Глава 57 розгляд справи за апеляцією

Стаття 536. Суди, які розглядають справи в апеляційному порядку

Апеляції розглядаються апеляційними судами:

1) Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва та Севастополя, - на судові рішення районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів;

2) Військовими апеляційними судами регіонів та апеляційним судом Військово-Морських Сил України - на судові рішення військових судів гарнізонів;

3) Апеляційним судом України - на ухвалені як судами першої інстанції судові рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, військових апеляційних судів регіонів та апеляційного суду Військово-Морських Сил України.

Стаття 537. Попередній розгляд справи судом апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції в разі необхідності може провести попередній розгляд справи.

2. Про день попереднього розгляду справи суддя письмово повідомляє прокурора, захисника та інших учасників судового розгляду. Попередній розгляд справи здійснюється в судовому засіданні суддею одноособово за обов’язковою участю прокурора. Неявка захисника та інших учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду справи.

3. Попередній розгляд справи починається з доповіді судді, який повідомляє про підстави, з яких справу було внесено на попередній розгляд. Прокурор, захисник, якщо він з’явився, інші учасники судового розгляду висловлюють свої думки щодо питань, винесених на розгляд. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті.

4. При попередньому розгляді справи суд апеляційної інстанції може прийняти одне з таких рішень:

1) про питання, пов’язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду;

2) про відмову в прийнятті апеляції до свого розгляду;

3) про зупинення провадження в справі;

4) про повернення справи суду першої інстанції;

5) про закриття апеляційного розгляду справи.

5. При попередньому розгляді справи ведеться журнал.

Стаття 538 .Вирішення питань, пов’язаних із підготовкою справи до апеляційного розгляду

1. При попередньому розгляді справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі питання, пов’язані з підготовкою справи до апеляційного розгляду:

1) про необхідність проведення судового слідства та його обсяг;

2) про витребування в разі необхідності додаткових доказів;

3) про список осіб, які підлягають виклику в судове засідання;

4) про доручення суду першої інстанції;

5) про запобіжний захід;

6) про виклик у разі необхідності перекладача;

7) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовому засіданні;

8) про день і місце розгляду справи;

9) всі інші питання, які стосуються підготовчих дій до розгляду справи.

2. Суд може визнати необхідним проведення судового слідства в повному обсязі чи частково, коли є підстави вважати, що судове слідство судом першої інстанції було проведено неповно чи однобічно.

3. Суд апеляційної інстанції з метою усунення неповноти чи однобічності судового слідства в суді першої інстанції вправі дати цьому суду доручення про виконання окремих процесуальних дій у встановлений ним строк. На виконання цього доручення суд першої інстанції проводить відповідну дію з додержанням вимог, передбачених главою 40 цього Кодексу. Журнал судового засідання (протокол судового засідання, слідчої дії суду) передається до суду апеляційної інстанції, який дав доручення, і долучається до справи.

Стаття 539. Інші рішення суду апеляційної інстанції, які можуть бути прийняті при попередньому розгляді справи

1. Суд апеляційної інстанції відмовляє в прийнятті апеляції до свого розгляду, якщо апеляція подана особою, яка не має на це права.

2. Справа повертається суду першої інстанції у разі, якщо:

1) журнал судового засідання (протокол судового засідання, слідчої дії суду) не підписаний головуючим чи секретарем судового засідання - для виконання вимог, передбачених частиною другою статті 96 (частин третьої чи п’ятої статті 98) цього Кодексу;

2) суд першої інстанції не розглянув зауваження на журнал судового засідання чи не надав передбачену частиною п’ятою статті 528 цього Кодексу можливість ознайомлення з матеріалами справи - для виконання вимог, передбачених статтями 96 і 528 цього Кодексу;

3) засудженому, виправданому не було вручено копію вироку - для виконання вимог, передбачених статтею 432 цього Кодексу;

4) суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 530, статей 531 чи 532 цього Кодексу, - для виконання вимог, передбачених статтями 533 чи 534 цього Кодексу;

5) судом першої інстанції не виконано вимог, передбачених статтею 533 цього Кодексу, - для виконання цих вимог.

3. У разі захворювання засудженого, участь якого при апеляційному розгляді справи визнано обов’язковою, суд апеляційної інстанції зупиняє апеляційний розгляд справи.

