Глава 47 особливості провадження в суді присяжних

Стаття 426. Порядок розгляду справ судом присяжних

Розгляд справ судом присяжних здійснюється відповідно до положень, визначених у главах 41-46 цього Кодексу, за винятками, встановленими цією главою.

Стаття 427. Суд присяжних та його склад

1. Суди присяжних діють у апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим.

2. Суд присяжних розглядає справу в складі професійного судді (головуючого) і семи присяжних.

Стаття 428. Підсудність справ суду присяжних

1. Судом присяжних розглядаються кримінальні справи про злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

2. Кримінальні справи розглядаються судом присяжних тільки за клопотанням обвинуваченого.

3. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, за відсутності можливості розглянути справу в різних провадженнях справа розглядається судом присяжних.

Стаття 429. Клопотання про розгляд справи судом присяжних

1. Клопотання про розгляд справи судом присяжних обвинувачений вправі подати прокурору чи до суду, на розгляд якого надійшла справа, протягом семи діб з моменту одержання копії обвинувального висновку. Клопотання з цього приводу, які подані з пропуском зазначеного строку без поважних причин, не розглядаються.

2. Права, передбачені частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор роз’яснюють обвинуваченому при оголошенні йому про закінчення досудового слідства. Одночасно обвинуваченому роз’яснюються правові наслідки задоволення клопотання, зокрема особливості оскарження і розгляду скарг на вироки суду присяжних. Про роз’яснення цих прав зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред’явлення йому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення або про це складається окремий протокол, який підписується обвинуваченим і його захисником.

3. Обвинувачуваний, що не заявляв або не мав права заявляти клопотання про розгляд справи судом присяжних, невідкладно сповіщається про надходження такого клопотання від іншого обвинуваченого.

Стаття 430. Обов’язковість участі захисника в розгляді справи судом присяжних

При розгляді справи судом присяжних участь захисника є обов’язковою.

Стаття 431.Попередній розгляд справи

1. У справі про злочин, за вчинення якого кримінальним законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд, крім питань, зазначених у статті 324 цього Кодексу, з’ясовує, чи бажає підсудний розгляду справи судом присяжних, якщо він не заявив клопотання про це прокурору.

2. При попередньому розгляді справи, що надійшла від прокурора з клопотанням обвинуваченого про її розгляд судом присяжних, участь обвинуваченого є обов’язковою. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, участь останніх також є обов’язковою, за винятком випадків, коли вони просять розглянути справу за їхньої відсутності.

3. Після доповіді прокурора суд з’ясовує в обвинуваченого, від якого надійшло клопотання про розгляд справи судом присяжних, чи підтримує він це клопотання і чи розуміє він правові наслідки його задоволення. Відмова обвинуваченого від клопотання про розгляд справи судом присяжних є обов’язковою для суду. В обвинувачених, від яких клопотання про розгляд справи судом присяжних не надійшло, суд з’ясовує їхнє ставлення до клопотання іншого обвинуваченого і чи розуміють вони правові наслідки його задоволення.

4. У постанові про призначення справи до розгляду судом присяжних суд, крім зазначеного у статті 330 цього Кодексу, визначає число осіб, які можуть брати участь у суді присяжних і підлягають виклику в судове засідання (їх має бути не менше чотирнадцяти), та виключає з розгляду суду присяжних докази, отримані з порушеннями закону або недопустимі з інших підстав.

5. Установивши, що слідчим, прокурором не були виконані вимоги, передбачені частинами другою і третьою статті 429 цього Кодексу, додержуючись правил, установлених статтею 327 цього Кодексу, суддя повертає справу прокурору для виконання цих вимог.

6. При попередньому розгляді справи ведеться протокол.

Стаття 432. Підготовка до розгляду справи судом присяжних

1. Після винесення постанови про призначення справи до розгляду судом присяжних суддя дає розпорядження відповідним працівникам суду про забезпечення явки в судове засідання визначеної у постанові кількості присяжних.

2. Про день, коли громадянин повинен з’явитися в суд для виконання обов’язків присяжного, він повідомляється не менш як за сім діб до початку розгляду справи.

3. Громадянин, який викликається для виконання обов’язків присяжного, зобов’язаний з’явитися до суду в призначений день, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у розгляді справи, - заздалегідь повідомити про це суд.

