Глава 5 слідчий, начальник слідчого підрозділу

Стаття 34. Органи досудового слідства

1. Досудове слідство здійснюють слідчі відповідно до компетенції, визначеної законом.

2. Досудове слідство здійснюється слідчим одноособово, групою слідчих у порядку, визначеному цим Кодексом.

Стаття 35. Слідчий

1. При здійсненні досудового слідства слідчий у порядку, визначеному цим Кодексом, уповноважений:

1) приймати кримінальну справу до свого провадження або направляти її іншому слідчому або органу дізнання у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом;

2) самостійно приймати всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих та інших процесуальних дій, за винятком випадків, коли відповідно до вимог цього Кодексу передбачено одержання рішення суду чи згоди прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення, а також за результати розслідування справи в цілому;

3) давати органу дізнання обов’язкові для виконання письмові доручення щодо проведення оперативно-розшукових заходів та виконання слідчих дій, про виконання постанов про затримання, привід, обрання запобіжного заходу, інших процесуальних дій, а також вимагати від нього сприяння при їх здійсненні;

4) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

2. Слідчий у випадку незгоди з рішеннями (вказівками) прокурора чи начальника слідчого підрозділу має право оскаржити їх і подати кримінальну справу прокурору, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або прокурору вищого рівня з письмовим викладенням своїх зауважень. Оскарження рішень (вказівок) прокурора, начальника слідчого підрозділу не зупиняє їх виконання.

3. У випадках, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності підстав прокурор скасовує рішення (вказівки) начальника слідчого підрозділу, а прокурор вищого рівня – рішення (вказівки) прокурора нижчого рівня або відмовляє в цьому і може прийняти рішення про передачу провадження досудового слідства у даній кримінальній справі іншому слідчому.

Стаття 36. Обов’язки слідчого

1. При виконанні своїх службових обов’язків слідчий зобов’язаний:

1) приймати кримінальну справу до свого провадження або направляти її іншому слідчому або органу дізнання у відповідності з підслідністю, визначеною цим Кодексом;

2) забезпечувати повне, всебічне та об’єктивне розслідування кримінальних справ із дотриманням встановлених законом строків;

3) забезпечувати реалізацію у повному обсязі прав і законних інтересів осіб;

4) не розголошувати відомості, що становлять державну та іншу таємницю, яка охороняється законом, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні справ;

5) у разі наявності передбачених цим Кодексом підстав, які виключають його участь в розслідуванні справи, подає прокурору заяву про самовідвід.

2. Судові рішення, письмові вказівки прокурора і начальника слідчого підрозділу, надані в межах їхніх повноважень і у встановленій законом формі, для слідчого є обов’язковими.

Стаття 37. Забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого

1. Слідчий здійснює досудове слідство самостійно, у своїй процесуальній діяльності є незалежним від впливу осіб, які не мають на те законних повноважень, і керується лише Конституцією України, законами України, міжнародними договорами України.

2. Процесуальна самостійність та незалежність слідчого забезпечується:

1) передбаченою законом процедурою досудового слідства;

2) забороною під загрозою відповідальності втручання в процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень;

3) відповідальністю за неповагу до слідчого;

4) іншими гарантіями, передбаченими цим Кодексом та іншими законами України.

3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність слідчого і не посягати на неї.

4. Витребування у слідчого справи не допускається, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий не зобов’язаний давати пояснення щодо суті закінчених ним справ або справ, які перебувають чи перебували у його провадженні, а також давати їх будь-кому для ознайомлення інакше як у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом.

Стаття 38. Обов’язковість виконання процесуальних рішень та вимог слідчого

1. Процесуальні рішення та вимоги слідчого, які відповідають закону, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами, громадянами та їх об’єднаннями і виконуються негайно або у передбачені законом строки.

2. Невиконання процесуальних рішень та законних вимог слідчого, вчинення перешкод його діяльності в розслідуванні злочинів тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

3. Письмові доручення слідчого органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк або в інший установлений слідчим термін. У разі їх невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання слідчий вправі в установленому порядку за згодою прокурора внести подання про притягнення винних до передбаченої законом відповідальності.

Стаття 39. Начальник слідчого підрозділу і його повноваження

1. Начальник слідчого підрозділу в межах своєї компетенції здійснює організаційне забезпечення діяльності підлеглих йому слідчих і вживає всіх передбачених законом заходів до найбільш повного, всебічного і об’єктивного дослідження обставин у кожній кримінальній справі, що перебуває в їхньому провадженні.

2. Начальник слідчого підрозділу уповноважений у порядку, визначеному цим Кодексом:

1) вивчати матеріали попередніх перевірок заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і кримінальні справи, що знаходяться в провадженні підпорядкованих слідчих;

2) давати вказівки слідчому з питань, пов’язаних із досудовим слідством, у тому числі про спрямування справи, об’єднання чи роз’єднання справ, виконання окремих слідчих дій;

3) передавати справу іншому слідчому або за погодженням із прокурором до іншого підпорядкованого йому підрозділу;

4) створювати своєю постановою слідчі та за погодженням з начальником відповідного органу дізнання слідчо-оперативні групи;

5) брати участь у слідчих діях, що проводяться підлеглими йому слідчими;

6) особисто в повному обсязі проводити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

3. Вказівки начальника слідчого підрозділу даються у письмовій формі і є обов’язковими для виконання.

4. Начальник слідчого підрозділу не вправі скасовувати постанови слідчого. У разі незгоди з постановою слідчого він вносить подання прокурору про її скасування.

5. Вказівки прокурора, дані у відповідності з його повноваженнями, встановленими цим Кодексом, є обов’язковими для начальника слідчого підрозділу.

6. При незгоді з рішенням (вказівкою) прокурора начальник слідчого підрозділу направляє свої заперечення відповідному прокурору вищого рівня. Оскарження рішення (вказівки) прокурора не зупиняє його виконання.

7. У випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, за наявності підстав прокурор вищого рівня скасовує рішення (вказівки) прокурора нижчого рівня або відмовляє в цьому.