4. У разі відмови особи, яка подала апеляцію, її захисника чи представника від апеляційних вимог і відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного розгляду справи.

Стаття 540. Строки розгляду справи в суді апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу в день, визначений судом першої інстанції.

2. Не пізніш як за три дні суд апеляційної інстанції оповіщає заінтересованих осіб шляхом поміщення оголошення на дошці об’яв суду про час і місце розгляду справи.

3. Засудженому, який тримається під вартою, про день розгляду справи повідомляється через начальника місця попереднього ув’язнення.

4. У разі, якщо при попередньому або апеляційному розгляді справи суд апеляційної інстанції визнав необхідним провести судове слідство, витребувати додаткові докази, викликати в судове засідання певних осіб, зробити доручення суду першої інстанції, а також у разі особливої складності справи, він може перенести розгляд справи не більш як на тридцять діб.

Стаття 541. Учасники апеляційного розгляду та особи, які викликаються до суду апеляційної інстанції

1. Про день розгляду справи в апеляційному порядку суддя письмово повідомляє прокурора, захисника та інших учасників судового розгляду. Розгляд справи здійснюється в судовому засіданні за обов’язковою участю прокурора. Неявка захисника та інших учасників судового розгляду не перешкоджає розгляду справи.

2. У розгляді справи в апеляційному порядку вправі брати участь інші особи, зазначені у статті 528 цього Кодексу, незалежно від того, чи подали вони апеляції і чи брали участь при розгляді справи в суді першої інстанції.

3. Засуджений, який тримається під вартою, доставляється в судове засідання суду апеляційної інстанції у разі, якщо:

1) в апеляції ставиться питання про погіршення його становища;

2) надійшло його клопотання про це у строки, передбачені статтею 530 цього Кодексу;

3) це визнає необхідним суд апеляційної інстанції.

4. Суд апеляційної інстанції вправі визнати обов’язковою участь у розгляді справи в апеляційному порядку засудженого, який не тримається під вартою, а також виправданого. У цьому випадку суд вправі застосувати до засудженого, виправданого заходи, передбачені статтею 365 цього Кодексу.

5. Засуджений (виправданий), який бере участь у розгляді справи в апеляційному порядку, користується правами підсудного.

6. Участь захисника в розгляді справи в апеляційному порядку є обов’язковою у випадках, передбачених частиною другою статті 51 цього Кодексу.

7. Суд апеляційної інстанції з метою проведення судового слідства вправі викликати до суду свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів. У разі необхідності до свідків, експертів можуть бути застосовані заходи, передбачені статтею 370 цього Кодексу.

8. Неявка осіб, зазначених у статті 527 цього Кодексу, на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням суду апеляційної інстанції.

Стаття 542. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції

1. Виконавши підготовчі дії, зазначені у статтях 360-364, 373 цього Кодексу, головуючий роз’яснює учасникам судового розгляду їхні права, а також право давати пояснення з приводу поданих апеляцій та виступати в судових дебатах, а особам, які подали апеляції, - право підтримувати апеляції або відмовитися від них. Клопотання учасників судового розгляду вирішуються судом за правилами статті 374 цього Кодексу.

2. Після цього суддя-доповідач доповідає суть вироку або постанови, повідомляє, ким і в якому обсязі вони були оскаржені, викладає основні доводи апеляцій і заперечень інших учасників судового розгляду, якщо вони були подані. Головуючий з’ясовує, чи підтримують свої апеляції особи, які їх подали.

3. Судове слідство в суді апеляційної інстанції провадиться за правилами глави 44 цього Кодексу в обсязі, який визначається судом.

4. Якщо суд апеляційної інстанції не проводив судового слідства, після виконання дій, зазначених у частині другій цієї статті, головуючий ознайомлює учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції на виконання доручень, вислуховує їхні пояснення з приводу поданих апеляцій в порядку, передбаченому статтею 398 цього Кодексу, і переходить до судових дебатів.

5. Судові дебати в суді апеляційної інстанції проводяться у відповідності з вимогами статті 398 цього Кодексу і полягають у промовах учасників судового розгляду стосовно тієї частини вироку, яка оскаржена. Першими виступають особи, які подали апеляції. Прокурор, якщо апеляція подана ним чи іншим прокурором, виступає першим, а в інших випадках - останнім.