Стаття 433. Головуючий у суді присяжних

1. Професійний суддя, що головує в суді присяжних (головуючий), крім повноважень, наданих йому статтею 339 цього Кодексу, при розгляді справи в суді присяжних здійснює всі повноваження, віднесені главами 41-44 цього Кодексу до компетенції суду, а також повноваження, передбачені цією главою.

2. Головуючий за результатами розгляду справи одноособово вирішує всі питання, визначені у статті 405 цього Кодексу, крім питань, віднесених до компетенції присяжних статтею 450 цього Кодексу.

Стаття 434. Права і обов’язки присяжних при розгляді справи в суді

1. Присяжний при розгляді справи в суді зобов’язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого, що ставляться при відборі для участі в розгляді справи, а також представити на його вимогу іншу необхідну інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;

2) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;

3) з’явитися у визначений головуючим час для продовження судового розгляду справи.

2. Присяжний має право:

1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних;

2) ставити запитання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам;

3) брати участь в огляді речових доказів, документів і при провадженні судом інших процесуальних дій;

4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що відносяться до справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів.

3. Присяжний не вправі:

1) відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;

2) спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду, під час судового засідання;

3) збирати відомості у справі поза судовим засіданням.

4. При порушенні обов’язків, зазначених у цій статті, присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.

5. Запасні присяжні постійно знаходяться при судовому розгляді в залі судового засідання. Запасні присяжні до винесення вердикту можуть бути включені до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участі в подальшому розгляді справи. У разі, якщо можливості щодо заміни вибулих присяжних вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд, що відбувся, недійсним і приступає до повторного відбору присяжних.

Стаття 435. Змагальність у суді присяжних

1. Попередній розгляд справи і провадження в суді присяжних ґрунтуються на принципі змагальності. Головуючий зобов’язаний забезпечити рівність прав сторін та створити необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

2. Суддя не повинен знайомити присяжних із недопустимими доказами.

Стаття 436. Відводи у суді присяжних

1. Громадянин не може брати участі в розгляді справи в якості присяжного за наявності підстав, передбачених статтями 82 і 83 цього Кодексу. За наявності підстав, передбачених цими статтями, він зобов’язаний заявити самовідвід. Із цих же підстав йому вправі заявити відвід прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач і їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник.

2. Прокурор і підсудний мають право на немотивований відвід громадян, що з’явилися для участі в справі в якості присяжних. Кожен із них вправі відвести двох громадян. Підсудний вправі доручити здійснення права на немотивований відвід законному представнику чи захиснику. Немотивований відвід є обов’язковим для головуючого.

3. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, усі підсудні вправі без наведення мотивів відвести чотирьох громадян. Питання про те, кого з громадян треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди - шляхом поділу між ними числа громадян, які відводяться, чи, якщо це неможливо, - шляхом жеребкування.

Стаття 437. Відбір присяжних

1. До списку осіб, які можуть бути викликані до суду в якості присяжних, залучаються громадяни України, які відповідають вимогам, установленим законом України “Про судоустрій України”.

2. Відбір присяжних здійснюється після закінчення підготовчої частини судового засідання шляхом звільнення суддею громадян, які з’явилися до суду, від участі в розгляді справи, вирішення питань про їх відводи і самовідводи, а також шляхом жеребкування.

3. На пропозицію головуючого секретар судового засідання доповідає про явку в судове засідання присяжних.

4. Головуючий послідовно вчиняє такі дії:

1) повідомляє громадян, які з’явилися до суду для участі у справі в якості присяжних, яка справа буде розглядатися;

2) роз’яснює їм права, обов’язки та компетенцію присяжних, передбачені законом підстави для самовідводу, а також зміст частини четвертої статті 435 цього Кодексу;

3) з’ясовує в кожного з них, чи проінформовані вони про обставини даної справи і в якій мірі, про наявність передбачених законом підстав для звільнення їх від участі в розгляді справи;

4) роз’яснює сторонам їхнє право заявляти мотивовані відводи цим громадянам відповідно до статті 436 цього Кодексу та з’ясовує, чи заявляють вони такі відводи;

5) роз’яснює положення частини другої статті 436 цього Кодексу та з’ясовує, чи заявляють прокурор, підсудний, його законний представник чи захисник немотивовані відводи.

