таємницю
- •Глава 56 апеляційне провадження
- •Глава 57 розгляд справи за апеляцією
- •Глава 58 касаційне провадження
- •Глава 59 провадження у зв’язку з винятковими обставинами
- •Глава 60 перегляд судових рішень, що набрали законної сили, за нововиявленими обставинами
- •Глава 61 виконання вироку, постанови, ухвали суду
- •Глава 62 провадження по відновленню втрачених справ
- •Глава 63 імунітети дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав
- •Глава 64 правова допомога у кримінальних справах при провадженні окремих процесуальних дій
- •Глава 65 видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)
- •Глава 66 передача і прийняття засуджених осіб
- •Глава 67 провадження у кримінальних справах у порядку кримінального переслідування
- •Глава 68 інші питання кримінального судочинства, пов’язані з міжнародними відносинами
Глава 10. Потерпілий
Стаття 55. Підстави і порядок визнання потерпілим
1. Потерпілим визнається:
1) фізична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду;
2) юридична особа, якій злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням заподіяно майнову чи моральну шкоду;
3) держава в особі її представника - відповідного контролюючого органу, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов‘язкових платежів), їх сплатою та погашенням податкового боргу, у випадку заподіяння злочином шкоди державі несплатою податків, зборів, іншіх обов‘язкових платежів, а також страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.
2. У справах про злочини або суспільно небезпечні діяння, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, потерпілими визнаються його близькі родичі або за домовленістю між ними один із них. Якщо потерпілим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, то разом із ним або замість нього в справі бере участь його законний представник.
3. Права і обов’язки потерпілого - юридичної особи покладаються на її представника.
4. Про визнання особи потерпілим чи про відмову в її клопотанні про це особа, яка здійснює дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу, про що її повідомляється. Одночасно потерпілому роз’яснюються його права і обов’язки, а особі, якій відмовлено у визнанні потерпілою, - її право оскаржити прийняте рішення у порядку, встановленому цим Кодексом, про що складається протокол або зазначається у журналі судового засідання.
Стаття 56. Права та обов’язки потерпілого
1. Потерпілий має право:
1) давати показання або відмовитись давати показання;
2) надавати докази, заявляти клопотання і відводи;
3) користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє, у разі необхідності користуватися безоплатно за рахунок держави послугами перекладача;
4) мати представника або користуватись правовою допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У встановлених законом випадках користуватися правовою допомогою за рахунок держави;
5) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням майнової шкоди за рахунок особи, винної у вчиненні злочину, чи осіб, що несуть майнову відповідальність за її дії, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок держави;
6) на відшкодування заподіяної злочином чи іншим суспільно небезпечним діянням моральної шкоди за рахунок особи, винної у вчиненні злочину, чи осіб, що несуть майнову відповідальність за її дії;
7) брати участь у слідчих діях, що виконуються за його клопотанням, з дозволу особи, яка здійснює дізнання, слідчого;
8) у передбачених цим Кодексом випадках одержувати копії процесуальних документів та отримувати письмові повідомлення;
9) знайомитися з протоколами слідчих дій, виконаних за його участю або за клопотанням його чи його представника, та з іншими матеріалами справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а після закінчення досудового слідства - з матеріалами справи та подавати на них зауваження;
10) подавати скарги на рішення, дії чи бездіяльність особи, яка здійснює дізнання, начальника органу дізнання, слідчого, начальника слідчого підрозділу, прокурора, слідчого судді, судді, суду;
11) брати участь у судових засіданнях, при цьому ставити питання підсудному, свідку, іншому потерпілому, експерту, спеціалісту, цивільному позивачу і цивільному відповідачу, брати участь у дослідженні інших доказів;
12) висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду;
13) брати участь у судових дебатах;
14) з додержанням вимог цього Кодексу застосовувати технічні засоби під час виконання процесуальних дій за його участю та при судовому розгляді справи, якщо цим не порушуються права інших учасників кримінального провадження. Особа, яка здійснює дізнання, слідчий, слідчий суддя, суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при виконанні окремої слідчої дії чи на певній стадії судового розгляду з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
15) знайомитися з журналом, протоколом судового засідання та технічним записом судового процесу і подавати на них зауваження;
16) знати про принесені в справі апеляції, касаційні подання прокурора та касаційні скарги, у передбачених цим Кодексом випадках одержувати їх копії або знайомитися з ними, подавати на них заперечення;
17) у передбачених цим Кодексом випадках брати участь у засіданнях суду при апеляційному чи касаційному розгляді справи;
18) підтримувати обвинувачення у справах приватного обвинувачення і у випадках, коли прокурор відмовився від обвинувачення;
19) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених цим Кодексом та іншими законами України;
20) використовувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
2. Потерпілий зобов’язаний з’являтися за викликом особи, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, суду. У разі неможливості з’явитися за викликом у призначений строк потерпілий зобов’язаний заздалегідь повідомити про це та про причини неможливості явки особу, яка здійснює дізнання, слідчого, прокурора, слідчого суддю, суддю, суд.
3. Потерпілий зобов’язаний не перешкоджати встановленню обставин у справі шляхом примушування свідка, підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного до відмови від давання показань або до завідомо неправдивих показань, судового експерта або перекладача до відмови від виконання покладених на них обов’язків, судового експерта - до завідомо неправдивого висновку, перекладача - до завідомо неправильного перекладу, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи. Він також повинен дотримуватися встановленого порядку при розслідуванні та судовому розгляді справи.
4. Потерпілий у справах приватно-публічного та публічного обвинувачення не вправі перешкоджати виконанню постанов про освідування, одержання зразків для експертного дослідження, поміщення до медичного закладу для проведення експертизи та інших процесуальних рішень, прийнятих у відповідності з цим Кодексом.
5. За дачу завідомо неправдивих показань потерпілий несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України.