6. Перед видаленням суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції засудженому (виправданому), який брав участь в апеляційному розгляді справи, надається останнє слово.

7. Нарада суддів суду апеляційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених статтями 404 і 406 цього Кодексу.

Стаття 543. Відновлення судового слідства

Якщо під час судових дебатів, виголошення останнього слова засудженим (виправданим) чи при постановленні рішення судом апеляційної інстанції виникне необхідність дослідження нових обставин справи або доказів, що їх підтверджують чи спростовують, і якщо ці обставини та докази стосуються оскарженої частини вироку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ухвалою відновлює судове слідство з додержанням вимог, передбачених статтею 400 цього Кодексу.

Стаття 544. Закриття апеляційного провадження

У разі відмови особи, яка подала апеляцію, від своїх вимог і при відсутності апеляцій інших учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції виносить ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Стаття 545. Обсяг перевірки справи судом апеляційної інстанції

1. Вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряються судом апеляційної інстанції в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини третьої статті 335 і статті 377 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.

2. Якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь особи, яка подала апеляцію, та осіб, щодо яких апеляції не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

Стаття 546. Результати розгляду справи в суді апеляційної інстанції

У результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 526 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції:

1) виносить ухвалу про залишення вироку, постанови (ухвали) без зміни, а апеляції - без задоволення; про скасування вироку, постанови (ухвали) і повернення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; про скасування вироку, постанови (ухвали) і закриття провадження у справі; про зміну вироку, постанови (ухвали);

2) ухвалює свій вирок, скасовуючи повністю або частково вирок суду першої інстанції;

3) виносить свою постанову, скасовуючи повністю або частково постанову суду першої інстанції.

Стаття 547. Підстави для скасування або зміни вироку, постанови (ухвали)

1. Підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 526 цього Кодексу, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:

1) однобічність або неповнота судового слідства;

2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;

3) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

4) неправильне застосування кримінального закону.

2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого.

3. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав виправданого. Суд апеляційної інстанції не вправі скасувати постанову (ухвалу) про незастосування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення прав особи, стосовно якої ставилося питання про застосування цих засобів.

Стаття 548. Однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства

1. Однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

2. Судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, якщо:

1) не були допитані певні особи, не були витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи;

2) не були досліджені обставини, зазначені в постанові (ухвалі) суду, який повернув справу на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо;

3) необхідність дослідження тієї чи іншої обставини випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;

4) не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу засудженого чи виправданого.

Стаття 549. Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи

1. Вирок, постанова (ухвала) вважаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку, постанові (ухвалі) не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у вироку, постанові (ухвалі), містять істотні суперечності.

2. Вирок, постанова (ухвала) із зазначених підстав підлягають скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.

Стаття 550. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону

1. Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і ухвалити законний, обґрунтований та справедливий вирок чи постанову.

2. Вирок, постанову (ухвалу) в усякому разі належить скасувати, якщо:

1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито;

2) вирок ухвалено незаконним складом суду;

3) порушено право підсудного на захист;

4) порушено право підсудного користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача;

5) справу розглянуто у відсутності підсудного, за винятком випадку, передбаченого статтею 478 цього Кодексу;

6) порушено правила підсудності;

7) порушено таємницю наради суддів;

8) вирок, постанову (ухвалу) не підписано будь-ким із суддів;

9) у справі відсутній журнал судового засідання або не виконано вимогу щодо обов’язкового фіксування перебігу судового засідання технічними засобами;

10) порушено вимоги статей цього Кодексу про обов’язковість пред’явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення;

11) обвинувальний висновок не затверджено прокурором чи він не був вручений обвинуваченому;

12) порушено вимоги статей цього Кодексу, які встановлюють незмінність складу суду, безперервність судового розгляду, надання підсудному права виступити в дебатах і з останнім словом.

Стаття 551. Неправильне застосування кримінального закону

Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку, постанови (ухвали), є:

1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню;

2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню;

3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Стаття 552. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та даним про особу засудженого

Невідповідним ступеню тяжкості злочину та даним про особу засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею Кримінального кодексу України, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м’якості, так і суворості.