5. Головуючий при відборі присяжних вправі поставити громадянам запитання, запропоновані сторонами.

6. Установивши, що громадянин поінформований про обставини справи настільки, що це може відбитися на його неупередженості, або наявність підстав для задоволення заяв про відводи і самовідводи, головуючий без видалення в нарадчу кімнату своєю постановою звільняє відповідних громадян від участі у справі в якості присяжних.

7. У тому випадку, коли в суд з’явилося менше громадян, ніж це було визначено в постанові про призначення справи до розгляду, або коли після виконання дій, зазначених у частинах другій-п’ятій цієї статті, їх залишилося менше, ніж це потрібно для утворення колегії присяжних, головуючий дає розпорядження про додатковий виклик громадян із запасного списку.

Стаття 438. Утворення колегії присяжних

1. Колегія присяжних, що розглядає справу в суді, утворюється шляхом відбору жеребкуванням семи присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні, - як правило, ще й не менше двох запасних.

2. Жеребкування з метою утворення колегії присяжних провадиться за умови, що після виконання вимог статті 437 цього Кодексу залишилося не менше десяти громадян, що викликалися для участі в розгляді справи в якості присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні - не менше дванадцяти.

3. Секретар судового засідання опускає в урну квитки з вказівкою прізвищ кандидатів у присяжні і перемішує їх. Головуючий по одному виймає сім квитків, оголошуючи щораз зазначене у квитку прізвище присяжного. Після цього він виймає один чи два квитки, оголошуючи прізвище запасних присяжних. Прізвища відібраних присяжних вносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в тому порядку, в якому квитки були вийняті з урни.

4. По завершенні утворення колегії присяжних головуючий пропонує колегії присяжних та запасним присяжним зайняти відведене їм місце.

Стаття 439. Розпуск колегії присяжних

1. Прокурор, потерпілий, цивільний позивач, їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник вправі до приведення присяжних до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей справи чи в силу інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним винести об’єктивний вердикт.

2. Після вислуховування думок сторін з приводу зробленої заяви головуючий своєю постановою, яка виноситься в нарадчій кімнаті, відхиляє її або задовольняє і розпускає колегію присяжних та відновлює підготовку до розгляду справи.

Стаття 440 Старшина присяжних

1. Присяжні зі складу колегії в нарадчій кімнаті обирають старшину. Обраним старшиною вважається присяжний, що одержав більшість голосів.

2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і винесенні вердикту.

3. Старшина присяжних керує ходом нарад колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з проханнями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті запитання судді, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні.

Стаття 441. Приведення присяжних до присяги

1. Після утворення колегії присяжних та обрання старшини за пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: “Присягаюся виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні справи керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині”.

2. Текст присяги зачитує секретар судового засідання. Після цього головуючий називає прізвище кожного з присяжних. Кожен із них має заявити: “Присягаюсь” та підтвердити, що його права, обов’язки і компетенція йому зрозумілі.

3. Про приведення присяжних до присяги робиться запис у протоколі судового засідання.

Стаття 442. Неприпустимість незаконного впливу на присяжного

1. Прокурору, потерпілому, підсудному, його захиснику та іншим учасникам судового розгляду, також свідкам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам протягом усього судового розгляду справи забороняється спілкуватись із присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

2. Якщо в головуючого виникнуть підстави вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив об’єктивність, необхідну для вирішення справи у відповідності із законом, він своєю постановою усуває присяжного від подальшої участі в розгляді справи.

Стаття 443. Особливості судового слідства в суді присяжних

1. Судове слідство в суді присяжних провадиться з додержанням вимог глави 43 цього Кодексу з особливостями, передбаченими цією статтею.

2. Правила, передбачені частинами третьою і четвертою статті 377 і статтею 379 цього Кодексу, у суді присяжних не застосовуються.

3. Докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту - в другу.

4. Підсудний, якщо тільки він не відмовився від дачі показань, допитується перед дослідженням доказів сторони захисту, якщо на іншому порядку не наполягає сам підсудний. Перед допитом головуючий роз’яснює підсудному право давати або не давати показання з приводу пред’явленого обвинувачення й інших обставин справи.

5. Головуючий за клопотанням сторін чи з власної ініціативи зобов’язаний виключити із числа доказів, що підлягають дослідженню, всі докази, одержані незаконним шляхом, а якщо дослідження таких доказів відбулося, - визнати їх такими, що не мають юридичного значення, а дослідження, що відбулося, - недійсним.