Стаття 553. Зміна вироку, постанови (ухвали) судом апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції змінює вирок у випадках:

1) пом’якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого;

2) зміни кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину;

4) в інших випадках, коли зміна вироку не погіршує становища засудженого.

2. Суд апеляційної інстанції змінює постанову (ухвалу) про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру у випадках:

1) зміни кваліфікації суспільно небезпечного діяння і застосування статті Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2) пом’якшення виду примусового заходу виховного чи медичного характеру.

Стаття 554. Скасування вироку, постанови (ухвали) з поверненням справи на новий судовий розгляд

1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок, постанову (ухвалу) і повертає справу на новий судовий розгляд у суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість ухвалення вироку чи постанови (ухвали), зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2-9, 12 частини другої статті 550 цього Кодексу.

2. Скасовуючи вирок, постанову (ухвалу), суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.

3. Суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок, постанову (ухвалу) і повернути справу на новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни за умови, що це обвинувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто в окремому провадженні.

4. У разі скасування вироку, постанови (ухвали) внаслідок порушень, допущених при розгляді справи в суді, справа направляється для нового розгляду до суду, який ухвалив вирок, але в іншому складі суддів.

5. Вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Стаття 557. Розгляд справи судом першої інстанції після скасування вироку, постанови (ухвали)

1. Після скасування вироку, постанови (ухвали) судом апеляційної інстанції суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 43-46 цього Кодексу.

2. При новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або більш суворого покарання.

3. При новому розгляді справи про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру кваліфікація суспільно небезпечного діяння як більш тяжкого допускається за умови, якщо з цієї підстави було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником.

Стаття 556. Закриття провадження у справі судом апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені частиною першою статті 170, пунктами 1-4 частини першої, пунктами 1-3 і 5 частини другої статті 170 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову (ухвалу) і закриває провадження у справі.

Стаття 557. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається із вступної, описово-мотивувальної і резолютивної частин, у яких має бути зазначено:

1) місце і час постановлення ухвали;

2) назва і склад суду, що постановив ухвалу;

3) особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні апеляційної інстанції;

4) зміст вироку, постанови (ухвали);

5) особа, яка подала апеляцію;

6) суть апеляції;

7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у засіданні;

8) аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного судом апеляційної інстанції, та докладні мотиви прийнятого рішення;

9) результати розгляду справи, у тому числі вид запобіжного заходу, якщо він обраний.

2. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

3. При скасуванні або зміні вироку, постанови (ухвали) в ухвалі повинно бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку, постанови (ухвали).

4. Повертаючи справу на новий судовий розгляд, суд апеляційної інстанції повинен зазначити в ухвалі обставини, які належить з’ясувати. Одночасно суд може вказати, які слідчі дії для з’ясування цих обставин необхідно виконати.

Стаття 558. Вирок (постанова, ухвала) суду апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався в суді першої інстанції;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення засудженого від відбування покарання.

2. Скасування вироку суду першої інстанції і ухвалення вироку судом апеляційної інстанції у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилося питання про скасування вироку саме з цих підстав.

3. Вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 414-418 цього Кодексу. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.

4. Суд апеляційної інстанції скасовує постанову про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру і постановляє свою постанову у разі:

1) необхідності кваліфікації суспільно небезпечного діяння як більш тяжкого, якщо таке було зазначено в постанові слідчого про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру;

2) застосування більш суворого виду примусових заходів виховного чи медичного характеру;

3) скасування необґрунтованої постанови (ухвали) суду про закриття провадження в кримінальній справі щодо неосудного або неповнолітнього з тих мотивів, що вони не вчинили суспільно небезпечне діяння.

5. Скасування постанови суду першої інстанції і винесення постанови судом апеляційної інстанції із зазначених у частині четвертій цієї статті підстав допускаються, якщо з цих же підстав було подано апеляцію прокурором чи потерпілим або його представником.

6. Постанова суду апеляційної інстанції про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру повинна відповідати вимогам статей 505 і 518 цього Кодексу. Крім того, у постанові суду апеляційної інстанції зазначаються зміст постанови суду першої інстанції, суть апеляції, мотиви прийнятого рішення.

Стаття 559. Складання ухвали, постанови, вироку, оголошення ухвали (постанови) і проголошення вироку суду апеляційної інстанції

1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається одним із суддів. Після складання ухвали і підписання її всіма суддями суд повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один із суддів.

2. Якщо складання ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п’яти діб із дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового розгляду. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

3. Вирок і постанова суду апеляційної інстанції складаються і підписуються з додержанням вимог, передбачених статтями 414 і 419 цього Кодексу. Вирок проголошується, а постанова оголошується за правилами статті 420 цього Кодексу.

4. Суддя суду апеляційної інстанції, залишившись при ухваленні вироку, винесенні ухвали чи постанови при окремій думці, має право викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Цей документ не підлягає оголошенню, але долучається до справи, про що повідомляються учасники судового розгляду, які вправі ознайомитися з нею.

Стаття 560. Окрема ухвала суду апеляційної інстанції

Суд апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених статтею 352 цього Кодексу, виносить окрему ухвалу. Крім того, він може окремою ухвалою звернути увагу відповідних службових осіб на факти порушення закону при розслідуванні та розгляді справи судом першої інстанції.

Стаття 561. Звернення до виконання ухвали, вироку, постанови суду апеляційної інстанції

1. Для виконання ухвали суду апеляційної інстанції справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду, а у випадках, передбачених частиною другою статті 559 цього Кодексу, - після складання і оголошення повного тексту ухвали. Для виконання вироку чи постанови суду апеляційної інстанції справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше трьох діб після її розгляду.

2. Якщо на підставі рішення суду апеляційної інстанції засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У разі прийняття такого рішення у відсутності засудженого копія рішення надсилається протягом доби адміністрації місця попереднього ув’язнення для виконання. Начальник місця попереднього ув’язнення зобов’язаний негайно звільнити засудженого та протягом доби з дня одержання копії рішення повідомити суд першої інстанції про звільнення ув’язненого з-під варти.

3. Суд першої інстанції зобов’язаний перевірити виконання рішення про звільнення ув’язненого з-під варти.

Стаття 562. Порядок перевірки інших постанов і ухвал суду першої інстанції

1. Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у пункті 3 частини першої статті 528 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог цієї глави.

2. У результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у пункті 3 частини першої статті 528 цього Кодексу, суд апеляційної інстанції:

1) виносить ухвалу про залишення постанови чи ухвали без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування постанови чи ухвали і повернення її на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; скасування постанови чи ухвали та закриття провадження з певного питання; зміну постанови чи ухвали;

2) виносить свою ухвалу, скасовуючи повністю або частково постанову чи ухвалу суду першої інстанції.

3. Скасування постанови чи ухвали суду першої інстанції з метою погіршення становища особи, щодо якої вони винесені, допускається лише за умови, що в апеляції прокурора, потерпілого чи його представника ставилося питання про їх скасування саме з таких підстав. При розгляді таких апеляцій суд апеляційної інстанції повинен дотримуватися вимог, встановлених у частинах третій і четвертій статті 541 цього Кодексу.

4. Суд апеляційної інстанції не вправі ухвалити свій вирок, скасувавши ухвалу (постанову) суду першої інстанції про закриття провадження у справі.

5. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку, передбаченому передбаченому частиною другою статті 53, частиною другою статті 81, частиною четвертою статті 115, частиною другою статті 136, частиною третьою статті 137, частиною другою статті 142, частиною п’ятою статті 228, частиною третьою статті 261, частиною третьою статті 262, частиною четвертою статті 267, частиною четвертою статті 270, частиною п’ятою статті 291, частиною шостою статті 293, частиною третьою статті 503 цього Кодексу, а також на постанову слідчого судді, судді апеляційного суду у випадках, передбачених частиною шостою статті 138 цього Кодексу, постанову (ухвалу) суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 330 цього Кодексу, розглядаються не пізніш як через три доби після їх надходження до суду апеляційної інстанції. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали невідкладно витребуються судом апеляційної інстанції. Попередній розгляд таких матеріалів не провадиться. Про дату розгляду апеляції не пізніш як за добу повідомляється особа, яка її подала, та прокурор. Суд апеляційної інстанції не вправі винести свою постанову, скасувавши постанову суду першої інстанції з цих питань.