6. Присяжні ставлять запитання особам, які допитуються, після допиту їх головуючим. Головуючий вправі уточнити запитання, сформульоване присяжним. Запитання не можуть бути навідними та повинні мати відношення до справи.

7. Докази щодо попередніх судимостей підсудного і потерпілого, а також докази щодо стану їхнього здоров’я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що їх характеризують, якщо вони не мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних, досліджуються після проголошення вердикту колегії присяжних.

Стаття 444. Дебати в суді присяжних і останнє слово підсудного

1. Учасники судового розгляду під час виступу в судових дебатах чи в репліках на них, а підсудний - і в останньому слові не вправі посилатися на обставини, які не були предметом дослідження суду присяжних.

2. Головуючий вправі зупинити виступ в судових дебатах учасника судового розгляду, якщо виступ носить образливий або непристойний характер. З тих же підстав головуючий вправі зупинити звернення підсудного з останнім словом.

Стаття 445. Опитувальний лист

1. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, формулюються в опитувальному листі.

2. По кожному діянню, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, в опитувальному листі ставиться два основних питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи винуватий підсудний у вчиненні цього діяння.

3. В опитувальному листі можуть ставитися окремі питання про доведеність таких обставин, що збільшують або зменшують ступінь винуватості або змінюють її характер або тягнуть звільнення підсудного від відповідальності, про ступінь здійснення злочинного наміру, причини, у силу яких діяння не було доведено до кінця, ступінь і характер співучасті кожного з підсудних у здійсненні злочину. Допускається постановка питань, відповіді на які можуть дозволити встановити винуватість підсудного в здійсненні менш тяжкого злочину, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист.

4. Якщо підсудний визнає себе винуватим, ставиться питання про те, чи заслуговує він полегкості.

5. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних правової кваліфікації діяння, юридичної кваліфікації статусу підсудного, а також інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки.

6. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, ставляться щодо кожного підсудного окремо.

7. Питання ставляться в зрозумілих присяжним формулюваннях.

Стаття 446. Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних

1. Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних, розпочинається після останнього слова підсудного.

2. Головуючий формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, зачитує їх і ставить на обговорення сторін. Сторони вправі запропонувати поправки до сформульованих головуючим питань і просити про постановку інших питань.

3. Після обговорення головуючий остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, викладає їх в опитувальному листі, який підписує та затверджує своєю постановою.

4. Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних.

Стаття 447. Напутнє слово головуючого

1. Перед видаленням колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому наводить зміст обвинувачення, повідомляє зміст кримінального закону, що передбачає відповідальність за здійснення діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, нагадує досліджені в суді докази та позиції сторін, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст принципу презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь підсудного.

2. У разі відмови підсудного від дачі показань головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що цей факт не має юридичного значення і не може бути витлумачений як свідчення доведеності винуватості підсудного.

3. Присяжним роз’яснюється, що їхній вердикт має ґрунтуватися лише на тих доказах, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні, ніякі докази для них не мають заздалегідь установленої сили, їхні висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях чи на виключених із розгляду доказах. Головуючий також роз’ясняє присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування і винесення вердикту.

4. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним змісту даної ними присяги і звертає їхню увагу на те, що в разі винесення обвинувального вердикту вони можуть визнати підсудного таким, що заслуговує полегкості.

5. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних.

6. Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого й ознайомивши з поставленими перед колегією присяжних питаннями, вправі одержати від нього додаткові роз’яснення.

7. Сторони вправі заявити заперечення у зв’язку зі змістом напутнього слова головуючого з мотивів порушення ним принципу об’єктивності. Якщо такі заперечення не були вчасно заявлені, сторони не вправі посилатися надалі на зміст напутнього слова головуючого як на підставу для перегляду цієї справи судом вищого рівня.

Стаття 448. Таємниця наради колегії присяжних

Після напутнього слова головуючого присяжні видаляються в нарадчу кімнату для винесення вердикту. Нарада колегії присяжних здійснюється у відсутності головуючого та інших осіб із додержанням вимог, передбачених статтею 405 цього Кодексу.

Стаття 449. Порядок наради і голосування присяжних

1. Нарадою присяжних керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування по них і веде підрахунок голосів.

2. Присяжні під час обговорення питань повинні прагнути до прийняття одностайних рішень. У тих випадках, коли колегія присяжних не дійшла одностайного рішення з поставлених питань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів.

3. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не вправі утриматися при голосуванні. Старшина подає свій голос останнім.

Стаття 450. Компетенція колегії присяжних

За результатами розгляду справи присяжні вирішують такі питання:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи винуватий підсудний у вчиненні цього діяння;

3) чи заслуговує підсудний, якого вони визнали винним, на полегкість.

Стаття 451. Винесення вердикту

1. Вердиктом є рішення колегії присяжних із питань, сформульованих в опитувальному листі.

2. Вердикт вважається прийнятим, якщо за відповіді на кожне з поставлених у ньому основних питань проголосувало не менше п’яти, а за відповіді на окремі питання - не менше чотирьох присяжних.

3. Відповіді на питання вносяться старшиною колегії присяжних в опитувальний лист безпосередньо після кожного з відповідних питань із зазначенням кількості присяжних, які проголосували за і проти відповіді. Відповідь на кожне питання повинна являти стверджувальне “так” або негативне “ні” з обов’язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває сутність відповіді. Якщо відповідь на попереднє питання виключає відповідь на наступне, старшина за згодою більшості присяжних вказує: “без відповіді”.

4. Опитувальний лист із відповідями колегії присяжних підписується всіма присяжними.

Стаття 452. Поновлення судового слідства, уточнення формулювань опитувального листа і додаткові роз’яснення на прохання колегії присяжних

1. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність у додатковому дослідженні яких-небудь обставин, що мають істотне значення для відповіді на поставлені питання, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. У тому випадку, коли виконання прохання колегії присяжних є необхідним і можливим, головуючий відновлює судове слідство, після закінчення якого з урахуванням думки сторін можуть бути внесені уточнення в поставлені перед колегією присяжних питання або сформульовані нові.

2. Після дебатів із приводу додатково досліджених обставин, останнього слова підсудного і напутнього слова головуючого, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту.

3. У разі, якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в уточненні формулювання поставлених перед нею питань, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Якщо головуючий з урахуванням думки сторін вважає це за необхідне, він вносить уточнення в поставлені питання або формулює нові. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту.

4. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в одержанні від головуючого додаткових роз’яснень, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Одержавши необхідні роз’яснення головуючого, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту.

Стаття 453. Проголошення вердикту колегією присяжних

1. Після складення і підписання опитувального листа присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних передає головуючому опитувальний лист із внесеними в нього відповідями.

2. Знайшовши вердикт неясним або суперечливим, головуючий вказує на його неясність або суперечливість колегії присяжних і пропонує в нарадчій кімнаті внести в нього уточнення.

3. Головуючий може також після вислуховування думок сторін внести в опитувальний лист необхідні зміни. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для винесення вердикту.

4. За відсутності зауважень головуючий повертає опитувальний лист із внесеними в нього відповідями колегії присяжних старшині присяжних для проголошення.

5. Старшина присяжних проголошує вердикт, зачитуючи питання, поставлені перед колегією присяжних, і відповіді на них.

6. Усі, хто знаходиться в залі судового засідання, вислуховують вердикт колегії присяжних стоячи.

7. Проголошений вердикт колегії присяжних передається секретареві судового засідання для долучення до матеріалів справи.

Стаття 454. Дії головуючого після проголошення вердикту колегії присяжних

1. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий повідомляє присяжних про закінчення їхньої участі в судовому розгляді справи. Присяжні вправі залишитися до кінця розгляду справи в залі судового засідання на місцях, відведених для публіки.

2. У разі винесення колегією присяжних вердикту про повну невинуватість підсудного, що знаходиться під вартою, за розпорядженням головуючого він негайно звільняється з-під варти.

Стаття 455. Обговорення наслідків вердикту колегії присяжних

1. Наслідки вердикту обговорюються без участі присяжних.

2. Головуючий надає сторонам можливість представити для дослідження докази, які відповідно до частини сьомої статті 443 цього Кодексу мають досліджуватися без участі присяжних, і виступити з питань щодо юридичних наслідків вердикту, включаючи питання кримінально-правої кваліфікації вчиненого підсудним, призначення йому покарання і вирішення цивільного позову. Захисник підсудного і підсудний завжди виступають останніми.

3. Сторони можуть торкатися будь-яких питань права, що підлягають вирішенню при ухваленні судом вироку.

4. Сторонам забороняється ставити у своїх виступах під сумнів правильність винесеного колегією присяжних вердикту, за винятком випадку, коли відповідно до частини четвертої статті 457 цього Кодексу сторона вбачає підстави для розпуску колегії присяжних та направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду або для ухвалення виправдувального вироку.

5. Головуючий зупиняє сторону, якщо вона торкається питань, не пов’язаних з юридичними наслідками вердикту, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.

Стаття 456. Обов’язковість вердикту колегії присяжних

1. Вердикт колегії присяжних про невинуватість підсудного обов’язковий для головуючого і тягне ухвалення ним виправдувального вироку.

2. Обвинувальний вердикт є обов’язковим для головуючого, за винятком випадків, передбачених цією статтею.

3. Головуючий кваліфікує вчинене відповідно до обвинувального вердикту і встановлених ним обставин, що відповідно до частини сьомої статті 443 цього Кодексу не з’ясовувалися колегією присяжних.

4. Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню виправдувального вироку, якщо головуючий визнає, що в діях підсудного відсутній склад злочину або що не встановлено подію злочину.

Стаття 457. Наслідки визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість

1. Визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість, є обов’язковим для головуючого.

2. У разі визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість, головуючий призначає йому покарання, що не передбачає довічне позбавлення волі.

Стаття 458. Види рішень, що приймаються головуючим у суді присяжних

1. До видалення колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий своєю постановою вправі закрити провадження в кримінальній справі. При цьому він дотримується вимог статті 358 цього Кодексу.

2. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий вправі:

1) ухвалити виправдувальний вирок - якщо колегія присяжних дала негативну відповідь хоча б на одне з основних питань, зазначених у частині другій статті 446 цього Кодексу, або якщо головуючий визнав, що в діянні немає складу злочину;

2) ухвалити обвинувальний вирок - якщо колегія присяжних дала позитивну відповідь на основні питання, зазначені в частині другій статті 445 цього Кодексу;

3) винести постанову про закриття провадження у справі - у випадках, передбачених частиною четвертою статті 358 цього Кодексу.

3. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий також вправі винести постанову з питань, передбачених статтями 350-352 цього Кодексу.

Стаття 459. Особливості складання і проголошення вироку суду присяжних

Вирок суду присяжних складається і проголошується з додержанням вимог, передбачених статтями 413-419 і 420 цього Кодексу, з такими особливостями:

1) у вступній частині вироку суду присяжних не зазначаються прізвища присяжних;

2) у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом колегії присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.

Стаття 460. Особливості перевірки вироків (постанов) суду присяжних у касаційному порядку

1. Вироки (постанови) суду присяжних в апеляційному порядку не перевіряються, вони можуть бути перевірені в касаційному порядку за касаційними скаргами чи поданнями осіб, коло яких визначено у статті 564 цього Кодексу.

2. Провадження по перевірці в касаційному порядку вироків (постанов) суду присяжних здійснюється згідно з вимогами, передбаченими главою 57 цього Кодексу, з особливостями, передбаченими частинами третьою-восьмою цієї статті.

3. Касаційні скарги і подання розглядає суд, визначений Законом України “Про судоустрій України” як суд касаційної інстанції.

4. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, визначеного частиною першою статті 566 цього Кодексу, а якщо справа до касаційного суду надійшла після закінчення цього строку, - не пізніше одного місяця з дня її надходження.

5. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду.

6. Вирок (постанова) суду присяжних можуть бути скасовані чи змінені тільки з підстав, передбачених частини першої статті 577 цього Кодексу.

7. Суд касаційної інстанції не вправі переглядати вирок із мотивів порушення головуючим принципу об’єктивності в його напутнім слові, якщо сторонами не були заявлені заперечення безпосередньо після проголошення напутнього слова в судовому засіданні.

8. Суд касаційної інстанції не може направити справу на нове розслідування/

Стаття 461. Перегляд у зв’язку з винятковими обставинами вироків і постанов суду присяжних

Перегляд вироків і постанов суду присяжних у зв’язку з винятковими обставинами здійснюється відповідно до вимог глави 58 цього Кодексу.